Справа за № 2-18

2009 рік

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2009 року Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - одноособово судді Прийомової О.Ю. при секретарі - Качанюк Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до КСХП ім. Суворова, Білгород -Дністровської районної державної адміністрації, Петрівської сільської ради про визнання права власності на земельну частку /пай/ і майновий пай,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на земельну частку /пай/ і майновий пай, просить суд визнати за нею право власності на земельну частку /пай/ і майновий пай як члену КСХП ім. Суворова, понудити КСХП ім. Суворова поновити її в списки на отримання земельного паю з земель колективної власності, зобов’язати Білгород - Дністровську райдержадміністрацію видати державний акт на право власності на земельну долю /пай/, понудити Петровську сільську раду і постійну комісію по сільському господарству виділити в натурі земельну ділянку єдиним масивом відповідно з п.3 Указу Президента України від 03.12.1999 року № 1529 та видати свідоцтво на майновий пай члена КХСП ім. Суворова, вказуючи, що вона з 1949 по 1981 року знаходилась в трудових відносинах з КХСП ім. Суворова, звідки була скорочена за чисельністю штатів, стаж роботи 32 роки.

На підставі Закону України „Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" на базі колективного сільськогосподарського підприємства Суворова був утворений кооператив ім. Суворова.

По стану здоров’я з 1981 року вона не працювала, на пенсію пішла в 1989 році, з членів КСХП ім. Суворова не виходила.

Вважає, що відповідачі порушили Укази Президента України, позбавив її право на землю, тому вона і звернулася з позовом до суду.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала, просить суд його задовольнити.

Представники відповідача Петрівської сільської ради з позовом позивачки не погодилися, вказуючи, що на час паювання та отримання державного акту позивачка не була членом КСП ім. Суворова, вона вийшла з КСХП, в зв’язку з переходом на іншу роботу.

Крім того у сільській раді на даний час вільних земель запасу не має.

Відповідачі Білгород - Дністровська районна державна адміністрація, КСХП ім.. Суворова у судове засідання не з’явилися, про день слухання справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не сповістили.

Зі згоди позивачки, представників відповідачів, суд розглядає справу за відсутність не з’явившихся представників Білгород - Дністровської районної державної адміністрації, КСХП ім. Суворова.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно позивачка з 1949 по 1981 рік працювала в колгоспі ім. Суворова, /л.с. 6-10/

23.06.1981 року нею подано заяву про вихід її з колгоспу, в зв’язку з переходом на іншу роботу. /л.с. 16/

Відповідно протоколу № 8 засідання правління колгоспу ім. Суворова від 12.08.1981 року винесене рішення про дачу згоди позивачці на вихід з колгоспу. /л.с. 17-18/

Відповідно п.2.2 протоколу № 3 зборів уповноважених колгоспників колгоспу ім.. Суворова від 16.12.1981 року позивачці була надана згода на вихід з колгоспу. /л.с, 19-20/

З 20.01.1982 року, відповідно наказу № 14-к від 21 січня 1982 року, позивачка була прийнята на роботу пташницею - оператором зони батьківського стаду бригади № 4 в племптахорадгоспі „Староказацький" /л.с. 21/, де працювала до 22.03.1983 року /л.с. 9/

З 08.01.1991 року по 07.02.1992 року позивачка працювала охоронником в союзі дизайнерів України творчого - виробничого об’єднання „Сибір".

В ході судового розгляду справи встановлено, що на момент виходу Указу Президента України від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, наданих у колективну власність колективним підприємствам і організаціям» і отримання КСП ім. Суворова державного акту на право колективної власності на землю в 1995 році, позивачка не була членом КСХП, тому право на земельну частку /пай/ не має.

Згідно зі ст. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, наданих у колективну власність колективним підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року, право на земельний пай мають члени КСХП, акціонерного товариства, в тому числі і пенсіонери, які працювали в ньому і залишаються членами зазначеного КСХП, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

В зв’язку з тим, що на момент паювання земель та створення КСХП в 1992 році, позивачка не була членом КСХП, тому суд вважає за необхідне в задоволенні її позовних вимог щодо визнання за нею право власності на земельну частку /пай/ і майновий пай як члену КСХП ім. Суворова, понудити КСХП ім. Суворова поновити її в списки на отримання земельного паю з земель колективної власності, зобов’язати Білгород - Дністровську райдержадміністрацію видати державний акт на право власності на земельну долю /пай/, понудити Петровську сільську раду і постійну комісію по сільському господарству виділити в натурі земельну ділянку єдиним масивом відповідно з п.3 Указу Президента України від 03.12.1999 року № 1529 та видати свідоцтво на майновий пай члена КХСП ім. Суворова відмовити, як в не обгрунтованих та таких, що не підлягають задоволенню.

Суд не може погодитися з ствердженнями позивачки про те, що вона не виходила з членів колгоспу, що ніяку заяву про це не писала, що їй було не відомо, що вона виключена з членів колгоспу, так як її затвердження не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та доказів цього позивачкою не надано, напроти ствердження позивачки спростовуються її трудовою книжкою колгоспника № 117 від 02.06.1966 року, де рукою позивачки вказано її прізвище як ОСОБА_2 - ОСОБА_2 та стоїть підпис позивачки як „ОСОБА_2", про це не заперечує позивачка в ході судового розгляду справи. /л.с. 9/

Крім того, те, що позивачці було відомо про вихід з колгоспу підтверджується архівною довідкою Білгород - Дністровської райради, трудовою книжкою позивачки, поясненнями самої позивачки в ході судового розгляду справи про те, вона з 1982 року працювала пташницею -оператором племптахорадгоспі „Староказацький".

Згідно зі ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, керуючись Указом Президента від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, наданих у колективну власність колективним підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року, ст. ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до КСХП ім. Суворова, Білгород - Дністровської районної державної адміністрації, Петрівської сільської ради про визнання права власності на земельну частку /пай/ і майновий пай - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.