Категорія №2.33
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 грудня 2010 року Справа № 2а-6993/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Каюди А.М.,
Суддів: Качуріної Л.С.
Островської О.П.,
при секретарі: Єгоровій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління охорони здоров’я Лисичанської міської ради, Кабінету Міністрів України, Луганської обласної держадміністрації, Міністерства охорони здоров’я України, Державного казначейства України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Лисичанська комунальна лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня ім. Тітова про визнання незаконними дій та стягнення вартості лікарських препаратів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом до Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради, в якому просив дії посадових осіб управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради визнати незаконними та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на придбання медичних препаратів в сумі 19666 грн. та витрати на оплату юридичної допомоги в розмірі 80 грн., а всього 19746 грн.
На обґрунтування заявлених вимог позивачем було зазначено, що 09.02.2009 року вона народила трійню в пологову відділенні Лисичанської центральної міської лікарні ім. Тітова. У двох дівчинок з перших часів життя були проблеми з диханням і їм необхідно було ввести препарат "куросурф". На цей час у неонатологічному відділенні лікарні було дві ампули препарату завідуюча відділенням запропонувала позивачу використати ці ампули за умови подальшого придбання позивачем цього препарату та повернення його до лікарні. Позивачем за власні кошти було придбано три ампули "куросурфу" на загальну суму 19666 грн.
Згодом позивачу стало відомо, що діти до одного року, повинні забезпечуватися безоплатними ліками, тому позивач звернулася до відповідача – управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради з вимогою повернути здійснені нею витрати на придбання ліків. Позивачу було повідомлено, що фінансування лікарні здійснюється за рахунок бюджетних коштів, препарат "куросурф" придбаний за рахунок бюджетного фінансування було використано ще у 2008 році, а дві дози, що знаходилися у лікарні на момент народження позивачем трійні були отримані лікарнею від інших батьків. У зв'язку з недостатнім фінансуванням вимога позивача про компенсацію вартості ліків була відхилена.
Позивач вважає, що Управлінням охорони здоров'я Лисичанської міської ради порушуються вимоги статті 49 Конституції України, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 29.06.2010 Лисичанського міського суду Луганської області до участі у справі в якості відповідачів було залучено Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров'я України та Луганську обласну державну адміністрацію.
Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 08.07.2010 справу у відповідності до статті 22 КАС України було передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
В судовому засіданні 19.11.2010 Луганським окружним адміністративним судом до участі у справі було залучено відповідача Державне казначейство України, розгляд справи відповідно до приписів статті 52 КАС України розпочатий з початку.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги. На неодноразові запитання суду як під час цього судового засідання так і минулих засідань позивач так і не надав відповіді які саме дії відповідача Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради позивач просить визнати незаконними, в чому конкретно ці дії полягали. Не зазначено про це і у позовній заяві.
Відповідачі проти заявленого позову заперечували з підстав викладених у відповідних запереченнях.
Зокрема, Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради вважає, що воно є неналежним відповідачем у справі, оскільки лише отримує централізовано розподілений препарат та не має ані можливості, ані прав на його самостійне придбання.
Міністерство охорони здоров'я України та Луганська обласна державна адміністрація проти задоволення позову заперечують, посилаючись на фактичне виконання ними обов'язків щодо придбання та розподілу лікарського засобу "куросурф".
Представник Кабінету Міністрів України вважає, що вимоги до КМУ безпідставні, оскільки останнім відповідно до обов'язків, покладених на нього статтею 116 Конституції України було розроблено проект Державного бюджету. Як вбачається з наказу Міністерства охорони здоров'я від 13.08.2008 №456 "Про розподіл лікарського засобу "куросурф", закупленого у централізованому порядку у 2008 році" Кабінетом Міністрів України було виконано свої обов'язки щодо виділення фінансування Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року".
Державне казначейство України проти задоволення позову заперечувало, посилаючись на відсутність права самостійно встановлювати бюджетні призначення та змінювати їх цільове спрямування.
Стаття 95 Конституції України закріплює, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Законами України про Державний бюджет України на 2010 рік не передбачено бюджетні призначення на відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі порушенням норм обігу лікарських засобів. У зв'язку з цим у Державному казначействі України відсутні рахунки, з яких би здійснювалось таке відшкодування.
Державне казначейство України при здійсненні своїх повноважень не вчиняло будь-які неправомірні дії, а також відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями Державного казначейства України та завданням шкоди.
Крім того, відповідно до наданих повноважень Державне казначейство України:
не є головним розпорядником бюджетних коштів;
не має права самостійно змінювати чи встановлювати видатки Державного бюджету України.
Державне казначейство України, як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало, тому правових підстав вирішувати питання щодо взаємовідносин між позивачем та Державним казначейством України немає.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Позивачем не визначено які саме дії управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради слід визнати незаконними, не зазначено в чому конкретно ці дії полягали. Однак, позивачем у позові зазначено про порушення відповідачем вимог статті 49 Конституції України.
Щодо решти відповідачів, які були залучені до участі у справі з ініціативи спочатку Лисичанського міського, а потім Луганського окружного адміністративного судів у позивача вимоги відсутні.
Відповідно до статті 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Аналогічна норма міститься і в статті 8 КАС України, відповідно до якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За таких обставин, навіть у разі відсутності конкретного зазначення позивачем дій, що повинні бути визнані незаконними, суд в даному випадку повинен перевірити дотримання відповідачами у справі вимог статті 49 Конституції України по відношенню до позивача.
Статтею 49 Конституції встановлено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно, існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.
Судом встановлено, що 27.12.2006 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1849 "Про затвердження Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року" (а.с. 41-53). Мета Програми полягає у поліпшенні репродуктивного здоров'я населення як важливої складової загального здоров'я, що значно впливає на демографічну ситуацію та забезпечення соціально-економічного розвитку країни.
Основними завданнями Програми є:
створення умов безпечного материнства;
формування репродуктивного здоров'я у дітей та молоді;
удосконалення системи планування сім'ї;
збереження репродуктивного здоров'я населення;
Фінансування завдань і заходів Програми здійснюватиметься в межах видатків, передбачених у державному бюджеті МОЗ та іншим органам виконавчої влади, що беруть участь у виконанні Програми, бюджетах Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також за рахунок інших джерел.
Обсяг фінансування Програми з державного бюджету становить 455165,7 тис. гривень, з місцевих бюджетів - 295135,2, з інших джерел - 10709,6 тис. гривень.
Відповідно до пункту 5 Додатку до Програми "Завдання і заходи Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року" визначено "завдання" - знизити показник смертності новонароджених від синдрому дихальних розладів на 20 відсотків, "найменування заходу" – забезпечення закупівлі препаратів для лікування дихальних розладів новонароджених, "Відповідальні за виконання" – МОЗ, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держані адміністрації, "Джерела та орієнтовний обсяг фінансування тис. грн." – державний бюджет 2993 тис. грн. – 2008 рік, 2993 тис. грн. – 2009 рік. (а.с. 46).
На виконання зазначеної Програми Міністерством охорони здоров'я України 13.08.2008 прийнято наказ №456 "Про розподіл лікарського засобу "куросурф", закупленого у централізованому порядку у 2008 році", відповідно до якого з метою раціонального та цільового використання лікарського засобу "куросурф" для лікування дихальних розладів у новонароджених, який придбано централізовано на умовах тендера за кошти Державного бюджету на 2008 рік, передбачених фінансуванням бюджетної програми "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, в тому числі на умовах фінансового лізінгу" зобов"язано Департамент економіки і фінансової політики розподілом відкритих асигнувань перерахувати видатки по бюджетній програмі за КПКВК 2301400 в частині "Централізована закупівля препаратів для лікування дихальних розладів новонароджених" на виконання заходів Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року на рахунок одержувача бюджетних коштів ДП "Укрмедпостач".
Відповідно до розподілу Луганській області виділено 23 флакони препарату "куросурф", суспензія для ендотрахеального введення, 80 мг/мл по 1,5 мл (120 мг) у флаконі N 1, виробник К'єзі Фармацевтиці С.п.А., Італія для Нікомед Австрія ГмБХ, Австрія вартістю 3276 грн. 20 коп. на загальну суму 147429 грн.
Пунктом 5.2 зазначеного Наказу №456 від 13.08.2008 передбачено подання до ДП "Укрмедпостач" актів списання лікарського засобу "куросурф", відповідно до наказу МОЗ України від 26.03.2003 №136 "Про порядок відображення в обліку операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей".
Наказом Головного управління охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації №752 від 02.10.2008 "Про розподіл та раціональне використання лікарського засобу "куросурф", закупленого у централізованому порядку у 2008 році" для потреб міста Лисичанська виділено 2 флакони препарату "куросурф" за ціною 3276 грн. 20 коп. за флакон на загальну суму 6552 грн. 40 коп. (а.с. 126-127).
07.10.2008 відповідно до наказу Головного управління охорони здоров'я №752 від 02.10.2008 на підставі довіреності №506 від 07.10.2008 Центральною міською лікарнею ім. Тітова (м. Лисичанськ) через ОСОБА_9 було отримано за накладною-вимогою №1000 від 07.10.2008 2 флакони препарату "куросурф" вартістю 3276 грн. 20 коп. за флакон на загальну суму 6552 грн. 40 коп.
У відповідності до вимог наказу МОЗ України від 26.03.2003 №136 "Про порядок відображення в обліку операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей" складено акт списання виробничих запасів, матеріалів, медикаментів та інших запасів станом на 1 листопада 2008 року, отриманих шляхом централізованого постачання за рахунок державного бюджету по Управлінню охорони здоров'я Лисичанської міської ради відповідно до якого управлінням списано 2 флакони препарату "куросурф" Центральній міській лікарні ім. Тітова (м. Лисичанськ) за накладною №1000 від 07.10.2008.
09.02.2009 позивач у справі знаходячись у пологовому відділенні лікарні ім. Тітова народила трійню. Відповідно до медичних показань двом новонародженим дівчинкам необхідно було ввести препарат "куросурф". З пояснень позивача та представників Лисичанського управління охорони здоров"я інєкції було здійснено того ж дня.
Відповідно до наданої позивачем копії фіскального чеку ним 11.02.2009 було придбано два флакони препарату "куросурф" у міській аптеці №43 (а.с. 143) на суму 14066,00 грн. У своїх поясненнях позивач також посилається на придбання ще однієї ампули препарату у розповсюджувача та зазначає що придбані ліки були повернуті позивачем до пологового відділення центральної міської лікарні ім. Тітова.
В 2009 році МОЗ України видано наказ №357 від 22.05.2009 "Про розподіл лікарського засобу "куросурф", закупленого у централізованому порядку за кошти Державного бюджету України на 2009 рік" відповідно до якого Луганській області виділено 27 флаконів препарату "куросурф" вартістю 5340 грн. 10 коп. за флакон на загальну суму 144182 грн. 70 коп. (а.с. 38-40).
Наказом Головного управління охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації №339 від 12.06.2009 "Про розподіл та раціональне використання лікарського засобу "куросурф", закупленого у централізованому порядку у 2008 році" з урахуванням змін, внесених наказом №428 від 28.07.2009 (а.с. 123-125) для потреб міста Лисичанська виділено 2 флакони препарату "куросурф" за ціною 5409 грн. 04 коп. за флакон на загальну суму 10818 грн. 08 коп.
31.07.2009 відповідно до наказу Головного управління охорони здоров'я №428 від 28.07.2009 на підставі довіреності №644 від 28.07.2009 Центральною міською лікарнею ім. Тітова (м. Лисичанськ) через ОСОБА_9 за накладною-вимогою №970 від 30.07.2009 було отримано 2 флакони препарату "куросурф" вартістю 5409 грн. 04 коп. за флакон на загальну суму 10818 грн. 08 коп.
Цей факт також підтверджується актом списання виробничих запасів, матеріалів, медикаментів та інших запасів станом на 1 вересня 2009 року отриманих шляхом централізованого постачання за рахунок державного бюджету по Управлінню охорони здоров"я Лисичанської міської ради відповідно до якого управлінням списано 2 флакони препарату "куросурф" Центральній міській лікарні ім. Тітова (м. Лисичанськ) за накладною №970 від 30.07.2009.
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачі Міністерство охорони здоров'я України, Луганська обласна державна адміністрація виконали свої обов'язки, передбачені Державної програмою "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року" щодо придбання препарату "куросурф" та його розподілу в межах передбаченого державною програмою річного фінансування.
Державна програма передбачає її здійснення в межах встановлених видатків, що фактично і відбулося.
Кабінет Міністрів України відповідно до покладених на нього обов"язків здійснив фінансування у межах передбачених Державною програмою.
За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави визнавати протиправними дії відповідачів Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров"я України та Луганської обласної державної адміністрації щодо фінансування, закупівлі та розподілу препарату "куросурф" на реалізацію Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року", оскільки як підтверджено матеріалами справи ці дії були вчинені у відповідності до приписів чинного законодавства.
Щодо дій відповідача - Управління охорони здоров"я Лисичанської міської ради стосовно виконання програми "Репродуктивне здоров"я нації", то відповідач відповідно до цієї програми є остаточним отримувачем розподіленого препарату для його використання за призначенням у комунальному закладі лікарня ім. Титова. Відповідач не має повноважень стосовно закупівлі та розподілу препарату, визначення кількості препарату, придбаного за кошти Державного бюджету України, що належить спрямуванню до центральної міської лікарні імені Тітова.
Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради отримавши препарат відповідно до наказу Головного управління охорони здоров'я №752 від 02.10.2008 про раціональний розподіл препарату передало отримані в централізованому порядку ліки центральній міській лікарні ім. Тітова, що підтверджується відповідними документами, копії яких додані до матеріалів справи. За таких обставин управлінням охорони здоров'я Лисичанської міської ради не було допущено порушень виконання Державної цільової програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року".
Посилання позивача про обов'язок відповідача – Управління охорони здоров"я Лисичанської міської ради залучити інші кошти для придбання препарату "куросурф" відхиляється судом, оскільки Програмою встановлено придбання цього препарату лише за кошти Державного бюджету і фінансування видатків місцевого бюджету на цілі цієї програми не передбачено (хоча за іншими категоріями препаратів в цій же програмі прямо зазначено два джерела їх фінансування Державний та місцеві бюджети).
Позивачем не надано будь-яких доказів які б свідчили про отримання відповідачем Управлінням охорони здоров'я від позивача грошових коштів чи лікарських препаратів ("куросурф"), такі обставини не було встановлено і судом під час судового розгляду справи. Втім, з пояснень позивача вбачається, що придбані позивачем за власні кошти 3 ампули препарату "куросурф" були передані до неонатологічного відділення центральної міської лікарні ім. Тітова.
За таких обставин судом не встановлено неправомірності дій відповідача - Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради щодо невиконання державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року" та порушення у відношенні позивача у справі вимог статті 49 Конституції України.
Щодо відповідача Державного казначейства України судом встановлено, що казначейство не є відповідальним за виконання Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року" та при здійсненні казначейством своїх повноважень не було вчинено будь-яких неправомірних дій стосовно позивача у справі.
Державне казначейство України відповідно до статей 48 та 112 Бюджетного кодексу України та Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1232, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів; бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України; встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань, здійснює контроль за їх дотриманням та контролює відповідність платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.
Статтею 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Оскільки під час розгляду справи судом не встановлено протиправності (незаконності) дій відповідачів по відношенню до позивача у справі вимоги про відшкодування заподіяної шкоди залишаються судом без задоволення за відсутністю необхідних складових для їх задоволення таких як: неправомірність дій, вина, причинний зв'язок між неправомірними діями відповідачів та заподіяною шкодою.
З матеріалів справи вбачається, що фактично правовідносини у позивача щодо придбання та повернення препарату "куросурф" склалися з працівниками пологового відділення центральної міської лікарні ім. Тітова, які не є суб"єктами владних повноважень і не можуть виступати відповідачами в адміністративному процесі за позовом фізичної особи про визнання протиправними дій та відшкодування шкоди.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Зважаючи на тяжкий фінансовий стан позивача, на утриманні якого знаходиться четверо неповнолітніх дітей, суд відповідно до права наданого статтею 88 КАС України вважає за необхідне звільнити позивача від сплати судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 88, 94, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради, Кабінету Міністрів України, Луганської обласної держадміністрації, Міністерства охорони здоров'я України, Державного казначейства України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Лисичанська комунальна лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня ім. Тітова про визнання незаконними дій та стягнення вартості лікарських препаратів відмовити.
Звільнити позивача від сплати судових витрат повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанову у повному обсязі буде складено 13.12.2010.
Головуючий суддяА.М. Каюда
суддя
суддяЛ.С. Качуріна
О.П. Островська