АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 15536 / 2010 Головуючий в 1 інстанції - Круговий О.О.
Категорія - 37 Доповідач - Глущенко Н.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Куценко Т.Р., Перцової В.А.
при секретарі - Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, про стягнення боргу кредитором спадкодавця та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, про звільнення від заборгованості по аліментам, стягнення суми за сплачені комунальні послуги та витрат на поховання спадкодавця, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2007 року ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом (який нею неодноразово було уточнено та доповнено) до ОСОБА_1, де третя особа Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, про стягнення боргу кредитором спадкодавця /а. с. 5-8,110,158,162-164/.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилались на те, що з 06.10.1990 року вона знаходилась у шлюбі з ОСОБА_3, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька – ОСОБА_4.
У 1998 році їх сім’єю : ОСОБА_3, вона – ОСОБА_5 ( нині ОСОБА_6) та донька ОСОБА_4, - була приватизована квартира АДРЕСА_1. Ця квартира передана їм у спільну часткову власність, по 1/3 частині кожному з членів сім’ї.
Подружні стосунки з ОСОБА_3 не склалися і в липні 1998 року шлюб між ними розірвано.
З часу розірвання шлюбу донька проживає з нею – позивачкою, на утримання якої рішенням Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 22.07.1998 року були стягнені аліменти з ОСОБА_3 на її користь.
Відповідно до ст. 179 СК України – аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім’я кого вони виплачуються.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Спадкоємцями першої черги після померлого ОСОБА_3 є його батько ОСОБА_7, мати ОСОБА_1 та донька ОСОБА_4
У встановлений законом строк спадщину після померлого ОСОБА_3 прийняли його мати ОСОБА_1 та донька ОСОБА_4, а батько померлого – ОСОБА_7 відмовився від свого спадку на користь дружини ОСОБА_1, яка і успадкувала 2/9 частини квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_4 успадкувала 1/9 частину спірної квартири. Кожна із спадкоємець 26.05.2009 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом / а. с.16,168 /.
За життя ОСОБА_3 ухилявся від сплати аліментів на утримання доньки, у зв’язку з чим, станом на 01.11.2008 року, виникла заборгованість в сумі 14188,80 грн., що підтверджується відповідною довідкою ВДВС Павлоградського МРУЮ Дніпропетровської області.
Оскільки, відповідачка ОСОБА_1 успадкувала 2/3 частки спадщини спадкодавця, то її заборгованість перед нею-позивачкою складає 9459,20 грн.
Позивачка ОСОБА_2, ще 12.05.2009 року, тобто у встановлений 6-місячний строк, що передбачено ч. 2 ст.1281 ЦК України, звернулася до спадкоємиці ОСОБА_1, яка прийняла спадщину після померлого ОСОБА_3, з вимогою погашення заборгованості спадкодавця по аліментах перед нею - ОСОБА_2
Відповідно до ч.1 ст. 1281 ЦК України – спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна одержаного в спадщину.
Виходячи з дійсної ринкової вартості спадкової квартири і тієї частки, що успадкувала відповідачка, позивачка просила суд стягнути з відповідачки на її користь 9459,20 грн. у вигляді одноразового платежу, шляхом накладення стягнення на успадковане в натурі майно – 2/9 частки квартири АДРЕСА_1 та стягнути витрати понесені нею у зв’язку зі зверненням з позовом до суду: 600 грн. – за проведення експертного дослідження вартості квартири; 32,06 грн. – за надання МБТІ довідки а також судові витрати по справі / а. с. 162-164 /.
Відповідачка не погодилась з позовом ОСОБА_2 і в серпні 2009 року звернулася до суду з зустрічним позовом (який нею неодноразово уточнювався та доповнювався – а. с.41-43,165-167,176-178 / про звільнення її від сплати заборгованості по аліментам її померлого сина ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, стягнення з ОСОБА_2 на її – ОСОБА_1 2816 грн., які були сплачені нею на поховання сина, 4727,06 грн. сплачених сином за комунальні послуги та 760 грн. судових витрат.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 посилалась на те, що дійсно її померлий син ОСОБА_3 мав заборгованість по аліментам на утримання своєї доньки перед ОСОБА_2, але згідно ст. 197 СК України суд може повністю або частково звільнити боржника від сплати заборгованості по аліментам, якщо вона виникла у зв’язку з тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Крім того, суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
ОСОБА_1 вважає, що аліменти на протязі семи років ОСОБА_2 не отримувала і не цікавилась з якої причини державний виконавець не утримує аліменти з її сина на утримання внучки, не зважаючи на те, що з 2001 року по 2005 роки син працював і стояв на обліку в центрі зайнятості. За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що аліменти на утримання своєї дочки її син надавав в добровільному порядку. Крім того, ОСОБА_3 не міняв місце свого проживання, тяжко хворів та був інвалідом 2 групи, а тому підстав для стягнення заборгованості по аліментам не має.
Крім того, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 4727 грн. збитків, які спричинені її померлому сину, оскільки він на протязі 10 років, з 1998 року по 2008 рік, сплачував за ОСОБА_2 та їх доньку комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 співвласниками якої вони були, але витрати по ній не несли.
Також, ОСОБА_1, в силу ст. 1232 ЦК України, просила суд стягнути з ОСОБА_2 (як матері неповнолітньої спадкоємиці ОСОБА_4) на її користь 2816 грн., це 1/3 частина витрат, які вона понесла на похорони спадкодавця ОСОБА_3, що склали суму 8448 грн., де: 1279 грн. – вартість гробу, хреста, таблички, покривала, подушки в гроб, поховального набору, вінків, стрічки /а.с.201/; 721 грн. – витрати пов’язані з копкою могили, послуг катафалка, переносу тіла до кладовища / а. с. 201,208 /; 140 грн. –вартість рушників та хусток / а. с. 208 /; 3518 грн. – вартість пам’ятника / а. с. 206 /; 1090 грн. – установка пам’ятника / а. с. 209 /; 1700 грн. – поминальний обід / а. с. 209 /.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.04.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 – задоволені частково.
Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3876,22 грн. одноразовим платежем, в рахунок боргу по аліментам ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Суд стягнув з місцевого бюджету м. Павлограда на користь ОСОБА_6 88,15 грн. сплачених нею судових витрат.
В частині позовних вимог ОСОБА_2 про накладення стягнення на успадковане ОСОБА_1 майно – 2/9 частини квартири АДРЕСА_1 – відмовлено, як і відмовлено ОСОБА_2 в її позовних вимогах до ОСОБА_1 про стягнення витрат понесених на проведення експертного дослідження в сумі 600 грн. та 32,06 грн. – за отримання довідки в БТІ.
Також, суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та про стягнення сплачених сум за комунальні послуги / а. с. 189-191 /.
Додатковим рішенням Павлоградського місьрайонного суду Дніпропетровської області від 01.12.2010 року суд відмовив ОСОБА_1 в її позовних вимогах до ОСОБА_2 про стягнення 2816 грн. на поховання спадкодавця ОСОБА_3 та у стягненні судових витрат по справі в розмірі 790 грн. / а. с. 252 /.
З рішенням суду від 20.04.2010 року, в частині відмови у зустрічному позові, не погодилася відповідачка ОСОБА_1 і звернулися з апеляційною скаргою в якій просять рішення в цій частині скасувати, ухваливши нове рішення, яким задовольнити її зустрічний позов в повному обсязі.
Як на підстави апеляційної скарги відповідачка посилається на те, що рішення, в оскаржуваній нею частині, є незаконним та необґрунтованим, а висновки суду в цій частині не відповідають матеріалам справи. Зокрема, відповідачка посилається на те, що всі документи в підтвердження витрат на поховання спадкодавця нею були надані суду першої інстанції разом із зустрічним позовом / а. с. 230-232 /.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду від 20.04.2010 року та додаткове рішення від 01.12.2010 року, в частині відмови ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 витрат на поховання спадкодавця та судових витрат по справі, - скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині позовних вимог відповідно до п. п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України – апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції.
Однак, згідно ч. 3 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, а тому виходячи з обставин справи та вимог процесуального закону, колегія суддів вважає за необхідне скасувати і додаткове рішення суду першої інстанції від 01.12.2010 року, в частині відмови ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 витрат на поховання спадкодавця та судових витрат по справі, оскільки підлягає скасуванню рішення по справі від 20.04.2009 року в частині відмови ОСОБА_1 у її зустрічному позові відносно стягнення витрат на поховання спадкодавця та судових витрат по справі.
Відмовляючи ОСОБА_1 в її зустрічному позові суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 25 ЦК України – здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільна правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і ніяких вимог, у встановленому законом порядку, щодо стягнення сплачених ним, за всіх співвласників квартири АДРЕСА_1 комунальних послуг за період з 1998 року по 2008 рік, тобто за свою колишню дружину – ОСОБА_2 та неповнолітню доньку ОСОБА_4, - не заявляв. Також, ОСОБА_3, за його життя, не звертався до суду з позовом щодо зменшення розміру заборгованості по аліментам або звільнення його від сплати заборгованості по аліментам на утримання його неповнолітньої доньки, які були стягнені на користь матері дитини – ОСОБА_2
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у зв’язку зі смертю ОСОБА_3 припинені всі правовідносини, щодо відшкодування збитків у спільному володінні майном та зменшення розміру аліментів або звільнення померлого від сплати аліментів, а тому і немає підстав для задоволення таких позовних вимог, які заявлені матір’ю померлого – відповідачкою ОСОБА_1
Щодо рішення суду від 20.04.2009 року та додаткового рішення від 01.12.2009 року, в частині відмови ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 витрат на поховання спадкодавця та судових витрат по справі, то вони в цій частині вимог не можуть залишатись в силі і підлягають скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1232 ЦК України – спадкоємці зобов’язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на поховання спадкодавця.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 /а. с. 15/. Після його смерті залишилось спадкове майно, зокрема 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 власником цієї частин він був на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.12.1998 року / а. с. 11 /.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є його батько ОСОБА_7, мати ОСОБА_1 та неповнолітня донька ОСОБА_4, яка проживає разом зі своєю матір’ю – позивачкою ОСОБА_2
ОСОБА_7, у встановленому законом порядку та у встановлені законом строки, відмовився від спадщини після померлого сина на користь ОСОБА_1, яка прийняла спадок та 26.05.2009 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкової квартири АДРЕСА_1 і стала власницею 2/9 частин цієї квартири / а. с. 168 /. Також, прийняла спадок та 26.05.2009 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкової квартири АДРЕСА_1 і неповнолітня донька померлого - ОСОБА_4, яка проживає разом зі своєю матір’ю – позивачкою ОСОБА_2 і зареєстрована в цій квартирі / а. с. 16,14 /.
Згідно матеріалів справи похованням спадкодавця ОСОБА_3 займалися його батьки, зокрема відповідачка ОСОБА_1, яка понесла витрати на похорони спадкодавця, що склали суму 8448 грн., де: 1279 грн. – вартість гробу, хреста, таблички, покривала, подушки в гроб, поховального набору, вінків, стрічки /а.с.201/; 721 грн. – витрати пов’язані з копкою могили, послуг катафалка, переносу тіла до кладовища / а. с. 201,208 /; 140 грн. –вартість рушників та хусток / а. с. 208 /; 3518 грн. – вартість пам’ятника / а. с. 206 /; 1090 грн. – установка пам’ятника / а. с. 209 /; 1700 грн. – поминальний обід / а. с. 209 /.
Письмові докази в підтвердження витрат на поховання сина ОСОБА_1 надала суду першої інстанції, що підтверджується технічним записом судових засідань, які з невідомих причин були не прийняті до уваги та втрачені судом першої інстанції, а тому копії зазначених квитанцій, чеків, договорів, замовлень, прибуткових касових ордерів були додані ОСОБА_1 до її апеляційної скарги / а. с. 197-209 /.
Таким чином, виходячи з вище наведеного та в силу ч.1 ст.1232 ЦК України, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь 2816 грн., тобто частини витрат понесених на поховання спадкодавця, - підлягають задоволенню.
Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь судових витрат в сумі 790 грн., де: 30 грн. – витрати на ІТЗ розгляду справи / а. с. 39 /; 200 грн. – витрати понесені за надання юридичних послуг (складення зустрічного позову) / а. с. 40 / та 560 грн. – за надання юридичної допомоги / а. с. 152 /, то вони, в силу ч.1 ст. 88 ЦПК України, підлягають частковому задоволенню, тобто з позивачки на користь відповідачки підлягає стягненню 230 грн.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 1 грудня 2010 року, в частині відмови ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 витрат на поховання спадкодавця та судових витрат по справі, – скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на поховання спадкодавця – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2816 грн. (дві тисячі вісімсот шістнадцять грн.) – витрат на поховання спадкодавця та судові витрати по справі в розмірі 230 грн., а всього 3046 грн.
В іншій оскаржуваній частині рішення суду від 20 квітня 2010 року – залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з цього часу.
СУДДІ: