Справа № 2-А-1892/2010

ПОСТАНОВА

іменем України

19 жовтня 2010 року

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого     –   судді Томко В.В.

при секретарі   –   Брудницькій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рубіжне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ЛР ДПС ДАІ Луганської області прапорщика міліції Богушева Олексія Борисовича про визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

   Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ЛР ДПС ДАІ Луганської області прапорщика міліції Богушева О.Б. про визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

   В обґрунтування позову позивач вказав, що 11 вересня 2010 року в 19 год. 00 хвил. він, рухаючись на автомобілі «Хюндай», держ. номер НОМЕР_1, був зупинений інспектором ДПС Богушевим О.Б. , який склав у відношенні позивача протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказав, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 11.2, 11.5 Правил дорожнього руху України і на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався у крайній лівій смузі при вільній правій, а також виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

   Позивач зазначає, що після того, як відповідач повідомив йому причину зупинки, він пояснив інспектору ДПС, що рухався лівою смугою через незадовільне покриття дороги на правій смузі, проте відповідач на ці зауваження не відреагував. Також позивачем було запропоновано відповідачу пройти до місця порушення та оглянути стан дорожнього покриття, однак відповідач відмовився це зробити.

   Крім того, позивач вказує на те, що відповідач не роз`яснив його права та відмовився показати камеру, за допомогою якої відповідач здійснював відеозйомку, а також докази того, що вона сертифікована та пройшла повірку або є свідоцтво на повірку, термін дії якого не сплинув.

   За таких обставин, позивач вважає, що він був притягнутий до адміністративної відповідальності безпідставно і просить визнати дії відповідача незаконними, а також скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення .

   В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, надав аналогічні пояснення по суті позову та просив його задовольнити.

   Відповідач в судове засідання неодноразово не з’являвся, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, тому суд, керуючись ч. 4 ст. 128 КАС України, вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів.

   Суд, заслухавши позивача, оцінивши надані письмові докази по справі в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

   Відповідно до ч. 1 ст. 287 КпАП України постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 288  КпАП України постанову працівника Державтоінспекції МВС України про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищепоставлений орган або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, в порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.

   З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2010 року в 19 год. 00 хвил. інспектором ЛР ДПС ДАІ Луганської області прапорщиком міліції Богушевим О.Б. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВВ1 № 087128 у відношенні ОСОБА_1, відповідно до якого останній 11 вересня 2010 року о 18 год. 55 хвил., керуючи автомобілем «Хюндай», держ. номер НОМЕР_1, рухався по автомобільній дорозі Н-21, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, лівою смугою при вільній правій (а.с.2).

   Тією ж посадовою особою у відношенні ОСОБА_1 було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВВ № 130566 від 11.09.2010 року, а ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України, а також на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.3).

   Дослідженням вказаних документів, судом встановлено, що ці документи не містять належних доказів на підтвердження скоєння адміністративного правопорушення, а саме – відсутні будь-які докази порушення водієм Правил дорожнього руху України, відсутні пояснення свідків правопорушення, тощо.

   Відповідно до п. 11.5 Правил дорожнього руху України, затвердженими Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 р.,  на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки.

   Згідно з п. 11.2 ПДД України нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.

   Відповідно до п. 1.8 Розпорядження МВС України від 21.05.2009 року № 466 на працівників Державтоінспекції покладається обов`язок не допускати випадків документування порушень ПДР, якщо порушення скоєне внаслідок неналежного утримання дорожнього покриття (виїзд на зустрічну смугу для об`їзду перешкод, ям тощо).

   Судом встановлено, що 11 вересня 2010 року приблизно в 19 год. 00 хвил.  позивач, керуючи автомобілем «Хюндай», держ. номер НОМЕР_1, рухався по автодорозі Н-21, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, у правій смузі. Оскільки на цій ділянці дороги дорожнє покриття було незадовільним, він був вимушений тимчасово перешикуватися у ліву смугу для об`їзду ям і тріщин. Після того, як позивач здійснив об`їзд, він знову перелаштувався у праву смугу руху, одразу після чого був зупинений відповідачем. Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги п.п. 11.2, 11.5 ПДД України позивач не порушував.

   Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

   Відповідач в судове засідання неодноразово не з`являвся, заперечення проти позову не надав, у справі немає ніяких доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення. Зокрема, відповідач не надав суду відеозйомку правопорушення, яка додається до протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до запису в цьому протоколі, а також не відібрав пояснення і не вніс до протоколу в якості свідка ОСОБА_3, яка на момент зупинки транспортного засобу знаходилася в автомобілі позивача.

   Крім того, дослідженням протоколу про адміністративне правопорушення серії ВВ1 № 087128 від 11.09.2010 року судом встановлено, що відповідачем також було грубо порушено порядок розгляду справи та притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Так, у вищевказаному протоколі зазначено, що до протоколу додається постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ВВ № 130566. З цього запису в протоколі суд приходить до висновку, що протокол було складено вже після винесення постанови, що є порушенням порядку розгляду справи, зокрема, відповідач при розгляді справи всупереч ст. 252 КУпАП не давав оцінку доказам. Також були порушені права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 цього Кодексу, зокрема, позивачу не були роз`яснені його права і обов`язки, передбачені цієї статтею, про що позивач зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення, не зважаючи на вимогу ст. 7 КУпАП про те, що провадження в справах про адміністративне правопорушення має здійснюватися на основі суворого додержання законності.

   Стосовно посилань позивача на те що, справа розглядалася на місці правопорушення, без надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів, то суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, оскільки в позові не вказано, що ним заявлялося відповідне клопотання про відкладення розгляду справи.

   Таким чином, суд приходить до висновку про незаконність дій відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також про необхідність скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

   На підставі викладеного, керуючись ст. 287 КУпАП, ст.ст. 10, 11, 71, 159-163,           171-2 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

   Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ЛР ДПС ДАІ Луганської області прапорщика міліції Богушева Олексія Борисовича про визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

   Визнати дії інспектора ЛР ДПС ДАІ Луганської області прапорщика міліції Богушева Олексія Борисовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності незаконними.

   Скасувати постанову серії ВВ № 130566 від 11.09.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

   Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

  Суддя                                         В.В. Томко