У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-14337 від 2010р. Головуючий суддя у 1-ій інстанції – Максименко О.І.
Категорія - 57 Доповідач – Дерев’янко О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Дерев'янка О.Г.
суддів - Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.
при секретарі - Грало О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
по апеляційній скарзі ОСОБА_2 – представника ОСОБА_3
на заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 серпня 2010 року
за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 посилались на те, що 03 жовтня 2008 року з вини відповідачки, яка проживає в АДРЕСА_1. В наслідок залиття була пошкоджена квартира та належне йому майно, тому позивач згідно уточнених позовних вимог просив суд стягнути з відповідачки матеріальну шкоду у розмірі 7691,90 грн. та моральну шкоду у розмірі 25000 грн., судові витрати.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 серпня 2010 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 7591 грн., моральна шкода – 2000 грн., витрати, пов’язані з проведенням експертного дослідження в розмірі 367,68 грн., витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 250 грн., судовий збір 59,50 грн., та витрати на ІТЗ - 30 грн., на користь держави судовий збір 17,42 грн.. В задоволенні іншої частки позовних вимог – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 – представник ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, тому просить постановити нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов’язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Враховуючи наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов’язок доведення відсутності його вини в задоволенні шкоди позивачу.
Судом першої інстанції встановлено, що факт залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачу, 03 жовтня 2008 року мав місце, та підтверджується Актом обстеження квартири позивач від 04.10.2008 року. (а.с.8-9)
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 836-09 від 02.06.2009 року, вартість пошкодженого майна, з урахуванням втрати товарного вигляду, в результаті залиття квартири позивача складає 3694,70 грн., а відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 837-90 від 13.10.2009 року вартість відновлювальних робіт, проведення яких необхідне, в результаті затоплення – 3997,20 грн. (а.с.32-36,38-40)
За таких обставин відповідно до ст. 1166 ЦК України, суд обгрунтованно стягнув з відповідачки на користь позивача збитки в розмірі 7691,90 грн.
Частково задовольняючі позов по відшкодуванню моральної шкоди в розмірі 2000 грн., суд відповідно до ст.23 ЦК України правильно виходив з того, що позивачу заподіяна моральна шкода, спричинена залиттям квартири та пов’язаними з цим незручностями, необхідністю звернення до суду за захистом своїх законних прав та інтересів, порушенням звичного ритму життя.
Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін. Відповідачкою не надано доказів про те, що її вини в залитті квартири позивача немає, і такі данні в матеріалах справи відсутні, тому доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, розглядаючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі встановив права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін і дав їм правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом фактів і не є підставою для скасування чи зміни рішення.
Керуючись ст. 218,307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – представника ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: