АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головуючий у першій інстанції Боярський О.О. Справа № 22ц-19029/10 Доповідач Артеменко І.А. Категорія ЦП: у - 4
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Градовського Ю.М.,
Суворова В.О.,
при секретарі Тегляєвій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Білгород - Дністровського міськравйонного суду Одеської області від 05 серпня 2010 по справі за позовом ОСОБА_3 до Білгород – Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області, прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
У липні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Білгород – Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області, прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що прокуратура не реагує на фальсифікацію, злочин, а також припинили листування по його скаргам та заявам, тому позивач вимушений звернутися до суду.
Ухвалою Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 серпня 2010 року було відмовлено у відкритті провадження по справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, яка оскаржена, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинна здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України і ч. 1 ст. 2 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що для вирішення питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяною позивачу прокуратурою, необхідно дати оцінку діям відповідача, тобто визнати дії(бездіяльність) прокуратури, як суб’єкта владних повноважень неправомірними, що відповідно до ст.ст. 2, 3, 17, 21 КАС України можливо зробити тільки в рамках адміністративного судочинства.
Проте з таким висновком районного суду погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права.Згідно ст. 15 ЦПК України (в редакції Закону який діяв на час виникнення вказаних правовідносин) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; спорів з приводу призначення, обчислення перерахунку, здійснення надання одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них; інших правовідносин крім випадків, коли розгляд справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в порядку ЦПК України звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області, прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України, Державного казначейства України, в якому просив стягнути з прокуратури Одеської області моральну шкоду в сумі 50 000 гривень на свою користь, та по 25000 гривень з Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області та Генеральної прокуратури України, завдану внесенням завідомо неправдивих відомостей в протест прокуратури від 02.03.2009 року № 05/1 – 6472 – 99.
Вимог щодо визнання рішень, дій або бездіяльності прокуратурами при здійснені власних управлінських функцій неправомірними позивачем не заявлялися .
Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичної особи, в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
Ураховуючи вищевикладене та суть заявлених вимог, колегія суддів вважає, що даний спір повинен розглядатися за правилами, встановленими ЦПК України.
За таких обставин, судова колегія вражає, що суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для його вирішення, тому постановлена ухвала на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.4, 312 ч. 1 п. 3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 серпня 2010 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області
/підпис/ І.А. Артеменко
/підпис/ Ю.М. Градовський
/підпис/ В.О. Суворов