Справа № 2-а-1715/10

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      28 грудня 2010 року  Вовчанський районний суд Харківської області  в складі головуючого судді       - Ворона С.В.,  розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до  Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області про зобов’язання вчинити певні дії, -

      В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вовчанського районного суду з адміністративним позовом в якому просить  суд визнати незаконною відмову УПФУ в Вовчанському районі у проведенні йому нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни»  у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком , стягнути з Управління Пенсійного фонду в Вовчанському районі заборгованість зі сплати державної соціальної допомоги як «дитині війни», яка виникла за період  з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008року, з 01.01.2009 по 31.12.2009року  та з 01.01.2010  по момент винесення рішення,   зобов’язати відповідача надалі виплачувати позивачу підвищення до пенсії як «дитині війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до  вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  стягнути з відповідача витрати зі сплати державного мита.  Позивач посилається на те,  що він є  пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни», всупереч діючому законодавству відповідачем протягом 2008-2010 років виплачується  йому підвищення до пенсії  в значно меншому розмірі ніж це передбачено законодавством,  а в 2007році взагалі не виплачувалось.    

Позивач позовні вимоги підтримав повністю, в судове  засідання  не з’явився, просив  суд  розглядати справу без його участі.

Представник відповідача  в судове засідання не з’явився,   подав заяву про розгляд справи у його відсутності.  

Враховуючи, що позивач і відповідач надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України.

Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  докази у їх сукупності, вважає, що  позов підлягає  частковому задоволенню   з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1  народилась   ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією посвідчення позивача НОМЕР_1 з проставленим в ньому штампом «Дитини війни».

Позивач 18.11.2010року звертався до УПФУ в Вовчанському районі з заявою про проведення перерахунку  пенсії згідно ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,  однак йому  було відмовлено, що підтверджується листом, адресованим позивачу,  де зазначено,  що перерахунки проведені згідно діючого законодавства, де з 01.01.2008року особам, які мають статус «дитина війни», до пенсії виплачується підвищення у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність : з 01.01.2008року розмір підвищення дітям війни становить 47,00грн., з 01.04.2008року - 48,10 грн., з 01.07.2008року - 48,20грн., з 01.10.2008 року - 49,80грн.

 Відповідач не заперечує того факту, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Відповідно до ст. 6 цього Закону, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно зі  ст. 7 цього ж Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

            За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір - немає.

            Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

 Відповідно до   Положення „Про Пенсійний фонд України» Пенсійний фонд України діє і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення, через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання   ОСОБА_1 , є Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що нарахування  та виплата підвищення до пенсії позивачу у розмірах встановлених законодавством, відноситься до повноважень Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30%  доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали свої повноваження без поважних причин.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу підвищення до пенсії в 2007р. за період  з 09.07.2007 по 31.12.2007р.  та в  2008р. за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р., суд вважає їх такими,  що підлягають   задоволенню  повністю, з наступних  підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного суду України  № 6-рп/2007 від 09.07.07   пункт 12 статті 71  Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»  було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є не конституційними).  

Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

П ідпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік» від 28.12.2007 р. N 107-VI, до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, які Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані  не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Таким чином, положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V втратило чинність 09 липня 2007 року та положення пп.. 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік» від 28.12.2007 р. N 107-VI, втратило чинність 22.05.2008року, тому відповідач по справі правильно  нараховував та виплачував зазначене підвищення до пенсії позивачу за період з    01.01.2007 по 08.07.2007року та з  01.01.2008  по 21.05.2008року, відповідно до встановленого розміру, згідно діючого на той час законодавства.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України,  УПФУ в Вовчанському районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року по 31.12.2007року та з 22.05.2008року по  31.12.2008року.

 Протягом  2009року і до цього часу  дія  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялась,  зміни  до неї не вносились, тому відповідачем повинні  були проводитись відповідні  виплати.  

Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду,  почалося  з 09.07.2007 р.  і тривало до 31.12.2007року  та з 22.05.2008р. і триває  до цього часу, таким чином,  суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Вимога позивача про зобов’язання відповідача в майбутньому нараховувати та здійснювати виплату пенсії, виходячи з розміру встановленого діючим законодавством, задоволенню не підлягає, оскільки у суду відсутні правові підставі для захисту заздалегідь не порушених  прав.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , ч.2 ст. 11, ч. 2 ст. 72, 94, 99, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162,  ст.ст. 163, 167, 186, 254  КАС України, суд –

    П О С Т А Н О В И В :

 Адміністративний позов ОСОБА_1  - задовольнити частково.

 Визнати протиправною діяльність Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі  щодо відмови в перерахуванні пенсії ОСОБА_1.  

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області здійснити  перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”  з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007року  та з 22 травня 2008року  по 28 грудня 2010року і  провести відповідні  виплати з урахуванням  виплачених сум.  

    В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1      витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Вовчанський районний суд Харківської області в десятиденний строк   з дня отримання копії постанови.

Суддя       -