Справа №2-а-3320/10

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 грудня 2010 року.

            Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

            Колегії суддів:

            Головуючої : судді Сороки К.М.

            Суддів Тимошенко Н.В. Хіль Л.М.

            За участю секретаря Кучарської Т.Є.

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві  адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України,Полтавського обласного військового комісаріату , за участю третьої особи Державного казначейства України про визнання порушеним права на отримання  грошової допомоги  та  стягнення  одноразової грошової допомоги вдові загиблого військовослужбовця,-

                                                                        В С Т А Н О В И В :

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів  Міністерства оборони України,Полтавського облвійськомату   про  визнання  порушеним права  на отримання грошової допомоги  та  стягнення  одноразової грошової допомоги,як вдові  загиблого  військовослужбовця,посилаючись на те,що вона є вдовою загиблого   військовослужбовця. Її чоловік ОСОБА_3  загинув в Демократичні Республіці  Авганістан  ІНФОРМАЦІЯ_1 .Вона отримує пенсію  по втраті годувальника.

    Позивачка  вказує,що у відповідності  до Закону України «Про соціальний   і правовий  захист військовослужбовців  та членів їх сімей» передбачена виплата одноразової грошової допомоги  у разі загибелі  (смерті)   військовослужбовця. Ст.16 п.1 вказаного Закону  передбачено,що в разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України,який перебував на кадровій  військовій службі під час виконання  ним службових обов»язків військової служби,сім»ї загиблого( померлого)   виплачується одноразова  грошова допомога в розмірі  десятирічного  грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою.

    Ст.23 вказаного  закону  передбачено,що  фінансове забезпечення  витрат,пов»язаних з реалізацією цього Закону ,здійснюється за рахунок  коштів,що передбачаються в Державному бюджеті  України на відповідний рік для Міністерства Оборони України .

    Позивачка  просила визнати  порушеним її право  на своєчасне отримання  одноразової грошової допомоги  у розмірі десятирічного  грошового забезпечення загиблого за останньою  посадою та стягнути  цю допомогу з Міністерства Оборони України.

    В судовому засіданні позивачка  свій  позов підтримала та просила його задовольнити.

    Представник відповідача Міністерства оборони  України в  особі  Полтавського облвійськомату  Муравйов О.В. з позовом не погодився  та просив відмовити  з наступних підстав.

    Представник відповідача вказував,що  чоловік позивачки  помер  під час виконання  обов»язку  військової служби в 1984 році. Одноразова грошова допомога  на виплаті якої  наполягає позивачка  була встановлена лише  03.11.2006 року  Законом України  №328-V яким   внесено зміни  до ст..16 Закону України «Про соціальний і правовий  захист  військовослужбовців  та  членів їх сімей» від 20.12.1991 року. На  1984 рік вказаний Закон не  був прийнятим.

    Відповідно  до ст..5 ЦК України  акти цивільного  законодавства  регулюють відносини,які виникли з дня набрання  ними чинності. З цих підстав  представник відповідача просив відмовити в позові.

    Представники  Міністерства Оборони України та  Державного Казначейства України  до  суду не з»явилися,надали   свої заперечення на позов та просили справу  розглянути у їх відсутність.

    Суд вважає за можливе розглянути справу  без участі   представника Міністерства Оборони України та Державного Казначейства України.

    Заслухавши  сторони,вивчивши  матеріали справи,суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

    Судом встановлено,що  чоловік  позивачки ОСОБА_3 помер  під  час виконання  обов»язків  військової служби в Демократичній Республіці   Афганістан ІНФОРМАЦІЯ_1.

    У відповідності до ст..16 Закону України «Про соціальний і правовий  захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року ( чинного до 01 січня 2007 року)  було передбачено  державне страхування  і виплата  в разі загибелі  (смерті) поранення (контузії,травми,каліцтва) або захворювання чи інвалідності  військовослужбовців   Збройних Сил України,інших військових   формувань та призваних  на збори   військовозобов»язаних.

    Відповідно до 16 вказаного Закону  (чинної до 01.01.2007 року),військовослужбовці  а також військовозобов»язані , призвані на збори підлягають державному  обов»язковому  особистому страхуванню на випадок загибелі  або смерті  в розмірі 100-кратного мінімального  прожиткового рівня  населення України на час загибелі або смерті , а також в разі поранення  (контузії , травми або каліцтва), захворювання,одержаних    в  період  проходження  служби (зборів) у розмірі ,залежному  від ступеня втрати  працездатності, що визначається у відсотковому відношенні  від загальної суми  страхування  на випадок загибелі  або смерті.

    Умови страхування   та порядок їх виплати   встановлюються  Кабінетом Міністрів України.

    На виконання вказаного Закону  постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 року  №488 затверджено умови  державного обов»язкового  особистого страхування військовослужбовців  і військовозобов»язаних , призваних на збори і порядок виплати їм та членам  їх сімей  страхових сум.

    Державне  обов»язкове  особисте страхування  військовослужбовців  і військовозобов»язаних,призваних на збори,проводилося Національною  акціонерною  страховою компанією «ОРАНТА» за рахунок коштів державного бюджету ,що виділялися Міністерству  Оборони,Національній  гвардії,Адміністрації Державної прикордонної служби,Міністерства Внутрішніх справ,Службі Безпеки України,Службі  зовнішньої розвідки та іншим військовим формуванням,що створені Верховною Радою України.

    Законом України «Про внесення змін  до даяких законодавчих актів України з питань соціального захисту  військовослужбовців,військовозобов»язаних та резервістів,які призвані на навчальні(або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 року (який набрав чинності з 01.01.2007року)  ст..16  Закону України «Про соціальний  і правовий  захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в такій редакції «Виплати одноразової грошової допомоги  у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців,військовозобов»язаних та резервістів, які  призвані на  навчальні  (або перевірочні) та спеціальні збори» у разі поранення, (контузії,травми або каліцтва),заподіяного військовослужбовцю під час виконання  ним обов»язків військової служби,а також інвалідності, що настала  в період проходження  військової служби або не пізніше ніж через три місяці  після звільнення  зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання  або нещасного випадку ,що мали  місце в період проходження  військової служби залежно від ступеня  втрати  працездатності  йому виплачується  одноразова грошова допомога  в розмірі до п»ятирічного грошового забезпечення   за останньою посадою в порядку  та на умовах,  визначених Кабінетом Міністрів  України.

    Отже з 01 січня 2007 року набрала чинності нова редакція ст..16 Закону України «Про соціальний та правовий  захист військовослужбовців  та членів їх сімей»,якою   державне  обов»язкове особисте страхування  військовослужбовців змінено на одноразову грошову допомогу .

    Постановою  Кабінету Міністрів України  від 28 травня 2008 року  №499  затверджено порядок  та умови призначення  і виплати  одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті),поранення  (контузії,травми  або  каліцтва) чи інвалідності  військовослужбовців ,військовозобов»язаних і резервістів,призваних на навчальні ( або перевірочні )  та спеціальні збори,та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

    З огляду на зазначене,  призначення і виплата  одноразової грошової  допомоги у разі  загибелі (смерті),поранення (контузії,травми або каліцтва) чи інвалідності  військовослужбовців,військовозобов»язаних і резервістів,призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори,та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися  після 01 січня 2007 року ,здійснюється  відповідно до Постанови  Кабінету Міністрів  від 28.05.2008 року №499.

    Отже дія  нової редакції ст..16 Закону України «Про соціальний  та  правовий  захист військовослужбовців  та членів їх сімей»  поширюється  лише на  військовослужбовців ,які загинули після  01.01.2007 року.

    Чоловік позивачки ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1,  а виплата одноразової  грошової   допомоги   у разі загибелі (смерті) або каліцтва  військовослужбовців,   військовозобов»язаних та резервістів які призвані на  навчальні (або перевірочні)  та спеціальні збори введено в дію  з 01 січня 2007 року ,отже суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки, оскільки  дія ст..16 Закону  на вказані  позивачкою обставини не поширюється.

    Відповідно до ст..58 Конституції України закони та інші  нормативно-правові  акти не мають зворотної дії в часі,окрім випадків,коли вони  пом»якшують або  скасовують відповідальність особи.

    Викладені обставини підтверджуються матеріалами справи.

    Керуючись ст..6,9.10.12,158-163 КАС України,ст..58  Конституції України,ст..5 ЦК України,ст..16 Закону України «Про соціальний  і правовий  захист  військовослужбовців  та членів їх сімей»   від 20.12.1991 року з послідуючими змінами та доповненнями,суд,-

П О С Т А Н О В И В :

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України,Полтавського обласного військового комісаріату про визнання порушеним права  на   стягнення  одноразової грошової  допомоги , як вдові загиблого військовослужбовця та стягнення  одноразової грошової допомоги   – відмовити за  безпідставністю позовних вимог .

    На постанову може бути подано апеляційну скаргу  протягом 10 днів з дня її проголошення.

    Головуюча по справі    суддя                                                             К.М.Сорока.

    Судді                                                                                                        Н.В.Тимошенко.

                                                                                                                                Л.М.Хіль.