АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головуючий у першій інстанції Драніков С.М. Справа № 22ц-19186/10 Доповідач Артеменко І.А. Категорія ЦП 45
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Градовського Ю.М.,
Суворова В.О.,
при секретарі Тегляєвій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04 серпня 2010 року по справі за позовом Біляївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Вигодянської сільської ради до ОСОБА_3 про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку ,-
встановила:
У грудні 2008 року Біляївський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Вигодянської сільської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 04.02.2003 року ОСОБА_3 користується земельною ділянкою загальною площею 800 кв.м., яка відноситься до земель громадської та житлової забудови та розташована за адресою: АДРЕСА_1, також відповідач користується земельною ділянкою площею 110 кв.м., яка межує з його земельною ділянкою, але не є його власністю. На даній земельній ділянці розташований житловий будинок та господарські будівлі, усе огороджено парканом та використовується відповідачем на власний розсуд, тому прокурор просить задовольнити позов, зобов’язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
В процесі розгляду справи прокурор уточнив свої позовні вимоги та просив зобов’язати ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку площею 0,0278 га..
Відповідач позов не визнав, пояснив, що вказана земельна ділянка була придбана ним у 2003 році, тому є його власністю і просив в позові відмовити.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04 серпня 2010 року позов задоволений частково. Зобов’язано ОСОБА_3 звільнити фактичну площу самовільно зайнятої земельної ділянки, без урахування площі приміщення колишньої аптеки, яка відносить до земель громадської та житлової забудови, розташована біля та межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_1, яка використовується ним для розміщення та обслуговування житлового будинку, без відшкодування затрат, понесених ним за час незаконного користування вказаною земельною ділянкою. В іншій частині позовних вимог Біляївського міжрайонного прокурора відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що відповідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, але як вбачається з матеріалів справи відповідач користується земельною ділянкою, але не має документів, які б посвідчували право користування або право власності на спірну земельну ділянку, що свідчить про самовільний захват вищезазначеної земельної ділянки. З цих підстав відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності. Постанову про притягнення до адмінвідповідальності у вигляді штрафу відповідач не оскаржував, штраф сплатив, тим самим визнавши обставини, які викладені у постанові.
Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 04.02.2003 року користується земельною ділянкою загальною площею 800 кв.м., яка відноситься до земель громадської та житлової забудови та розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Вигодянскої селищної ради № 259 –ХХІУ від 04.09.2003 року вказана земельна ділянка площею 800 кв.м. передана ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність.
Крім того, відповідач користується земельною ділянкою площею 0, 0278 га., яка не є його власністю, відноситься до земель громадської та житлової забудови, розташована біля та межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_1.
На вказаних земельних ділянках розташовані господарські будівлі та житловий будинок якими відповідач користується на власний розсуд.
Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону
Судова колегія погоджується в висновком суду першої інстанції, що факт самовільного захоплення земельної ділянки ОСОБА_3 підтверджується наявними доказами в матеріалах справи, а саме: планом обміру існуючих меж земельної ділянки від 26.06.2009 року, актами перевірки дотримання земельного законодавства від 30.09.2008 року та 07.11.2008 року, приписами на адресу ОСОБА_3, протоколами про адміністративне порушення від 30.09.2008 року та 07.11.2008 року, з яким він погодився, та постановами про притягненням відповідача до адміністративної відповідальності від 09.10.2008 року та 07.11.2008 року, які відповідачем не були оскаржені.
Відповідно до приписів ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок, а згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Огляд проведений судом першої інстанції на місці встановив, що в середині території земельної ділянки, знаходиться будівля колишньої аптеки, площа якої невідома, вказана будівля та земельна ділянка під нею, відповідачем не використовується, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті, оскільки додані до апеляційної скарги докази не спростовують висновку суду першої інстанції.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 4 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області
/підпис/ І.А. Артеменко
/підпис/ Ю.М. Градовський
/підпис/ В.О. Суворов