АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головуючий у першій інстанції Буран О.М. Справа № 22ц-19698/10 Доповідач Артеменко І.А. Категорія ЦП У-7
УХВАЛА
13 грудня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Градовського Ю.М.,
Суворова В.О.,
при секретарі Тегляєвій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 29 червня 2010 року по справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірною постанову № В – 14/254 від 25 вересня 2009 року та зобов’язання виконати певні дії, -
встановила:
У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірною постанову № В – 14/254 від 25 вересня 2009 року та зобов’язання державного виконавця усунути порушення шляхом поновлення виконавчого провадження та виконати певні дії, посилаючись на те, що державний виконавець не виконав вимог судового рішення та при поверненні виконавчого документа необґрунтовано посилався на п.4 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Представник першого відділу державної виконавчої служби у Малиновському районі м. Одеси скаргу не визнав, просив відмовити у задоволенні скарги.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29 червня 2010 року в задоволенні скарги було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати, справу направити до районного суду для розгляду по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, яка оскаржена, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що під час виконання рішення суду ОСОБА_3 неодноразово відмовлялась від пропозиції боржника зайняти кімнату № 335 жилою площею 13 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, а потім від кімнати № 89 жилою площею 18 кв.м. у гуртожитку для поодиноких, що знаходиться по АДРЕСА_2 з метою постійного проживання та реєстрації у подальшому.
При цьому остання кімната відповідала санітарно – епідеміологічним нормам, нормам протипожежної безпеки, а також іншим вимогам, та за договором оренди між власником гуртожитку ТОВ «Жилсервис – ЛТД» та ТОВ «Будпроект» була передана боржнику.
Тим самим, на думку суду першої інстанції, державний виконавець дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу, оскільки ОСОБА_3 перешкоджає провадженню виконавчих дій, не зважаючи на попередження державного виконавця про повернення їй виконавчого документа.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції судова колегія не може погодитися, оскільки висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми права.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Одеської області від 09.02.2006 року відмовлено в задоволені позову ТОВ «Будпроект», задоволено вимоги ОСОБА_3, зобов’язано ТОВ «Будпроект» у трьохмісячний термін надати ОСОБА_3 у межах міста житлову площу не менш 13 кв.м , яка відповідає встановленим санітарним та технічним нормам. На підставі виконавчого листа від 02.03.06 року постановою державного виконавця першої державної виконавчої служби у Малиновському районі 07.03.2006 року було відкрито виконавче провадження.
01.09.2007 року постановою державного виконавця виконавче провадження було закінчено на підставі п.11 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
15 11.2007 року постановою державного виконавця виконавче провадження було відновлено на підставі ст.41 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_3 перешкоджає провадженню по виконавчому документу, оскільки відмовилася від запропонованої кімнати № 89 жилою площею 18 кв.м. по АДРЕСА_2 необґрунтовано, не заслуговує на увагу, оскільки вказана кімната не є власністю ТОВ «Будпроект», а належить ТОВ «Жилсервіс – ЛТД», яке тимчасово надало в оренду вказану кімнату.
В рішенні апеляційного суду Одеської області від 09.02.2006 року та ухвалі того ж суду від 20.07.2006 року про роз’яснення рішення зазначено, що позивач - ТОВ «Будпроект» повинен надати відповідачці жиле приміщення таке, яке вона займала. Відсутність такого приміщення не позбавляє обов’язку надати таке приміщення. Таке можливо оформити і договором купівлі - продажу
Крім того, гуртожиток за адресою АДРЕСА_2 є гуртожитком для поодиноких осіб, тобто передбачає заселення у кімнату кількох осіб, а не тільки однієї ОСОБА_3, вказані обставини стосуються також оплати за користування кімнатою.
Колегія судів вважає, що ОСОБА_3 обґрунтовано відмовилась від пропозиції боржника зайняти кімнату № 89 жилою площею 18 кв.м. у гуртожитку для поодиноких, що знаходиться по АДРЕСА_2 з метою постійного проживання та реєстрації у подальшому, оскільки запропонована кімната не є власністю ТОВ «Будпроект» та за договором оренди знаходиться у його тимчасовому користуванні.
Відповідно до п.4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ прийнятий державним виконавцем до провадження за яким стягнення не проводилось, або було проведено частково, повертаються стягувачеві у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, не зважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 не була попереджена про повернення виконавчого листа.
Посилання апелянта на те, що скарга на дії державного виконавця була подана з пропуском строку не заслуговує на уваги, оскільки усі строки звернення зі скаргою були дотримані.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313 - 315, 317, 319, 387 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 29 червня 2010 року скасувати.
Скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця задовольнити.
Визнати неправомірною постанову № В – 14/254 від 25 вересня 2009 року державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби у Малиновському районі м. Одеси про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа.
Зобов’язати державного виконавця поновити виконавче провадження.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області
/підпис/ І.А. Артеменко
/підпис/ Ю.М. Градовський
/підпис/ В.О. Суворов