УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 14927 / 10 Головуючий у 1-й інстанції – Слоквенко Г.П.
Категорія: 57 Доповідач - Дерев’янко О.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Дерев'янка О.Г.
суддів - Черненкової Л.А., Красвітної Т.П.
при секретарі - Грало О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Військової сільської ради про визнання незаконним рішень сільської ради, державного акту на право приватної власності на землю, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
в с т а н о в и л а:
Ухвалою судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року п озовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Військової сільської ради про визнання незаконним рішень сільської ради, державного акту на право приватної власності на землю, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом у зв’язку з тим, що позивачкою не усунуто недоліки зазначені в ухвалі від 14.09.2010 року визнано неподаною та повернуто позивачці.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права є необґрунтованою, тому просить її скасувати, направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.
Вивчивши надані документи та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що подана 14 вересня 2010 року позовна заява ухвалою судді залишена без руху, оскільки на думку судді не відповідала вимогам ст.121 ЦПК України, а саме позивачкою не зазначено: якими передбаченими законом документами підтверджується її право власності на спадкове майно, які порушення законодавства допущено Військової сільською радою, з чого складається ціна позову і як вона її розрахувала, чим підтверджується її звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, позивачка на думку судді необгрунтувала в мотивувальній частині позову позовну вимогу щодо визнання недійсним та скасування свідоцтва про право приватної власності, не додала докази про прийняття чи неприйняття рішень сільською радою, районною про визнання за померлою права власності на будинок, чи виділялась під спірний будинок земельна ділянка спадкодавцю, не вказано на якій правовій підставі у спадкодавця виникло право власності на спірний будинок та земельну ділянку та якими доказами це підтверджується, якими докази підтверджується факт існування заповіту, тому позивачці було надано строк для усунення недоліків – п’ять днів з дня отримання ухвали. (а.с.42)
Оскільки недоліки усунуто не було, ухвалою судді від 23.09.2010 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та їй повернута (а.с.45).
Із позову вбачається, що ОСОБА_1 зазначила в позові про те, що вона є спадкоємцем за заповітом на спірне спадкове майно. При цьому позивачкою зазначено правові підстави, за яких вона просить задовольнити її позов, а також щодо визнання недійсним та скасування рішення Військової селищної ради та Державного акту про право приватної власності на землю. Крім доказів, які зазначила ОСОБА_1 в позові, вона посилалась на те, що обставини справи можуть бути підтверджені свідками – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про допит яких заявила клопотання.
Відповідно до вимог ст.. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити вимоги зазначені в ч. 2 цієї статті, таким чином вимоги суду, викладені в ухвалі від 14.09.2010 року не є обґрунтованими, оскільки частково відносяться до суті спору.
Позивач у своїй позовній заяві має зазначити саме засоби доказування, в яких містяться докази, що дозволяють довести його правову позицію, і про які йому відомо. Тому це не означає, що позивач повинен разом із позовною заявою подавати усі необхідні докази.
За таких обставин висновок суду про те, що недоліки у встановлений судом термін не були усунуті, не можна визнати законними й обґрунтованими, підстави для повернення позову з підстав не усунення недоліків відсутні. Апеляційній суд вважає, що такі висновки суду передчасні, не грунтуються на вимогах діючого цивільно-процесуального законодавства.
При таких порушеннях процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, як така що постановлена в порушення п. 3 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209,218,303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді :