П О С Т А Н О В А                   Справа № 2-а-4178/10

Ім'ям України

  28 грудня 2010 року                                                                                                 м. Полтава

       Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді                                         Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                  Єременко Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського взводу ДПС при УДАІ УМВС України у Черкаській області та інспектора Черкаського взводу ДПС при УДАІ УМВС України у Черкаській області Токаренка Віталія Леонідовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 у червні 2010 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів - Черкаського взводу ДПС при УДАІ УМВС України у Черкаській області та інспектора Черкаського взводу ДПС при УДАІ УМВС України у Черкаській області Токаренка В.Л. про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 3264 від 04 червня 2009 року та закриття провадження по справі (а.с. 2-4).

         В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 11 березня 2010 року його викликано до Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ для сплати боргу, де він взнав, що 04 червня 2009 року інспектором ДПС Токаренком В.Л. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3264 якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 306 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України – порушення 04 червня 2009 року о 09 годині 57 хвилині на 46 км. автодороги Канів-Чигирин встановленої на цьому відрізку дороги швидкості руху на 26 км/год., встановленою за допомогою приладу вимірювання швидкості «Визир» № 0812400, що є порушенням вимог п. 12.9 Правил дорожнього руху. Копію цієї постанови отримав у ВДВС. Вважає, що постанову винесено з порушенням вимог чинного законодавства України, так як протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення не складався, а винесення постанови без складання такого протоколу можливе лише у одному випадку – при фіксації правопорушення за допомогою технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, та працюють у автоматичному режимі, а прилад вимірювання швидкості «Визир» не є  технічним засобом, який має функції фото- і кінозйомки, відеозапису та працює у автоматичному режимі. 19 березня 2010 року на цю постанову ним подано скаргу до Октябрського районного суду м. Полтави, яку повернуто ухвалою. Цю ухвалю він отримав 28 травня 2010 року. Тому прохає поновити строк на оскарження постанови, саму постанову скасувати, а провадження по справі закрити.        

         У судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, прохав суд задовольнити позов у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні тексту позовної заяви. Додатково пояснив, що рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року за № 23-рп/2010, визнано неконституційними ст. 14-1 та ч. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому вони втратили чинність.  

         Представник відповідача та відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи по суті, але до суду не з'явилися, надали письмові заперечення на позов, прохали справу розглянути за їх відсутності (а.с. 17-18). У запереченнях зазначили, що правопорушення вчинене ОСОБА_1 зафіксовано при патрулюванні 04 червня 2009 року інспекторами ДАІ Біликом А.І. та Токаренком В.Л. за допомогою радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості «Визир» № 0812400, який було встановлено у салоні службового автомобілю біля лобового скла на спеціальному кронштейні, а тому він працював у автоматичному режимі. Цей вимірювач повірений, про що є відповідне свідоцтво, видане державним підприємством «Укрметртестстандарт» № 22-2/0843066 від 08 січня 2009 року. З цих підстав, керуючись ст.ст. 14-1, 258 КпАП України, інспектор Токаренко В.Л., не складаючи протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3264. Таким чином, при фіксації швидкості руху автомобілю під керівництвом ОСОБА_1 та притягненні його до адміністративної відповідальності,  поручень вимог чинного законодавства з боку працівників ДАІ немає, а тому позов задоволенню не підлягає.    

         Позивач не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача та відповідача. З цих підстав суд розглянув справу за відсутності цих осіб та виніс постанову.

         Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх наданими письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

         Судом встановлено, що 04 червня 2009 року інспектором ДАІ Токаренком В.Л. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3264, згідно з якою ОСОБА_1 у цей день, о 09 годині 57 хвилині, керуючи на 46 км. автодороги  Канів-Чигирин у Черкаській області автомобілем марки Шевролет, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 86 км/год. та перевищив встановлену на цій ділянці дороги швидкість на 26 км/год., що є порушенням вимог п. 12.9 Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України, внаслідок чого його піддано штрафу у сумі 306 гривень (а.с. 5).  

         Відповідно до вимог ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Нормою ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

         Згідно з вимогами ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, а також наряду з іншими, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Нормою ст. 289 КпАП України встановлено, що скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів зо дня винесення постанови. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно з вимогами ч.ч. 4 та 5 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, а якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Відповідно до вимог ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані як доказ по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд, а тому кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.

         Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року за № 23-рп/2010, визнано неконституційними ст. 14-1 та ч. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

         Враховуючи те, що зазначеним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними ст. 14-1 та ч. 6 ст. 258 КпАП України, якими керувалися інспектор Токаренко В.Л. при винесенні 04 червня 2009 року постанови по справі про адміністративне правопорушення № 3264, не складаючи перед цим протоколу про адміністративне правопорушення, ця постанова підлягає скасуванню.

         Також суд вважає за можливе поновити позивачеві строк на звернення до суду з адміністративним позовом, так як про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності він взнав не від особи, що її винесла - інспектора ДПС ДАІ Токаренка В.Л., а від Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ, а тому пропустив його з поважних причин.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14-1, 7, 247, 251, 287-289 КпАП України, ст.ст. 3, 7-11, 71, 99, 100, 102, 160-163, 171-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

         Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності.  

         Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити у повному обсязі.

         Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3264 від 04 червня 2009 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України – скасувати.

         Постанова оскарженню не підлягає.

 Суддя                                                                                                              І.Ю. Литвиненко