АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головуючий у першій інстанції Куркан М.М.. Справа № 22ц-18047/10 Доповідач Артеменко І.А. Категорія ЦП: 47
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Градовського Ю.М.,
Суворова В.О.,
при секретарі Тегляєвій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини ,-
встановила:
У травні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, вказуючи на те, що 31.03.2007 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_4, від шлюбу вони мають спільну дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв’язку з тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, вони мають різні погляди на життя, та у зв’язку з насиллям в сім’ї з боку відповідача, що негативно впливає на психіку дитини, позивачка просила розірвати шлюб та залишити дитину проживати з нею. Відповідач ОСОБА_4 позов визнав в частині розірвання шлюбу та не заперечував проти його задоволення.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 липня 2010 року позов задоволений, шлюб зареєстрований 31 березня 2007 року між ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 Першим Малиновським відділом РАГС Одеського Міського управління юстиції, актовий запис № 158 розірвано. Сина ОСОБА_6 залишено проживати з позивачкою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить рішення суду в частині визначення місця проживання дитини, ОСОБА_6, з позивачкою скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення посилаючись на порушення судом норм права, а в частині розірвання шлюбу рішення залишити без змін
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не заперечував проти задоволення позову, в частині розірвання шлюбу.
Проте повністю з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 31 березня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб першим Малиновським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 158. Від шлюбу у подружжя ОСОБА_5 народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданим 13.12.2007 року третім відділом РАЦС Приморського районного управління юстиції м. Одеси.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_5 просила розірвати шлюб з відповідачем та залишити дитину їй на виховання, тобто визначити місце проживання дитини з нею, як пояснила позивачка у суді апеляційної інстанції.
Згідно з аудіо запису судового засідання суду першої інстанції від 17.06.2010 року ОСОБА_4 ставив питання щодо нерозуміння поняття «залишити на виховання дитину з матір’ю», та заперечував проти задоволення цієї вимоги, що сторонами по справі не заперечується, але суд першої інстанції не звернув увагу на пояснення відповідача, у зв’язку з чим постановив неправильне рішення.
Так, статтею161 Сімейного Кодексу України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.4 ст.19 СК України при вирішенні питання з приводу місця проживання дитини суд повинен був залучити до участі в справі орган опіки та піклування, який в свою чергу повинен надати суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Також до висновку органу опіки та піклування мають бути додані документи, зазначені у ч.3 ст.253 ЦПК України.
Враховуючи те, що правові підстави для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відсутні, оскільки діючим цивільно – процесуальним законом це не передбачено, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність задоволення апеляційної скарги, та ухвалення нового рішення про відмову у позові в частині визначення місця проживання дитини.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що вказане питання необхідно вирішувати за участю сторін та органу опіки та піклування.
Керуючись ст.ст. 303, ст. 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 липня 2010 року в частині залишення сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживати з ОСОБА_5 скасувати, в цій частині позову відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області
/підпис/ І.А. Артеменко
/підпис/ Ю.М. Градовський
/підпис/ В.О. Суворов