Справа № 33-1584/10 Головуючий у першій інстанції: Брага А.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року Суддя судової палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:
Головуючим – Живоглядовою І.К.,
за участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_2,
адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою вона, –
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, не працює,
мешкає на АДРЕСА_1,
піддана стягненню за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, –
В СТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 визнана винною у тому, що 19.10.2010 о 08 годині 05 хвилин в м. Дніпропетровську, керуючи автомобілем «Субару Форестер», д/н НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі вул. Гоголя при виїзді на головну дорогу вул. Шевченка не надала дорогу та скоїла зіткнення з автомобілем «Хюндай Туксон», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по головній дорозі вул. Шевченко. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, спричинивши пошкодження зазначеним автомобілям.
В апеляції ОСОБА_2 порушує питання про скасування постанови судді з закриттям провадження у справі, вказуючи, що їй не були роз’яснені права передбачені ст.63 Конституції України та ст..268 КУпАП, а суд порушив її права розглянувши справу у її відсутності.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу, адвоката ОСОБА_3, який просив апеляційну скаргу задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
Доводи ОСОБА_2, про те, що їй не були роз’яснені права при складанні протоколу про адміністративне правопорушення спростовуються її же підписом в протоколі від 19.10.2010 року із якого вбачається, що при складені протоколу ОСОБА_2 були роз’яснені права передбачені ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Необґрунтовані доводи апеляції ОСОБА_2 про порушення підсудності при розгляді справи, оскільки відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська на території якого було скоєно адмінправопорушення вправі був розглядати справу.
В той же час вважаю обґрунтованими доводи апеляції, що судом при розгляді справи було порушено вимоги ч.1 ст. 286 КУпАП, так як суд не відклав розгляд справи за клопотання ОСОБА_2, але оскільки при розгляді справи в апеляційному суді, безпосередньо досліджені матеріали справи за участю ОСОБА_2 та її захисника і знайшло підтвердження, що ОСОБА_2 порушила вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху, згідно якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі , повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, що підтверджується протоколом про адмініправопорушення , схемою місця ДТП, поясненнями учасників дорожнього руху, то підстав для скасування постанови суду немає. Доводи в апеляції ОСОБА_2, про те, що не були допитані її свідки спростовуються її же поясненнями на а.с.6, де остання власноручно написала, що свідків вона не записала( а.с.6).
Таким чином вважаю, що вчинене ОСОБА_2 порушення правил дорожнього руху вірно кваліфіковано за ст..124 КУпАП.
Обираючи адміністративне стягнення, суддя врахував нехтування правилами безпеки руху, що свідчить про явно зневажливе ставлення порушника до правил користування спеціальним правом, яке є підставою для застосування визначеного ст. 30 КУпАП виду стягнення, а також врахував суспільну небезпечність адміністративного проступку і особу правопорушника та всі інші зазначені ст. 33 КУпАП обставини і наклав згідно з ст.ст. 30, 124 КУпАП стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, крім того ОСОБА_2 ні в апеляційній скарзі , ні при розгляді справи в апеляційному суді не ставила питання про зміну накладеного на неї стягнення.
Щодо, доводів ОСОБА_2 про наявність постанови від 20 грудня 2010 року, якою скасовано протокол від 19 жовтня 2010 року та визнано дії працівника ДАІ неправомірними, то вона не може бути врахована при розгляді апеляції, оскільки відповідно до ст..186 КАСУ не сплинув термін на її оскарження.
Враховуючи наведене, а також те, що матеріалами справи спростовуються доводи апеляції та підтверджено вину ОСОБА_2 в скоєні адмінправопорушення, підстав для зміни чи скасуванню постанови суду немає.
Керуючись ст.ст. 7, 252, 294 КУпАП, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення , а постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2010 про накладення стягнення за ст. 124 КУпАП – без змін .
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду І.К.Живоглядова