Р І Ш Е Н Н Я Справа № 2-9418/10
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.12.2010 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі:
головуючого судді - Шестак О.І.
при секретарі - Тріщук К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом Комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання, суд –
в с т а н о в и в:
Представник позивача звернувся до суду з позовом і просить ухвалити рішення, в силу якого стягнути з відповідача заборгованість за послуги водопостачання в розмірі 617,01 грн., посилаючись на те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, є користувачем послуг, наданих КП ВТП «Вода», але оплату не вносить, в результаті чого утворилася зазначена заборгованість за період з 01.12.2004р. по 31.05.2010р .
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі на тих підставах, що зазначені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що позивачем не доведені обставини, на які він посилається: не надано доказів того, що саме він є суб’єктом господарської діяльності, який надає послугу з водопостачання, а саме: не надано суду ліцензії на здійснення вказаних видів діяльності, не надано копій Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію підприємства. Крім того, позивачем не надано доказів того, що відповідач є його абонентом, оскільки ніяких договірних відносин між ними не існує. Також вважає розрахунки позивача безпідставними, оскільки до позову не надано ніяких документів, що підтверджують встановлення визначених позивачем тарифів і норм споживання у період, за який було обчислено борги відповідача.
Крім того, відповідач надала суду заяву, в якій просила застосувати строк позовної давності відносно заявлених позовних вимог і відмовити позивачеві у позові.
Також відповідач подала заяву, в якій просила звільнити її від сплати судових витрат на підставі ч.3 ст.82 ЦПК України та п.19 ст.4 Постанови КМУ „Про Держмито”, як непрацюючу пенсіонерку, інваліда 2-ї групи загального захворювання.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі зареєстрований та мешкає в м. Харкові за вищевказаною адресою, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад родини та реєстрації.
Відповідач має заборгованість по оплаті за надання холодної води в сумі 617,01 грн., що вбачається з розрахунку наданого позивачем, за період з 01.12.2004р. по 31.05.2010р .
У відповідності зі ст. 67 ЖК України плата за послуги водопостачання стягується у встановленому законом порядку.
У відповідності зі ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний вчасно вносити плату за комунальні послуги.
Посилання відповідача на відсутність між нею та КП „ВТП „Вода” договору про надання послуг з водопостачання не може слугувати доказом того, що позивачем вказані послуги не надавались, а відповідач на цій підставі не повинен оплачувати надані послуги. Оскільки, відповідно до п.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживач зобов'язаний вчасно вносити плату за комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. З наведеного вбачається, що обов’язок споживача вчасно вносити плату за надані комунальні послуги витікає не тільки з договору, але таке зобов’язання витікає з вимог закону, тому відповідач повинен вносити платежі незалежно від укладення договору про надання комунальних послуг, оскільки у відповідності з ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов не тільки договору, а також вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б свідчили про її відмову від отримання послуг водопостачання, чи про неналежний стан і якість, послуг, що надаються.
Посилання відповідача на безпідставність наведених позивачем розрахунків, оскільки ним не надано ніяких документів, що підтверджують встановлення визначених позивачем тарифів і норм споживання у період, за який було обчислено борги відповідача, суд вважає безпідставними. Представником позивача було надано до суду копії Рішення виконавчого комітету Харківської Міської Ради від 04.10.2006 р. №802 „Про встановлення тарифів на послугу з централізованого водопостачання, яку надає КП „ВТП „Вода”, тарифи на послугу з централізованого водопостачання та Норм водоспоживання та водовідведення холодної та гарячої води однією людиною в житловому фонді м. Харкова, відповідно до яких позивачем було здійснено розрахунок суми заборгованості відповідача.
Що стосується вимог відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених вимог, то суд вважає дані вимоги законними і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Позивачем не надано доказів поважності пропущення строків за період з 01.12.2004 р. по 31.05.2007 р., тому суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в частині стягнення суми за вказаний період.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач, будучи зобов’язаним своєчасно сплачувати плату за отримані послуги, в односторонньому порядку припинив виконувати взяті на себе зобов’язання, не погашає заборгованість добровільно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Суд вважає можливим звільнити відповідача від сплати судових витрат, оскільки відповідач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією довідки №001111 серія ХАР-03.
Відповідно до абз. 5 п. 18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 р. №7-93 від сплати державного мита звільняються інваліди І та ІІ групи.
На підставі ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”; ст.ст.11, 526, 548 ЦК України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою від 21.07.2005 р. N 630, керуючись ст.ст.3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 143, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» заборгованість по оплаті за надання послуг з водопостачання в сумі 391 грн. 05 коп., за період з 01.06.2007р. по 31.05.2010р.
Відмовити комунальному підприємству „Виробничо-технологічне підприємство „Вода” в задоволенні позову в іншій частині.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів після проголошення.
Головуючий:
Р І Ш Е Н Н Я Справа № 2-9418/10
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.12.2010 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі:
головуючого судді - Шестак О.І.
при секретарі - Тріщук К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання, суд –
Керуючись ст. 209 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» заборгованість по оплаті за надання послуг з водопостачання в сумі 391 грн. 05 коп., за період з 01.06.2007р. по 31.05.2010р.
Відмовити комунальному підприємству „Виробничо-технологічне підприємство „Вода” в задоволенні позову в іншій частині.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів після проголошення.
Головуючий: