Справа за № 2-1184

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - одноособово судді Прийомової О.Ю. при секретарі - Качанюк Є.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди.

В ході судового розгляду справи уточнила свої позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 1142, 64 грн, витрати на юридичні послуги у розмірі 200 грн, моральну шкоду у розмірі 50000 грн, вказуючи, що Постановою Білгород -Дністровського міськрайонного суду від 19 травня 2008 року, відносно відповідача відказано в порушені кримінальної справи на підставі Закону України «Про амністію» за скоєний злочин по ст. 125 ч.2 КК України - спричинення їй тілесних ушкоджень.

Цивільний позов, поданий у кримінальній справі був залишений без руху з правом звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

13 квітня 2007 року, відповідач побив її, з спричиненням тілесних ушкоджень.

Згідно наданої довідки діагноз наступний: ушиб голови; під кожна гематома темені; ушиби та кровопідтіки передпліч; лівої ноги;грудної клітки, гіпертонічний криз; істероїдальний приступ.

Знаходилася на стаціонарному лікуванні в період з 13 квітня по 14 травня 2007 року.

Згідно доданих довідок та чеків, витрати на лікування склали: 1142, 64 грн., тобто за період стаціонарного лікування у розмірі 842 грн; у період амбулаторного лікування 300, 64 грн.

Крім того, їй спричинена моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях та переживаннях.

Добровільно відшкодувати спричинену шкоду відповідач не бажає, тому вона і звернулася з позовом до суду.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала, просить суд його задовольнити.

Відповідач та його представник з позовом не погодилися, просять суд в його задоволені відмовити, вказуючи, що позивачкою не надано ніяких доказів спричинення їй матеріальної та моральної шкоди, нічим не підтверджено, не має причинного зв’язку між вказаними тілесними ушкодженнями та діями відповідача. В матеріалах справи є відмова в порушені кримінальної справи відносно відповідача, тому вважають позовні вимоги надуманими, недоказаними та такими, які задоволенню не підлягають.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно 13 квітня 2007 року, приблизно о 16.00 годині ОСОБА_1 знаходилася в АДРЕСА_1, де зустріла ОСОБА_2 та між ними виникла сварка. В процесі даної сварки ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді синців на тілі, що підтверджується л.с. 5-7, оглянутої в ході судового розгляду справи справою № 1-235 по скарзі ОСОБА_1

Відповідно постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 27.03.2007 року в порушені кримінальної справи відносно відповідача було відмовлено за ст. 6 п.2 КПК України. / л.с. 5-7, оглянутої в ході судового розгляду справи справою № 1-235 по скарзі ОСОБА_1/

Відповідно Постанови Білгород - Дністровського міськрайонного суду від 19 травня 2008 року в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 125 ч.2 КК України відмовлено на підставі Закону України «Про амністію», /л.с. 31 оглянутої в ході судового розгляду справи справою № 1-235 по скарзі ОСОБА_1 /

Неправомірними діями відповідача позивачці завдано матеріальну шкоду на суму 1142, 64 грн, а саме: вартість ліків, медичних препаратів, що підтверджується наданими до справи довідками, епікризами з історії хвороби, квитанціями на придбання ліків /л.с. 5-10/

Завдана позивачці матеріальна шкода не відшкодована до теперішнього часу, а відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 1142, 64 грн. обгрунтуванні і підлягають задоволенню.

Суд не може погодитися з ствердженнями відповідача, представника відповідача у судовому засіданні стосовно того, що позивачкою не надано ніяких доказів спричинення їй матеріальної та моральної шкоди, нічим не підтверджено, не має причинного зв’язку між вказаними тілесними ушкодженнями та діями відповідача, тому, що дані ствердження відповідача, представника відповідача не підтвердилися в ході судового розгляду справи і доказів вказаного ними не надано.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» від 31.03.1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п. 5 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, з урахуванням того, що винність відповідача у спричинені позивачки шкоди повністю доведена, та між його діями та результатом встановлений прямий причинний зв’язок, що підтверджується доказами у справі, а саме листами 4-12 цивільної справи, оглянутою в ході судового розгляду справи справою № 1-235 за скаргою приватного звинувачення відносно ОСОБА_2 за ст. 125 ч.2 КК України, суд вважає за необхідне вимоги позивачки щодо стягнення моральної шкоди задовольнити частково в сумі 1000 грн, так як вважає, що саме на цю суму позивачка постраждала морально з урахуванням спричинених їй моральних страждань.

В зв’язку з частковою обгрунтованістю позовних вимог позивачки, підлягають також стягненню з відповідача на користь держави державне мито у розмірі 68 грн, витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 30 грн., а також на користь позивачки витрати за надання юридичної допомоги у розмірі 200 грн, що підтверджені квитанцією адвоката на л.с. 14.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1142, 64 грн, витрати на юридичні послуги в розмірі 200 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

В іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі 68 грн., витрати на ІТЗ судового засідання у розмірі 30 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.