Справа № 22ц-6287/2010                    Головуючий у І інстанції Сорока О.В.

Категорія  79                                          Доповідач Приходченко А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    06 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

                       головуючого –  Приходченко А.П.

                       суддів             – Лаченкової О.В., Варенко О.П.

                       при секретарі –  Солодовій І.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду  Дніпропетровської області від 30 квітня 2010 року за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи – державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів», відділ державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2,

встановила:

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.04.2010 р., якою йому відмовлено у задоволенні скарги на дії державного виконавця.

    Апелянт посилається на те, що судом незаконно визнано  механічною помилкою датування постанови про відкриття виконавчого провадження 14.03.2008 р., неправильним є висновок суду щодо того, що не є порушення направлення документів не за місцем проживання скаржника, суд необґрунтовано не визнав недійсними акт опису та арешту майна і постанову про призначення експертизи.

    Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженої ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали суду, виходячи з наступного.

    Судом першої інстанції встановлено, що постановами державного виконавця від 14.03.2008 р. були відкриті виконавчі провадження на підставі трьох виконавчих листів по виконанню рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.03.2008 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 авансової суми 104550 грн., судового збору 1045 грн. 50 коп. і витрат на ІТЗ розгляду справи 30 грн. /а.с.53-58/.

    Перевіряючи обставини відносно датування постанов 14.03.2008 р., суд встановив, що заява стягувача ОСОБА_2 про прийняття до виконання виконавчих листів датована 17.04.2008 р. /а.с.133/, тому обґрунтованим є висновок про помилковість зазначення датою відкриття виконавчих проваджень 14.07 2008 р.

    Як вбачається з виконавчих листів, місцем проживання боржника ОСОБА_1 вказано АДРЕСА_2. Така адреса була вказана ОСОБА_1 у судовому засіданні. Тому державний виконавець правомірно саме за цією адресою направляв боржнику всі документи. Доказів у справі про те, що ОСОБА_1 звертався з заявою про зміну адреси місця свого проживання не має. Тому правомірними є дії державного виконавця щодо листування з боржником саме за вказаною у виконавчих листах адресою.

    Судом також встановлено, що ОСОБА_1 29.07.2008 р. стало відомо про відкриття виконавчих проваджень і необхідність явки до виконавчої служби стосовно сплати на користь ОСОБА_2 боргу на загальну суму 105625 грн. 50 коп. /а.с.51/.

    Що стосується складення акту опису та арешту квартири АДРЕСА_1, судом встановлено, що акт було складено у присутності стягувача ОСОБА_2 та понятих, ОСОБА_1 від підпису на акті відмовився. Виходячи з цього, суд прийшов до правильного висновку про те, що судовим виконавцем не порушувалися вимоги Закону України «Про виконавче провадження» відносно прав боржника ОСОБА_1

    Досліджуючи доводи скаржника відносно скасування постанови про призначення експерта, суд правильно виходив з помилковості зазначеного у постанові прізвища боржника «ОСОБА_3» замість «ОСОБА_1», оскільки з самої постанови вбачається, що експерт Смаглецька М.В. була призначена для оцінки саме арештованого майна боржника ОСОБА_1 – квартири у АДРЕСА_1 /а.с.49/.

    На прилюдні торги була передана також квартира саме ОСОБА_1, ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» повідомляла сторони виконавчого провадження про час, дату і місце проведення прилюдних торгів /а.с.20,22,38/.

    Оскільки квартира не була продана, стягував ОСОБА_2 виявив бажання залишити за собою цю квартиру, тому державним виконавцем 18.02.2010 р. було складено акт про залишення квартири за стягувачем та постанову про передачу майна стягувачеві /а.с.33,111, 112/.

    Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що оскаржені ОСОБА_1 дії державного виконавця були вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в межах повноважень, права боржника не порушувалися, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги.

    Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки судом дана правильна оцінка помилкам державного виконавця щодо зазначеної дати прийняття постанов про відкриття виконавчих проваджень, помилки у постанові про призначення експерта щодо прізвища боржника, адреса свого місця перебування була зазначена самим боржником, про складення акту опису та арешту квартири ОСОБА_1 було відомо, але він відмовився підписати акт.

    За таких обставин колегія суддів вважає оскаржену ухвалу законною, обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається.                          

Керуючись ст.ст. 303, 312  ЦПК України, колегія суддів

                                                                        ухвалила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

      Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду  Дніпропетровської області від 30 квітня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді