АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-13477-2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(Резолютивна частина)
29 грудня 2010 року м. Артемівськ
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючий суддя Грачов В.Л.
при секретарі Дубаніної О.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3
ОСОБА_4
представника відповідачів ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду у м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, мотивуючи позовні вимоги порушенням відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором позики вчиненої шляхом написання розписки і завданням їй такими діями матеріальної шкоди.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обґрунтування яких послалася на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначила, що за ініціативою відповідачів 7 квітня 2010 року на підставі укладеного у письмовій формі договору позики у вигляді розписки, вона особисто передала у борг 10 300 грн., які відповідачі зобов'язалися до 7 червня2010 року повернути їй 10 300 грн. що підтверджується власноручно написаною ними письмовою борговою розпискою. Позика ним дана без чіткого цільового призначення відносно її використання позичальником. Незважаючи на її неодноразові звернення і прохання, у добровільному порядку повернути суму позики відповідачі відмовилися, пояснивши невиконання зобов'язання тим, що вони гроші у борг не брали. На момент звернення до суду та на теперішній час відповідачі не повернули борг, тому вона вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Інших вимог позивачем не заявлено.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали. Не заперечували, що вони дійсно написали розписку у такому вигляді, у якому вона надана до суду, але гроші вони ОСОБА_1 не брали, а написали розписку тому, що у магазині, де працювала ОСОБА_4 склалася недостача товару і позивачка обіцяла її погасити. Вони фактично віддали позивачці 5000 грн., але після її звільнення з роботи перестали повертати гроші, які зазначені у розписці. Вважають, що позивачка їх ввела в оману.
Вислухав поясненні сторін, дослідив матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивачем на підтвердження укладання договору позики та його умов суду надана розписка від 7 квітня 2010 року, в якій зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4. взяли у борг у позичальника ОСОБА_1 10 300 грн. та зобов'язалися повернути позивачеві до 7 червня 2010 року повністю позичені гроші. (а.с.3). Достовірність розписки сторонами не оспорюється.
Строк виконання зобов'язання за цим договором визначений 7 червня 2010 року, тому у даному випадку відповідно до положень частини другої статті 1049 ЦК України позика має бути повернена позичальником у строк, що встановлено договором. За правилами частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Доводи відповідачів про те, що борг вони не брали, не підтверджені в судовому засіданні належними доказами.
Приписами статті 545 ЦК України визначено, що: 1. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. 2. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. 3. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. 4. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Під час розгляду справи фактичне повернення частки боргу відповідачами ОСОБА_1 категорично заперечувала.. Оглядом в судовому засіданні представленого позивачем оригіналу розписки не встановлено на ній будь-яких записів позикодавця про повернення боргу або його частини. Знаходження у нього розписки відповідача свідчить про те, що боргове зобов'язання до теперішнього часу не виконано. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надали суду достовірних документальних доказів на підтвердження належного часткового виконання ними грошового зобов'язання перед ОСОБА_1. за договором позики.
Матеріальне становище і фінансова неспроможність відповідачів судом не приймаються до уваги. Як наголошується в частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно до ст.1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Тому суд не може прийняти як докази свідчення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачі своєчасно не повернули суму позики і таким чином прострочили виконання грошового зобов'язання за договором позики, тому вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсягу.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 59, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статей 545, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 солідарно на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 грошову суму боргу за позикою у розмірі 10300 грн. (десять тисяч триста гривень) та судові витрати у сумі 223 грн., а усього 10 523 грн. ( десять тисяч п'ятсот двадцять три) грн..
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд протягом десяті днів після його проголошення.
Суддя В.Л.Грачов