Справа № 22- 29277/2010 Головуючий в 1-й інстанції – Бондаренко О.В., Доповідач – Олійник А.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого – судді Олійник А.С.,
суддів: Головачова Я.В., Наумчука М.І.,
при секретарі: Пересунько Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 22 вересня 2010 року у справі за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 22 вересня 2010 року відмовлено у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя. Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження закрито, роз’яснено особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з заявою за наявності необхідних документів (а.с.111-112).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначено, що висновок суду про недостатність матеріалів для відновлення втраченого судового провадження не відповідає дійсності. У 2008 році у провадженні Святошинського районного суду м.Києва одночасно перебувало дві справи про поділ того ж самого майна, тобто тотожні позови. Копії відповідних документів знаходилися і знаходяться у матеріалах цивільної справи № 2 -335/08, яку суд першої інстанції не витребував з архіву суду, незважаючи на відповідне клопотання. Під час розгляду справи про відновлення втраченого судового провадження було заявлено клопотання про забезпечення доказів, шляхом витребування їх із загальної канцелярії суду. Проте, суд задовольнивши зазначене клопотання не виконав постановлену ним ухвалу. Суд не мотивував висновок про неможливість поновити втрачене судове провадження та зібрати матеріали в достатньому обсязі, хоча копії всіх документів знаходяться у справі № 2 -335/08, крім позовної заяви ОСОБА_4 у втраченій справі № 2-2871/08. Суд першої інстанції мав право частково відновити втрачене судове провадження, надавши їй можливість оскаржити рішення суду від 7 серпня 2008 року в апеляційному порядку (а.с. 119-126).
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 – ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги підтримала, просить задовольнити апеляційну скаргу.
ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився. Судові повідомлення з інформацією про час та місце розгляду справи Апеляційним судом м.Києва було направлено на наявні в матеріалах справи адреси місця проживання (перебування) ОСОБА_2 у м.Київ: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_3 (а.с.165).
Відповідно до телеграми, що надійшла до суду 20 грудня 2010 року, ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 не проживає (а.с.171). Однак, повідомлення про розгляд справи о 10 год. 30 хв. 21 грудня 2010 року, направлене судом за цією ж адресою, було отримано 9 грудня 2010 року особою, яка свого прізвища не зазначила (а.с.172).
За адресою АДРЕСА_3, ОСОБА_2 не проживає (а.с.173)
Згідно із повідомленням адресного бюро ГУ МВС України в м.Києві, станом на 29 листопада 2010 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.167).
Інформацію про свою поштову адресу ОСОБА_2 апеляційному суду не надав, із заявами про зміну свого місця проживання не звертався, незважаючи на те, що йому було відомо про відкриття апеляційного провадження у справі (а.с. 155).
Відповідно до ч. 5 ст.74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців – за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Згідно із ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З врахуванням положень ч. 5 ст. 74, ст. 77 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи та його неявку у судове засідання без поважних причин.
До початку розгляду справи - 9 листопада 2010 року до Апеляційного суду м.Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на дії судді Олійник А.С., без зазначення відомостей про адресу скаржника (а.с.155).
При роз’ясненні права відводу зміст зазначеної скарги було оголошено присутній у судовому засіданні 16 листопада 2010 року представнику ОСОБА_1 – адвокату ОСОБА_5
Враховуючи, що за своєю формою та змістом вказану скаргу не можна розглядати як відвід судді у розумінні ст.ст.20, 23 ЦПК України, то вона колегією суддів не розглядалась саме як заява про відвід. Підстави для самовідводу судді відсутні, оскільки викладена інформація не відповідає дійсності та не підтверджена жодними доказами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_1 – ОСОБА_5, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні втраченого судового провадження, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду вказаної справи було зібрано недостатньо матеріалів для точного відновлення втраченого провадження, і зібрати їх в більшому і достатньому обсязі неможливо.
Однак, вирішуючи питання про відновлення втраченого судового провадження, суд порушив процесуальний порядок, встановлений для його вирішення. Крім того, відповідно до ст. 408 ЦПК України ухвала суду належним чином не мотивована.
Відповідно до ст.403 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.
За змістом ч. 1 ст. 408 ЦПК України суд може відновити втрачене провадження повністю або частково.
Із матеріалів справи вбачається, що 26 липня 2010 року Голові Святошинського районного суду м.Києва надійшло подання його заступника Домарацької А.В. про вжиття заходів для відновлення відсутньої в суді справи №2-2871/2008 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Подання обґрунтоване тим, що внаслідок перевірки, проведеної після звернення ОСОБА_1, було встановлено, що у алфавітному покажчику реєстрації цивільних справ за 2008 рік справа не зареєстрована, відповідно до обліково-статистичної картки її розглянуто 7 серпня 2008 року та 13 серпня 2008 року передано до канцелярії суду на зберігання. Копію рішення у справі до Єдиного державного реєстру судових рішень направлено не було, до архіву справа не передавалась, в канцелярії суду вона відсутня (а.с.1-2).
Як вбачається із обліково-статистичної картки на цивільну справу, 1 липня 2008 року у Святошинському районному суді м.Києва було зареєстровано справу №2-2871/08 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про визнання майна спільною власністю та його поділ. 7 серпня 2008 року у вказаній справі головуючим-суддею Бондаренком О.В. було ухвалене рішення про задоволення позову (а.с.4).
Відповідно до журналу розгляду судових справ і матеріалів суддею, 13 серпня 2008 року матеріали справи №2-2871/08 було повернуто до канцелярії суду (а.с.7-8).
Згідно із актом передачі справ до архіву Святошинського районного суду м.Києва за 2008 рік, справу №2-2871/08 передано не було (а.с.9). Із акту Святошинського районного суду м.Києва від 1 липня 2010 року випливає, що справу №2-2871/2008 не знайдено, її місцезнаходження не відоме (а.с.16).
Відповідно до ч. 1 ст. 407 ЦПК України при розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження.
Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у справі, а в необхідних випадках - осіб, які входили доскладу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення. ( ч. 2 ст. 407 ЦПК України).
Як випливає із матеріалів справи, до травня 2010 року ОСОБА_1 не було відомо про ухвалене рішення у справі № 2-2871/08, яка відсутня у Святошинському районному суді м.Києва.
Під час розгляду справи про відновлення втраченого судового провадження, адвокатом ОСОБА_1 було заявлено клопотання про витребування, зокрема, реєстрів відправлень рекомендованої поштової кореспонденції за червень-вересень 2008 року. Вказане клопотання було задоволено у судовому засіданні 25 серпня 2010 року (а.с.86-87). Також було заявлено клопотання про витребування з архіву Святошинського районного суду м.Києва матеріалів цивільної справи №2-335/08 (за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру та позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру (а.с.66-70).
Однак, копії реєстрів вихідної поштової кореспонденції суду за червень-вересень 2008 року судом витребувано не було, справа №2-335/08 не оглядалась.
Водночас на запит суду було отримано інформацію Київського міського бюро технічної інформації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна разом з фотокопією рішення Святошинського районного суду м.Києва від 7 серпня 2008 року (а.с. 100 -103) та відповідь Державної прикордонної служби України (а.с. 156).
Крім того, враховуючи присутність ОСОБА_2 у судовому засіданні 22 вересня 2010 року, суд не вирішив питання про можливість витребування у нього копії позовної заяви, поданої ним 1 липня 2008 року до Святошинського районного суду м.Києва.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 407 ЦПК України суд не вжив всіх можливих заходів для відновлення втраченого судового провадження, не використав ту частину провадження, що зберіглася (а.с. 101, 103), не з’ясував наявність в інших цивільних справах, що розглядалися районним судом з участю сторін, копій документів, що стосуються справи, та дійшов передчасного висновку про неможливість зібрати матеріали цивільної справи у більшому обсязі.
Відповідно до ст. 404 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.
З огляду на викладене, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання про відновлення втраченого провадження на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Під час нового розгляду справи, суду першої інстанції необхідно виконати вимоги ст.407 ЦПК України та залежно від зібраних та перевірених матеріалів ухвалити законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 22 вересня 2010 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий: Судді: