Категорія №2.19.8

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2010 року Справа № 2а-6655/10/1270

            Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

за участю представників:

від позивача                    Український А.Б.

від відповідача          Бєлоусова Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2010 року Луганським окружним адміністративним судом було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом  Відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську  Луганської області про:

- скасування рішення №426 від 19.08.2010 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату ( неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у тому числі донарахуваннях страхувальниками або органом Пенсійного фонду у зв’язку з безпідставністю нарахування.

На обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 30.04.2010 набрав чинності Закон України №2154 "Про Державний бюджет України на 2010 рік", яким зобов'язано Пенсійний фонд України списати недоїмку із страхових внесків, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле- та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Постановою Кабінету Міністрів України №484 від 23.06.2010 визначено порядок проведення такого списання. Повідомленням №7843/03-10 від 16.07.2010 відповідача у справі позивачу було списано заборгованість перед Пенсійним фондом на загальну суму 30978050,43 грн.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких просить суд у задоволенні позову відмовити та зазначає, що до набрання чинності 02.07.2010 постановою КМУ №484 від 23.06.2010 управління Пенсійного фонду повинно було діяти згідно положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивачу була списана заборгованість станом на 01.03.2010 року згідно зі ст. 57 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, а заборгованість згідно з рішенням №429 від 19.08.2010 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені виникла за період 02.06.2010 по 28.07.2010, тобто після 01.03.2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 9 липня 2003 року (далі Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Страхувальниками відповідно до статті 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 20 Закону №1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктом 12 зазначеної статті передбачено, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Стаття 106 Закону №1058 встановлює відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до частин 8-9 статті 106 Закону №1058 на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції –за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Статтею 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" №2154-VI, від 27.04.2010 встановлено –Пенсійному фонду України списати недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле- та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. На суму списаної заборгованості цих підприємств списати заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам" №484 від 23.06.2010, яка набрала чинності 02.07.2010 Пенсійний фонд України визначає суму недоїмки із сплати страхових внесків, заборгованості з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та боргу з фінансових санкцій і пені, непогашених станом на 1 березня 2010 р., вугле- та торфодобувних підприємств, що належать до сфери управління Мінвуглепрому (далі - сума заборгованості підприємств), за переліком (із зазначенням структурних підрозділів, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами та є платниками внесків до Пенсійного фонду України, та їх коду згідно з ЄДРПОУ), визначеним цим Міністерством.

Органи Пенсійного фонду України визначають суму заборгованості підприємств за даними карток особових рахунків платників.

До суми заборгованості підприємств включаються також суми штрафів та пені, які були розстрочені відповідно до пункту 14-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49-51, ст. 376; 2009 р., N 30, ст. 419), суми страхових внесків, донараховані органами Пенсійного фонду України за результатами перевірки, та суми фінансових санкцій і пені, неузгоджені з платниками, за якими вимоги щодо їх сплати та рішення про їх застосування прийняті до 1 березня 2010 р., а також суми недоїмки із сплати страхових внесків, заборгованості з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та боргу з фінансових санкцій і пені станом на 1 березня 2010 р., які були предметом судового розгляду.

Сума страхових внесків, фактично утримана з фізичних осіб, які є застрахованими особами згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та не перерахована до Пенсійного фонду України, не включається до суми заборгованості підприємств.

Органи Пенсійного фонду України проводять до 30 липня 2010 р. з вугле- та торфодобувними підприємствами, що належать до сфери управління Мінвуглепрому, звірення розрахунків суми їх заборгованості, результати якого оформлюються актом.

Списання суми заборгованості підприємств здійснюється до 30 серпня 2010 р. за рішеннями органів Пенсійного фонду України, про що зазначеним підприємствам надсилається повідомлення, в якому вказується сума списаної заборгованості за видами платежів.

Сума списаної заборгованості підприємств відображається у картках особових рахунків платників із зазначенням дати прийняття рішення про списання. Такі операції відображаються у звітності окремим рядком.

Відкрите акціонерне товариство "Лисичанськвугілля" зареєстроване як юридична особа з 30.01.2003 виконавчим комітетом Лисичанської міської ради (а.с. 22).

Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" Відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" підрозділ є цілісним майновим комплексом, не є юридичною особою (а.с. 9-20).

Відповідно до повідомлення про списання №7843/03-10 від 16.07.2010 управління Пенсійного фонду  України в м. Лисичанську - позивачу списано заборгованість перед Пенсійним фондом з внесків та відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 30978050,43 грн.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням №426 від 19.08.2010 позивачу нараховано суму штрафу в розмірі 550198,15 грн. та пені 2616389,56 грн.  за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 02.06.2010 по 28.07.2010 (а.с. 5-7).

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, фінансові санкції застосовані відповідачем за період з 02.06.2010 по 28.07.2010 за несвоєчасну сплату позивачем сум страхових внесків, що виникли в період з березня 2009 по лютий 2010 року. Відповідно до приписів статті 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" сума заборгованості за вказаний період зі сплати страхових внесків підлягає списанню. Списання зазначених сум фактично відбулося 16.07.2010 на підставі відповідного рішення відповідача у справі. Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій №426 від 19.08.2010 – сума заборгованості на яку ці санкції нараховувалися вже була списана відповідачем. Відтак, після списання заборгованості у відповідача не було підстав застосовувати фінансові санкції за несвоєчасну сплату цієї самої заборгованості, оскільки на момент прийняття рішення ця заборгованість вже не існувала.

Крім того, суд зауважує, що частиною 2 статті 5 "Прикінцеві положення" Закону України "Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників" №2508-VI від 09.09.2010 (далі Закон №2508) внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і визначено: "Установити, що суми накладених (нарахованих) та не сплачених штрафів та пені, а також суми штрафів та пені, які підлягають (підлягатимуть) накладенню (нарахуванню) на день набрання чинності Законом України "Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників", у тому числі розстрочені згідно із законодавством, вугле- та торфодобувним підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, підлягають списанню в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України".

Закон №2508 набрав чинності 12.10.2010, відтак, з цього часу сума фінансових санкцій визначена в оскаржуваному рішенні відповідача в будь-якому випадку повинна бути списана.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську  Луганської області про скасування рішення задовольнити повністю.    

          Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №426 від 19.08.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля", м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, ід. код 32359108 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 20.12.2010

           СуддяА.М. Каюда