Справа  № 1-203/ 2010 р.                                                                              

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       24 листопада 2010 р. Казанківський районний суд Миколаївської  області  в складі:  головуючого –судді                    Іщенко Х.В.,

при секретарі                                             Ломазі  Н.О.,  

з участю:

прокурора                                                  Сторожука Р.В.,

потерпілого                                                ОСОБА_1,

підсудних                                                   ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

захисника                                                   ОСОБА_4,

       розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  в смт. Казанка кримінальну справу  по обвинуваченню:

       ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Казанка, Миколаївської області, громадянина України,   освіти середньої, не працюючого, не служившего в Збройних силах Українм, не одруженого, не маючого на утриманні дітей,  мешкаючого АДРЕСА_1, раніше судимого, однак визнаного таким, що не має судимості,

      у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185  КК України ,

      ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця АДРЕСА_1, громадянина України,   освіти неповної середньої, не працюючого, не служившего в Збройних силах України, не одруженого, не маючого на утриманні дітей,  раніше не судимого, мешкаючого АДРЕСА_1,

      у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185  КК України ,

В С Т А Н О В И В  :

    Суд визнав доведеним, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ), вчинену  за попередньою змовою групою осіб.

    Злочин вчинено за таких обставин.

    19.05.2010 р. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 спільно з  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець АДРЕСА_1 за попередньою змовою, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном з корисної зацікавленості, шляхом вільного доступу викрали цеглу з нежилого домоволодіння  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 мешканця АДРЕСА_2 в кількості біля 900 (дев’ятсот) штук вартістю 80 (копійок) за одну цеглу,. чим спричинили йому матеріальні збитки  на загальну суму 720 (сімсот двадцять) гривень. Викраденим розпорядилися за власним розсудом. В ході проведення досудового слідства було встановлено, що матеріальний збиток потерпілому не відшкодовано.

      При розгляді справи у суді підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю і показав, що 19.05.2010 року він прокинувся в ранці, та його рідний брат ОСОБА_3 запропонував йому, щоб він разом з ним, пішов до нежилого будинку  ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1 здійснити крадіжку червоної цегли. Після чого вони вдвох пішли у напрямку домоволодіння ОСОБА_1, та по дорозі його брат  ОСОБА_3 сказав, що він зараз зайде до ОСОБА_5 та візьме металевий кілок, щоб прибивати худобу для випасання, для зручності вибиття цегли зі стіни нежилого будинку . Після чого, коли його брат зайшов до цієї громадянки та взявши цей металевий кілок вони направились вдвох до нежилого домоволодіння ОСОБА_1. Прийшовши до даного нежилого будинку вони побачили, що від нежилого будинку залишились одні стіни побудован: з червоної цегли. Після чого його брат ОСОБА_3 почав даним металевим кілком вибивати дану цеглу зі стін, а він  носив цеглу та складав її на кучу. Після чого коли вони набили 450 цеглин то вони разом вдвох пішли додому відпочивати. Після  обіду вони разом з братом знову пішли до нежилого будинку  ОСОБА_1 та почали знову здійснювати крадіжку цегли, а саме вибивати та розбирати цеглу зі стін, так вони разом з братом набили знову 450 цеглин. Потім  ввечі його брат  ОСОБА_3 сказав йому, що піде знайде покупця на ім'я ОСОБА_6. Через деякий час приїхав його брат на машині «Волга» світлого кольору та за кермом даної машини з причепом знаходився   ОСОБА_6. Після чого вони разом з братом загрузили викрадену ними цеглу до причепу ОСОБА_6 , після цього ОСОБА_6 розплатився з ними грошима в розмірі 40 гривень. Після чого дані гроші вони разом з братом потратили на продукти харчування.

      При розгляді справи у суді підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю і показав, що 19.05.2010 він зранку був вдома, побачив свого брата ОСОБА_2, та запропонував йому здійснити крадіжку даної цегли, щоб трохи підзаробити з нежилого домоволодіння  ОСОБА_1, яке розташоване в АДРЕСА_1. Брат на його пропозицію погодився.  Після чого вони вдвох пішли у напрямку нежилого будинку ОСОБА_1 , та по дорозі він сказав своєму брату ОСОБА_2, що він зараз зайде до  ОСОБА_5 та візьме для зручності вибивати цегли залізний кілок, що прибивають худобу для випасання. Він зайшов до даної громадянки то взявши даний залізний кілок, вони направились вдвох до нежилого домоволодіння ОСОБА_1. Прийшовши вони почали розбирати стіни побудовані з червоної цегли. Він почав даним металевим кілком вибивати цеглу зі стін, а ОСОБА_2 в цей момент почав допомагати йому та носити цеглу та складати її на кучу. Після того, коли вони набили 450 цеглин, то вони вдвох пішли додому відпочивати, після обіду, вони разом з братом знову пішли до нежилого будинку  ОСОБА_1 , де знову набили 450 цеглин. В 17.00 годин він пішов до ОСОБА_6, та коли йшов по селу то зустрів по дорозі ОСОБА_6, він їхав на автомобілі «Волга» з причепом зі сторони Кривого Рогу. Він його зупинив та запитав чи не бажає він, придбати цеглу. На його пропозицію він погодився. Він сів до машини та вони разом ОСОБА_6 поїхали до нежилого домоволодіння  ОСОБА_1 . Приїхавши вони разом з братом загрузили викрадену ними цеглу до причепу ОСОБА_6, взагалі вони набили 900 червоних цеглин, ОСОБА_6 за це розплатився з ними грошима в розмірі 40 гривень. Отримані гроши вони разом з братом витратили на продукти харчування, хліб, крупи. Залізний кілок який він брав у  ОСОБА_5, він коли пішов їй допомагати по господарству повернув на місце, та про це ОСОБА_5 не говорив.

     У судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_1  показав, що

29.08.2009 року будинок, в якому він проживав з сім'єю загорівся, доки приїхала бригада МНС, дах та потолок згоріли, залишились одні стіни. Три місяці він разом з своєю сімє'ю проживав у їх родичів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, до тих пір, доки не відремонтували їхнє власне житло. Так як коштів на ремонт житла у них не було, мешканці с. Великоолександрівка, допомагали хто чим міг, та громада сільської ради зібрала кошти на ремонт. Сума зібраних коштів складала 5000 (п'ять тисяч) гривень, на які він в с. Романівка придбав жилий будинок, щоб його розібрати та відремонтувати своє житло. З будинку, який розташований в с. Романівка по вул. Садовій він зняв дах та стелю і частково стіни зі сторони вулиці, залишились самі стіни з червоної цегли зі сторони городу. У зв'язку з настанням зими розбір даного будинку припинився. 20.05.2010 року в 12. годин він пішов до магазину «Надія», щоб придбати продукти харчування, і почув від мешканки с. Романівка ОСОБА_7 про те, що мешканець с. Романівка  ОСОБА_3 розібрав стіни з будинку, який він придбав в с. Романівка, та вивіз три тракторних причепа червоної цегли до с. Докучаєво, Устинівського району, Миколаївської області, та продав  мешканцю с. Докучаєво  ОСОБА_6. Їм було заявлений цивільний позов  про відшкодування  матеріальних збитків  на суму 720 грн. , оскільки йому підсудними до теперішнього часу матеріальні збитки не відшкодовані.

       Також вина підсудних  ОСОБА_2 та ОСОБА_3   підтверджується доказами, які були досліджені під час судового слідства, а саме:

1.Довідкою від 02.07.2010 року, з якої вбачається, що вартість однієї бувшої у використанні цеглини станом на 19.05.2010 року, становить 80 копійок / а.с. 15/;    

2.Протоколам  відтворення обстановки та обставин події від 19.08.2010 року,  з якого видно, що ОСОБА_3, розповів та показав, як 18.05.2010 року біля 13.00 годин він разом з ОСОБА_2 прийшли до нежилого домоволодіння, яке належить ОСОБА_1.в АДРЕСА_1, де за допомогою металевого кілка набили 900 штук червоної цегли. /а.с.82-85/;      

3.Протоколам відтворення обстановки та обставин події від 19.08.2010 року,  з якого видно, що ОСОБА_2 розповів та показав, що 18.05.2010 року біля 13.00 годин він разом з ОСОБА_3 прийшли до нежилого домоволодіння, яке належить ОСОБА_1 в с.Романівка, Казанківського району, Миколаївської області,  де за допомогою металевого кілка набили 900 штук червоної цегли  / а.с. 86-89 /;

4. Протокол огляду місця події від 19.08.2010 року , з якого видно, що в ході огляду місця події території домоволодіння  ОСОБА_5, в с. Романівка, Казанківського району, Миколаївської   області, було виявлено та вилучено залізний кілок.   / а.с. 91 /;      

5.Протоколом допиту свідка ОСОБА_6  від 18.08.2010 р. з якого вбачається, що 19.05.2010 року він їздив до м. Кривий Ріг. Близько 17.00 години він повертався з м. Кривий Ріг через АДРЕСА_1 по дорозі його зупинив чоловік та запитав у нього чи не бажає він придбати цеглу. Він на його пропозицію погодився. Цей чоловік сів до нього в машину Волга 3110 і вони разом поїхали до будинку майже повністю розібраного. Біля даної цегли він побачив ОСОБА_2, він його знає, та здогадався, що чоловік який вказував йому шлях це брат ОСОБА_2. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 загрузили дану червону цеглу до причепу , кількість цегли він не рахував. За дану цеглу він заплатив кожному по 20 гривень. Завантажену цеглу він повіз до свого домоволодіння. / а.с.81 /.  

          Сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, їх оцінка свідчать, що дії підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органами  досудового слідства вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України , як таємне викрадення чужого майна   ( крадіжку ), вчинену   за попередньою змовою групою осіб.

      Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд визнає їх  щире каяття.      

      Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1   в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 720 грн. по факту як таємного викрадення чужого майна   ( крадіжку ), вчинену   за попередньою змовою групою осіб задовольнити повністю, оскільки підсудні визнають цю суму, зазначену потерпілим в цивільному позові .

        Згідно ч. 1 ст. 1166 , ч. 1 ст. 1190 ЦК України майнова шкода, завдана  неправомірними діями  фізичній особі, відшкодовується  в повному обсязі  особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоду завдано не з її вини.        

Призначаючи  покарання підсудним  ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  враховуючи  тяжкість злочину, особу  винних, їх позитивну характеристику з місця проживання , обставини, що пом’якшують покарання , розмір та значимість викраденого майна, позицію захисника і державного обвинувача , суд  також  приходить  до висновку  про  можливість призначення підсудним покарання у вигляді арешту.        

           Керуючись ст.ст. 323-324  КПК  України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК  України   і  призначити  йому покарання  чотири місяці арешту.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2   залишити без змін – тримання під вартою.  

  Початок строку відбуття покарання обчислювати  ОСОБА_2  з 13.10.2010 року, зарахувавши в строк відбуття покарання, відповідно до вимог ст. 338 КПК України, час перебування під вартою.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК  України   і  призначити  йому покарання  три місяці арешту.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3  залишити без змін – тримання під вартою.  

  Початок строку відбуття покарання обчислювати  ОСОБА_3  з 13.10.2010 року, зарахувавши в строк відбуття покарання, відповідно до вимог ст. 338 КПК України, час перебування під вартою.

 Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків задовільнити повністю.

  Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  720 (сімсот двадцять ) грн.  в рахунок відшкодування майнової шкоди .

           Речовий доказ: залізний кілок, довжиною 50 см., на одному кінці діаметром 1 см., з іншого кінця загострений, вкритий іржою, бувший у використанні, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області повернути ОСОБА_5  , як власнику .

          На вирок  може  бути  подана  апеляція  до апеляційного  суду  Миколаївської області через  Казанківський районний суд  Миколаївської області  протягом  п’ятнадцяти  діб з моменту  його  проголошення.  

      Суддя :