Справа № 1-123 /10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 грудня 2010 року                                                                                           м.Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І.І.,

при секретарі – Данилевич Н.І.,

з участю обвинувача — прокурора Чурей О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого,  з незакінченою вищою освітою, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -

  в с т а н о в и в :

02 червня 2010 року біля 19.30 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на терасі бару «Дюла Бачі», який розташований по вул. Малій, № 10 в с.Т.Ремета Перечинського району, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства та особливою зухвалістю, під час сварки з ОСОБА_2, наніс йому один удар рукою по обличчі, від якого той впав на землю, після чого підвівся та вийшов з тераси на подвір»я. В подальшому ОСОБА_2 орієнтовно через п»ятнадцять хвилин повернувся на терасу з дерев»яною палицею в руках та підійшов до столику, за яким сидів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, де останній знову наніс йому один удар по руці, від якого палиця випала з рук і вдарила ОСОБА_3 по голові. Тоді ОСОБА_1 виштовхнув ОСОБА_2 на подвір»я, де наніс йому один удар рукою по обличчі та два удари по тілу, спричинивши такому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, забій носа, перелом кісток носа, викривлення переділки носа.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 02 червня 2010 року біля 17.30 год. він разом з  ОСОБА_3 зайшов у кафе-бар «Дюла Бачі», що розташований в с. Т.Ремета по вул. Малій, № 10, де присіли за столик на терасі та замовили собі дві кави та по 50 г горілки. Через 15 хв. на терасу бару зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які підійшли до столику, за яким вони сиділи та привітавшись, присіли до них. Тоді ОСОБА_3 замовив всім по 50 г горілки, яку вони разом випили. Після цього у нього з ОСОБА_2 виник конфлікт, під час якого він наніс йому один удар по обличчі, від чого той впав на землю. В цей час на терасу вийшла бармен, яка підійшла до ОСОБА_2 і дала йому попити води. ОСОБА_2 підвівшись, вийшов на вулицю, а він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишилися сидіти на терасі. Тоді його знайома ОСОБА_5, яка також знаходилася на терасі бару, запросила його та ОСОБА_3 присісти з нею за інший столик, на що вони погодилися. Через 15-20 хв. на терасу повернувся ОСОБА_2 з дерев»яною палицею в руках, і тоді він, подумавши, що такий  іде їх бити, вдарив його по руці, в якій він  тримав палицю, вибивши її з руки, від чого така полетіла в голову ОСОБА_3 та, розламавшись, побила посуд на столі. Після цього він виштовхнув ОСОБА_2 на подвір»я, де наніс йому один удар в обличчя, від якого той впав на землю та два удари ногою по його тілу. Оскільки ОСОБА_2 втратив свідомість, то він разом з ОСОБА_3 поніс його на терасу. Під час розгляду справи підсудний заявив суду клопотання про закриття щодо нього кримінальної справи в порядку ст. 45 КК України, тобто у зв’язку з дійовим каяттям.

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції не має, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України обмежується визнавальними показами підсудного, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Вирішуючи питання про заявлене підсудним ОСОБА_1 клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, суд, заслухавши думку прокурора, яка не заперечила проти задоволення такого, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений  ст. 296 ч. 1 КК України,  який згідно ст. 12 цього Кодексу відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Також встановлено, що підсудний  у вчиненому щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, вперше вчинив злочин невеликої тяжкості та повністю відшкодував завдані ним збитки (а. с. 120).

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підсудного ОСОБА_1 . на підставі ст. 45 КК України слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, закривши щодо нього провадження по справі.

Речових доказів та судових витрат по справі не має.

Запобіжний захід підсудному  ОСОБА_1  у виді підписки про невиїзд слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 7-1,7-2, 282 КПК України, ст.ст. 45 КК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1   від кримінальної відповідальності, передбаченої  ст. 296 ч. 1 КК України на підставі ст. 45 цього Кодексу – звільнити у зв’язку з дійовим каяттям, а справу щодо нього провадженням – закрити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1   у виді підписки про невиїзд – скасувати.

На постанову суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий                                                                                          Ганько І.І.