АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головуючий у першій інстанції Ярош С.В. Справа № 22ц-18814/10 Доповідач Артеменко І.А. Категорія ЦП:: 45
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Градовського Ю.М.,
Суворова В.О.,
при секретарі Тегляєвої О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокуратури Приморського району м. Одеси на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» про визнання права власності , -
встановила:
У квітні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» про визнання права власності на земельну ділянку площею 629,23 кв. м, яка знаходиться у АДРЕСА_1 для ведення садівництва, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право власності на садовий будинок № 016711 від 24.12.2001 року їй належить садовий будинок загальною площею 42,0 кв.м., який знаходиться у АДРЕСА_1. Садовий будинок розташований на земельній ділянці площею 629,23 кв.м. і знаходиться у її користуванні. У липні 2005 року користуючись своїм правом на отримання земельної ділянки площею 629,23 кв.м. для ведення садівництва позивачка звернулася до Одеської міської ради з клопотанням про передачу цієї земельної ділянки у її власність. Але їй було відмовлено, тому позивачка вимушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2007 року позов задоволено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі прокурор просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, по справі прийняти нове рішення.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд виходив з того, що ОСОБА_3. на підставі свідоцтва про право власності № 016711 від 24.12.2001 року належить садовий будинок , загальною площею 42,0 кв.м., який знаходиться у АДРЕСА_1.
30 червня 2005 року позивачка звернулася із заявою до голови Одеської міської ради з проханням передати їй у власність земельну ділянку, яка розташована у садовому товаристві « Зелений Мис» по АДРЕСА_1. Листом № 1269пр-к/4358 від 17.10.2006 року Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради відмовлено у передачі земельної ділянки, оскільки ця ділянка оздоровчого призначення. Враховуючи, що права позивачки порушені, суд на підставі ст. ст. 116, 118 та 121 ЗК України вважав необхідним її вимоги задовольнити.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд відповідно до ст.309ЦПК України рішення суду скасовує, ухвалює по справі нове рішення, з наступних підстав.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 16 квітня 2007 року ОСОБА_3. звернулась до суду із позовом до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» про визнання права власності на земельну ділянку.
Враховуючи, що відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча були сповіщенні про час і місце розгляду справи належним чином, суд вважав можливим розглянути справу у їх відсутності та ухвалити заочне рішення.
Як визначено в ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
З матеріалів справи вбачається, що справа була призначена до розгляду на 26 квітня 2007 року (а.с.22), 7 травня 2007 року (а.с.23), однак в справі відсутні відомості щодо належного сповіщення відповідачів про час і місце судового розгляду справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи у відсутності відповідачів на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та помилково дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
Апеляційним судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на садовий будинок № 016711 від 24.12.2001 року ОСОБА_3 є власницею садового будинку в АДРЕСА_1. Земельна ділянка, на якій знаходиться садовий будинок, у користування позивачці Одеською міською радою – власником землі у встановленому законом порядку не надавалася.
Маючи намір отримати земельну ділянку у власність, на якій знаходиться будинок, ОСОБА_3 звернулась із заявою до Голови Одеської міської ради про передачу ділянки у власність. Листом № 1269пр-к/4358 від 17.10.2006 року Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради було відмовлено у передачі земельної ділянки, оскільки ця ділянка оздоровчого призначення. Листом ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» Одеської регіональної філії № 241 від 29 січня 2007 року позивачці також відмовлено у передачі земельної ділянки.
Відмову органів влади позивачка у встановленому законом порядку не оскаржувала.
Статтею 81 ЗК України встановлений вичерпний перелік підстав набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни іншими цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної комунальної власності, приватизації земельних ділянок, що раніше були надані їм у користування, прийнятті спадщини, виділення в натурі належної їм земельної частки.
За правилами ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом України.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 ЗК України. Набуття права власності на земельну ділянку має вирішуватися виключно у позасудовому порядку.
За таких обставин та враховуючи, що передача землі у власність не належить до компетенції суду, судова колегія вважає, що рішення районного суду на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам" про визнання права власності на земельну ділянку необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
вирішила:
Апеляційну скаргу прокуратури Приморського району м. Одеси задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2007 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» - відмовити.
Рішення колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області
/підпис/ І.А. Артеменко
/підпис/ Ю.М. Градовський
/підпис/ В.О. Суворов