УКРАЇНА

                    АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

  Справа № 22ц-  14900                     Головуючий у 1-й інстанції :  Маймур Ф.Ф.

   Категорія -27                                                            Доповідач : Кіктенко Л.М.

                                                У Х В А Л А

                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27 грудня 2010  року колегія  суддів судової палати у цивільних справах апеляційного  суду Дніпропетровської області   в складі:

головуючого судді -  Бараннік О.П.

суддів -    Кіктенко Л.М. ,  Пищиди М.М.

при секретарі    - Лещинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну  скаргу ОСОБА_1 на  рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від  1 листопада  2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк  «Приват Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1   про стягнення заборгованості, -

                                           В с т а н о в и л а :

 Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 1листопада  2010  року  стягнено з ОСОБА_1  на користь Публічного акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» у рахунок заборгованості за кредитним договором  №DNPVGK0000027  від 31 березня 2006 року -515470грн.66 коп.; у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №SAMDN03000017832663 від 14.12.2007 року – 38913грн.81 коп., а разом-554384грн.47 коп.

         Стягнено солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 на користь Публічного  акціонерного товариства  комерційний банк» Приватбанк»  у рахунок повернення  заборгованості за кредитним договором  № DNPVGK00000027 від 31.03.2006 року- 200 грн.; у рахунок  повернення заборгованості за кредитним договором №SAMDN03000017832663 від 14.12.2007 року- 200 грн., а разом-400 грн.00 коп.  

        Стягнено солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1   на користь держави  судовий збір -1700 грн.00 коп.

         Стягнено солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1   на користь держави  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн.

        У задоволенні іншої частини позовних вимог  Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» відмовлено.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1   ставить питання про скасування  рішення суду та  про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом  норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає , що скарга  задоволенню  не підлягає з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 31 березня 2006 року  між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1   був укладений  кредитний договір №DNPVGR00000027, за яким позивач зобов*язався та видав відповідачу кредит у сумі 345000 терміном до 31 березня 2021 року, а ОСОБА_1  зобов*язалася повернути  отримагий кредит і сплатити відсотки (а.с.13-15).

Станом на 7 червня 2010  року заборгованість відповідачки перед позивачем за вказаним кредитним договором становила 515670грн. 66 коп.(а.с.43-44).

 14 грудня 2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та  ОСОБА_1  був укладений  кредитний договір   SAMDN03000017832663, за умовами якого, позивач зобов*язався надати відповідачу платіжну картку з кредитним лімітом на термін дії такої картки, а відповідач зобов*язався  повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки , вказані в договорі (а.с.68 ).

Встановлено, що станом на 1 червня 2010 року  заборгованість за договором №SAMDN03000017832663 від 14 грудня 2007 року становила  4937,80 дол. США, що за курсом  НБУ складає -39113,81 грн. (а.с.45).

12 січня 2009 року між Товариством «Українське фінансове агентство «Верус» та позивачем був укладений договір поруки №467, за умовами якого, Товариство «Українське фінансове агентство «Верус» зобов*язалося  відповідати перед  позивачем за виконання  відповідачкою своїх обов*язків за укладеними  договорами  (а.с.11-12).

Згідно вимог ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором  банк або інша  фінансова установа  (кредитодавець) зобов*язується надати  грошові кошти  (кредит) позичальникові  у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується  повернути кредит  та сплатити проценти.

Відповідно до укладеного між сторонами  договору  позивач зобов*язується  надати відповідачці кредит шляхом видачі готівки через касу в межах обумовленої договором  суми.

За умовами договору позивач,  у разі порушення умов договору, має право вимагати від відповідачки дострокового повернення кредиту , сплати відсотків за його користування.

Договорами також передбачено відповідальність перед позивачем  у відповідних випадках порушення зобов*язань, передбачених умовами даного договору.

Частиною 1 ст.553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором  боржника за виконання ним  свого обов*язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов*язання боржником.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов*язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки  не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором  у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.4 договору поруки №2008/106 від 20 червня 2008 року у випадку невиконання боржником своїх зобов*язань за кредитним договором , боржник і поручитель відповідають перед кредитором  як солідарні боржники.

Відповідно вимог п.4 договору поруки №467 від 12.01.2009 року у випадку невиконання боржником  своїх зобов*язань за кредитними договорами , боржник і поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно  п.2 договору поруки №467 від 12.01.2009 року розмір відповідальності поручителя  обмежений сумою 200 грн.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Частиною 1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов*язаний виконати свій обов*язок , а кредитор прийняти виконання особисто , якщо  інше не встановлено договором або законом , не випливає із суті зобов*язання.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання  з порушенням умов, визначених змістом зобов*язання (неналежне виконання).

Згідно п.п.2.2.2, 2.2.3 договору №2007-021 від 7 лютого 2007 року відповідач зобов*язаний своєчасно погашати  кредит та відсотки за користування кредитом, а позивач має право  у разі порушення відповідачем будь-яких зобов*язань, передбачених умовами договору, на свій розсуд вимагати від останнього дострокового повернення кредиту , сплати відсотків за його користування.  

 Відповідно до розділу 4 договору  №2007-021 від 7 лютого 2007 року передбачена відповідальність відповідача перед позивачем  у вигляді пені та штрафних санкцій.

Враховуючи  невиконання  відповідачкою ОСОБА_1  зобов*язань за вказаними договорами відносно сплати кредиту та  відсотків за користування кредитом, наявності заборгованості  та передбаченого права дострокового повернення кредиту, суд обгрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства  комерційний банк "Приватбанк".  

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги  про те, що банк не має права  вимагати  дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом є необгрунтованими.    

        Судом  встановлено факт невиконання  відповідачем основного зобов'язання, лише за умови якого суд і має право стягнути з відповідача на користь банку суми  відносно дострокового повернення  кредиту та сплати процентів за користування кредитом, що передбачено умовами укладеного між сторонами договору та вимогами закону.  

       Інші доводи скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, тому не можуть бути підставою для її задоволення та скасування  ухваленого по суті законного і справедливого рішення суду з одних лише формальних міркувань у відповідності з вимогами ч.2 ст.308 ЦПК України.

         Керуючись ст.,ст. 209 ,303,307,308, 314 ЦПК України , колегія суддів ,-

                                           У Х В А Л И Л А :

        Апеляційну  скаргу   ОСОБА_1  відхилити.

        Рішення  Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 1листопада 2010  року  залишити без змін.          

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і  може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

      Головуючий :

        Судді: