Справа № 2-1857

          2010 року

                                                                       П О С Т А Н О В А  

                 І М Е Н  Е М  У К Р А Ї Н И  

«20» грудня  2010 року                                                                                м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :

Головуючого – судді: Цалин Б.М.

Секретаря: Губчук Д.Ю.

    Розглянувши у відкритому, попередньому судовому засіданні в залі суду м. Косів адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити підвищення розміру пенсії, як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -

                                                                    В С Т А Н О В И В  :

 Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним адміністративним позовом.  

           Позивачка, ОСОБА_1, в судове засідання не з’явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просить позов задоволити.

        Із змісту позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року і відповідно до ст.1 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни»  являється дитиною війни, а тому відповідно до ст. 6 цього ж Закону з 01 січня 2006 року їй повинна щомісячно виплачуватись соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2006-2008 роках їй така допомога не виплачувалася, оскільки Верховною Радою України відповідно до ЗУ №3235-ІV від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» (ст.ст. 77,110) та ЗУ №489-V від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» (ст. 71, п.12) призупинено дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 положення п.12 ст. 71 та ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними. А також рішенням Конституційного Суду України  від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення ст.41 розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Просить позов задоволити.

Представник відповідача головний спеціаліст – юрисконсульт юридичного сектору управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі Дідух Надія Миколаївна, в судове засідання не з’явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності та заперечення на позов. В обґрунтування вказує, що позовні вимоги є безпідставними та такі, що не підлягають задоволенню оскільки позивачка ОСОБА_1, відповідно до ст.10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», являється вдовою інваліда третьої групи внаслідок захворювання одержаного під час проходження служби в Радянській армії та одержує підвищення як подружжя померлого інваліда армії, прирівняного до інваліда війни 3 групи. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 09.07.2007 р.) особам,які мають право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів. Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 22.05.2008 р.) ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Просить в задоволенні позову відмовити.

    Суд, розглянувши позовну заяву, подане представником відповідача заперечення, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що позов безпідставний та непідлягає до задоволення за наступних підстав :

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 і відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року є дитиною війни.  

Із копії виписки із акту освідчення (справка серії КЧ-67) вбачається, що ОСОБА_3 1945 р.н. являється інвалідом третьої групи, причина інвалідності: захворювання отримане в період проходження служби в Радянській армії.

Як вбачається із копії довідки Рожнівської сільської ради ОСОБА_1 1944 р.н. після смерті чоловіка ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 вдруге заміж не виходила.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 09.07.2007 р.) особам,які мають право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

В силу ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 09.07.2007р.)   дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. 

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Таким чином, враховуючи що позивачка являється вдовою інваліда третьої групи внаслідок захворювання одержаного під час проходження служби в Радянській армії та одержує підвищення як подружжя померлого інваліда армії, прирівняного до інваліда війни 3 групи та отримує пільги передбачені ЗУ «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту», тобто  зробила вибір передбачений ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а тому права на отримання ще й допомоги як дитина війни ОСОБА_1 немає.

  На підставі наведеного ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ч.2 ст.3, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», та  керуючись ст.ст. 158-163 КАС   України,  суд,-

П О С Т А Н О В И В  :

    В позові ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити підвищення розміру пенсії, як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги відмовити.    

            Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

    Апеляційна скарга на постанову суду може бути подано до Львівського Адміністративного Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування  судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії.  

 СУДДЯ:                                                                                                                      ЦАЛИН Б.М.