Категорія №2.33

ПОСТАНОВА

                                                                 Іменем України

13 грудня 2010 року Справа № 2а-6915/10/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

за участю:

позивачів                    ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4

від відповідача          Бурмак К.В., дов. №7/12-852к від 22.04.2010

від 3-ї особи                    Біжінар Р.В., дов. №33 від 27.07.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Заря Плюс Восток" про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, в якому просили скасувати рішення відповідача про  надання замовнику ТОВ "Заря Плюс Восток" та підряднику ТОВ "Теплоефект" дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва автозаправної станції з приміщеннями для сервісного обслуговування водіїв за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонская (на перехресті з вулицею Дьоміна).

На обґрунтування заявленого позову зазначили наступне.

Рішенням Луганської міської ради від 26.02.2007 року № 13/151 ТОВ "ЗАРЯ ПЛЮС ВОСТОК" передана в оренду терміном на 49 років земельна ділянка під будівництво та розміщення торговельно-виставкового комплексу, автосалону, станції технічного обслуговування автомобілів, авто мийки за адресою: вул. Херсонська на перехресті з вул. Дьоміна. На підставі зазначеного рішення укладено договір оренди землі від 04.04.2007 року.

Відповідно до вимог чинного законодавства, при виділенні земельної ділянки під будівництво та будь-якому іншому використанні територій міста, повинні враховуватись громадські та приватні інтереси (п. «і» Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", Закон України "Про планування і забудову територій" та ін.). Зазначені норми законодавства були грубо порушені.

Мешканці 25-го кварталу будинків №№ 9, 10, 11, 12, вулиць Дьоміна та Кільцевої дізнались про наміри забудовника тільки на початку листопада 2009 року після винищення в 20 метрах (за адресою: вул. Херсонська на перехресті з вул. Дьоміна) від житлової зони більш ніж 40 багаторічних зелених насаджень, що були шумовим та екологічним бар'єром для наших будинків від автомобільної траси. Крім того, на зазначеній ділянці знаходяться всі інженерні та комунікаційні мережі мікрорайону, газовий колектор (який було перенесено на межу з проїзжою частиною), повітряно-кабельні лінії електромережі (на даний момент частково демонтовані), високовольтна електромережа, червоні лінії, підземний газопровід середнього та високого тиску (в який без дозволу і перерахунку постачальної можливості зроблено врізку).

Однак, у разу зведення АЗС (АЗК) на зазначеній території будуть порушені норми діючого законодавства.

Далі позивачами перераховується велика кількість норм різних законодавчих та нормативних актів та висновок відповідно до якого мешканці мікрорайону не згодні з прийнятим відповідачем рішенням про надання дозволу на виконання будівельних робіт, вважають його необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Позивачі зазначають, що відповідно до п. 1 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року № 225 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм, правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів (далі - затверджені проектні рішення), місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Відповідно до п. 2 Положення, державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекцій (Держархбудінспекція) та її територіальні органи.

Відповідно до п. п. 4 - 5, 7 п. 3 Положення, держархбудінспекція та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) виконують такі функції:

- здійснення вибіркової перевірки відповідності розміщення об'єктів, виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів;

- розгляд справ про правопорушення у сфері містобудування і прийняття відповідних рішень;

- аналіз та узагальнення матеріалів контролю за якістю забудови територій і населених пунктів, будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, підготовка пропозицій відповідним органам про вдосконалення державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до п. 5 Положення, дії і рішення посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені в органи, яким ці інспекції підпорядковані, або до суду.

Відповідно до абз. 7 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (Дозвіл на виконання будівельних робіт) та п. 8 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 30.09.2009 №1104 підставами для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт є:

- неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

- наявність недостовірних відомостей у поданих документах.

Відповідно до п.п. 4 абз. 13 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури під час проведення будівельних робіт.

Відповідач у справі проти задоволення адміністративного позову заперечував, вважає, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області не було порушено норм діючого законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення - дозволу на виконання будівельних робіт.

Документи надані до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області для отримання дозволу на виконання будівельних робіт замовником ТОВ "Заря Плюс Восток" та підрядником ТОВ "Теплоефект" відповідають вимогам ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій" та Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 №1104, підстав для відмови у надані дозволу передбачених п. 8 Порядку не виявлено.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області було прийнято рішення про надання замовнику ТОВ "Заря Плюс Восток" та підряднику ТОВ "Теплоефект" дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва автозаправної станції з приміщеннями для сервісного обслуговування водіїв за адресою: м. Луганськ, вул. Хєрсонская (на перехресті з вул. Дьоміна) про що повідомлено Луганську міську раду.

Крім того, відповідач зазначив, що виходячи зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не зрозуміло як саме інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області порушила права, свободи та інтереси громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Адміністративно-правові відносини - це врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, в яких сторони (суб'єкти) відносин взаємопов'язані і взаємодіють між собою шляхом здійснення суб'єктивних прав і обов'язків, встановлених і гарантованих відповідними адміністративно-правовими нормами.

Адміністративно-правові відносини в даному випадку склалися між ТОВ "Заря Плюс Восток" та інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області. З наведеного вбачається, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є суб'єктами адміністративно-правових відносин у даному конкретному випадку.

Третя особа у справі, ТОВ "Заря Плюс Восток", надала заперечення на адміністративний позов в якому підтримала позицію відповідача щодо правомірності надання дозволу на виконання будівельних робіт та відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" №1699-III від 20.04.2000 дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються:

1) документи від замовника будівництва:

документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством;

відомості про здійснення авторського і технічного нагляду;

копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування);

фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб);

2) документи від підрядника будівництва:

копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію;

копія ліцензії на виконання функцій генпідрядника будівництва об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку;

договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта;

документ про призначення відповідальних виконавців робіт;

відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення;

пропозиції щодо залучення субпідрядників.

Відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням.

Підставами для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Аналогічні положення щодо переліку документів, які додаються до заява та підстав відмову у наданні дозволу на виконання будівельних робіт визначені і Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 30.09.2009 "Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих та будівельних робіт" (далі постанова №1104).

Крім того, постановою №1104 визначено, що посадові особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не мають права вимагати для одержання дозволу на виконання будівельних робіт документи, не передбачені законодавством.

Документи приймаються посадовою особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в дозвільному центрі за місцем виконання будівельних робіт.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю розглядає протягом місяця з дня реєстрації заяви подані документи та приймає рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт або відмову в його наданні.

Матеріалами справи доведено, що 10.08.2010 третя особа у справі ТОВ "Заря Плюс Восток" звернулася до відповідача з заявою про надання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва та розміщення автозаправної станції з приміщеннями для сервісного обслуговування водіїв за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонська (на перехресті з вул. Дьоміна). Дана заява зареєстрована за вхідним №550/р (а.с. 60-61).

До заяви було надано наступні документи від замовника:

- договір оренди землі від 04.04.2007, державна реєстрація № 040740200059 від 05.04.2007 (а.с. 73-75), договір про внесення змін до договору оренди землі від 04.06.2007, державна реєстрація №0407400200201 від 07.08.2007 (а.с. 79), рішення від 04.09.2009 Жовтневого районного суду міста Луганська (справа № 2-4748/2009), яким встановлено визнання змін в договорі оренди землі від 04.04.2007, державна реєстрація. № 040740200059 від 05.04.2007, а саме предмет договору оренди та умови використання земельної ділянки - будівництво та розміщення автозаправної станції з приміщеннями для сервісного обслуговування водіїв, зазначені зміни мають державну реєстрацію № 0409431002449 від 09.10.2009 (81-82,85);

- проектна документація "Будівництво і розміщення автозаправної станції з приміщеннями для сервісного обслуговування водіїв за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонська на перехресті з вул. Дьоміна)" розроблена ТОВ "Всеслав-Архательє" (ліцензія АВ153273) в 2010, погоджена (відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2004 "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва") з управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради, з урахуванням позитивних експертних висновків та затверджена замовником будівництва наказом №1 від 01.07.2010 (а.с. 86-89);

- експертні висновки: позитивний висновок комплексної державної експертизи від 07.06.2010 №13-00483-10 (а.с. 90-91), позитивний експертний висновок Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Луганській області №162/453 від 19.03.2010 (а.с. 92), позитивний висновок №35 на проект будівництва від 24.02.2010 Державного закладу "Санітарно-епідеміологічна станція міста Луганська" (а.с. 93), позитивний експертний висновок №2010 В 12 - - 0074 про відповідність об'єкта нормативним актам з питань енергозбереження від13.02.2010 Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області (а.с. 98), позитивний висновок експертизи з питань охорони праці №431-10 С 44-45.21.1 Державного підприємства "Луганський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці" (а.с. 94-97), позитивний висновок №15/1-13.03.10-00131 від 22.04.2010 державної екологічної експертизи щодо проекту  Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (а.с. 99);

- відомості щодо здійснення авторського та технічного нагляду: договір на здійснення авторського нагляду №6 від 01.07.2010 укладений ТОВ "Заря Плюс Восток" з проектною організацією ТОВ "Всеслав-Архательє" (а.с. 100), наказ ТОВ "Всеслав-Архательє" №14 від 01.07.2010 про призначення ОСОБА_9 керівником групи авторського нагляду за веденням робіт з будівництва (а.с. 101), копія ліцензії ТОВ "Всеслав-Архательє" (а.с. 162); договір №1 про надання послуг від 10.08.2010 на здійснення технічного нагляду укладений ТОВ "Заря Плюс Восток" з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10, копія ліцензії на здійснення господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури АВ445734 ОСОБА_10, терміном дії до 13.12.2011, копія Кваліфікаційного сертифікату інженера технічного нагляду серії ІТ №004034 ОСОБА_10, наказ №1 від 10.08.2010 ОСОБА_10 про здійснення функцій з технічного нагляду за будівництвом автозаправної станції з приміщеннями для сервісного обслуговування водіїв за адресою: м. Луганськ, вул. Хєрсонская (перехрестя з вул.Дьоміна) (а.с. 103-106).

від підрядника:

- копія Статуту ТОВ „Теплоефект", копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №322927 ТОВ "Теплоефект", копія Довідки АА №289002 з ЄДРПОУ ТОВ "Теплоефект" (а.с. 108-110);

- копія ліцензії АВ378023, виданої ТОВ "Теплоефект" на будівельну діяльність Управлінням містобудування та архітектури Луганської обласної державної адміністрації, терміном дії до 02.11.2012 (а.с. 111);

- договір №1 від 09.08.2010 укладений ТОВ "Заря Плюс Восток" з ТОВ "Теплоефект" на виконання будівельних робіт з будівництва автозаправної станції з приміщеннями для сервісного обслуговування водіїв за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонська (на перехресті з вул. Дьоміна) із календарним планом-графіком (а.с. 115-117);

- наказ ТОВ "Теплоефект" №72 від 10.08.2010 про призначення відповідальним виконавцем робіт на будівництві автозаправної станції з приміщеннями для сервісного обслуговування водіїв за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонська (на перехресті з вул. Дьоміна) ОСОБА_11 (а.с. 112);

- відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів ТОВ "Теплоефект", які братимуть участь у виконанні замовлення на будівництво (а.с. 113);

- лист ТОВ "Теплоефект" про виконання будівельних робіт власними силами без залучення субпідрядних організацій (а.с. 114).

Розглянувши зазначені документи відповідач у справі прийняв рішення №129 від 27.08.2010 про відмову у наданні дозволу на виконання будівельних робіт (а.с. 67, 163).

Після усунення виявлених недоліків третя особа знов звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на виконання будівельних робіт, яка зареєстрована відповідачем за вхідним № 596/р від 02.09.2010 (а.с.69-71).

03.09.2010 відповідачем прийнято рішення – надано дозвіл на виконання будівельних робіт №406/2010 замовнику ТОВ "Заря Плюс Восток" та підряднику ТОВ "Теплоефект" з будівництва і розміщення автозаправної станції з приміщеннями для сервісного обслуговування водіїв за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонська на перехресті з вул. Дьоміна)", строк дії дозволу до 01.04.2011 (а.с. 68, 125).

Позивачі не погодилися з даним документом та звернулися до суду з позовом про його скасування.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення – дозвіл на виконання будівельних робіт, прийняте відповідачем за наслідками розгляду заяви третьої особи у справі та доданих до неї документів відповідно до переліку, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 30.09.2009 "Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт". Зазначеним рішенням надано дозвіл замовнику ТОВ "Заря Плюс Восток" та підряднику ТОВ "Теплоефект" на виконання будівництва автозаправної станції з приміщеннями для сервісного обслуговування водіїв за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонская (на перехресті з вулицею Дьоміна). Тобто, правовідносини щодо прийняття оскаржуваного рішення виникли між відповідачем та третьою особою у справі, позивачі не є суб'єктами даних публічно-правових відносин.

Позивачами не вказано ані в позовній заяві, ані в поясненнях під час судового розгляду, які саме їх права порушуються рішенням відповідача. В позовній заяві позивачами зазначено: "Однак, у разі зведення АЗС на зазначеній території будуть порушені норми діючого законодавства, а саме.." далі перелічено велику кількість нормативних актів, які на думку позивачів будуть порушені, втім, не зазначено чи здійснені ці порушення відповідачем і яким чином вони пов'язані з оскаржуваним рішенням.

Як вбачається з дозволу №406/2010 від 03.09.2010 його надано ТОВ "Заря Плюс Восток" та ТОВ "Теплоефект". В даному рішенні не зазначено, що воно прийнято у відношенні позивачів у справі. Позивачами не надано будь-яких пояснень які права та обов'язки позивачів встановлюються, змінюються або припиняються зазначеним рішенням, не вказано які права позивачів порушені рішенням суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Стаття 6 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Втім, як було зазначено вище матеріалами справи не доведено, що оскаржуваним рішенням відповідача порушені права позивачів у справі, позивачі навіть не виступають суб'єктами правовідносин внаслідок яких було прийнято оскаржуване рішення, а відтак і позовні вимоги пред'явлені до відповідача безпідставно.

Однак, статтею 8 КАС України визначено, що звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

В позовній заяві позивачі посилаються на порушення відповідачем статті 41 Конституції України і в даному випадку суд повинен перевірити ці посилання.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що відповідачем не здійснюються будь-які дій щодо використання власності, які б завдавали шкоди правам, свободам та гідності громадян, у тому числі і позивачів у справі. Прийняття відповідачем рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт не пов'язане з використанням будь-якої власності, а отже в діях відповідача відсутні порушення статті 41 Конституції України.

Посилання позивачів на пункти Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до яких відповідачу у справі надано право накладати штрафні санкції, виписувати приписи та притягувати винних осіб до адміністративної відповідальності відхиляються судом, оскільки предметом даного спору є конкретне рішення відповідача – дозвіл на виконання робіт, а не вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії – винести припис, притягнути до адміністративної відповідальності тощо.

Що стосується порушення державних стандартів та будівельних норм позивачами в позовній заяві перелічено багато норм, які на їх думку порушені, втім будь-яких підтверджень порушення зазначених будівельних норм, окрім власної думки позивачів, викладеної у позовній заяві та поясненнях не надано. Натомість, відповідачем надано пакет документів прийнятих компетентними органами та установами згідно переліку, передбаченого Постановою №1104 у тому числі, позитивний висновок комплексної держаної будівельної експертизи, експертні висновки Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Луганській області, Санітарно-епідеміологічної станції міста Луганська, Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, Державного підприємства "Луганський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці", Державної екологічної експертизи, які відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України №1269 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи" є невід'ємною частиною висновку комплексної державної будівельної експертизи, з яких не вбачається порушень державних норм при проектуванні об'єкта будівництва.

Посилання позивачів на невідповідність відомостей зазначених в експертних висновках не мають будь-якого документального підґрунтя і також побудовані лише на поясненнях позивачів. Будь-яких даних про скасування, визнання недійсними, нечинними даних висновків, або відомостей щодо притягнення посадових осіб, якими вони були складені до відповідальності за порушення порядку складання цих документів чи викладення в них неправдивих відомостей суду надано не було.

Перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що відповідач за наявності повного пакету документів, надання яких передбачено Постановою №1104 правомірно прийняв рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт. Позивачами не надано обґрунтованих підтверджень порушення відповідачем порядку надання дозволу та вмотивованого обґрунтування порушення прийнятим рішення прав позивачів у справі із зазначенням, які саме права було порушено та в чому це порушення полягало.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову  у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивачів.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд          

ПОСТАНОВИВ:

          У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Заря Плюс Восток" про скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 03.09.2010 №406/2010 відмовити.

            Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 20.12.2010

Суддя       А.М. Каюда