справа № 2-а-8035/10р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року м. Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Кондратенко М.В., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як “дитині війни” ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що є дитиною війни і тому згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Однак відповідач з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року сплачував вказане підвищення у розмірі меншому, ніж гарантовано вказаним законом. Тому просить визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати їй державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» незаконною, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок, та виплату державної соціальної допомоги як «дитині війни» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року, стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідач подав письмові заперечення на позов, в яких зазначає, що ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк. ( із змінами внесеними згідно з Законом № 2453- VI від 07.07.2010р. ) який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про розмір підвищення як особі, яка має статус дитини війни до пенсії, позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, в тому числі з моменту настання права на дане підвищення. Тому вважають, що позивачем порушені строки звернення до адміністративного суду.
Що стосується справи по суті, управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми зазначає, що 01.01.2006 року набрав чинності ЗУ № 2195-VI від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» (Закон № 2195), відповідно до ст.1 якого, позивачка має статус «Дитини війни». Ст.6 Закону № 2195 передбачено, що «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте ст.7 цього Закону передбачено, що механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, до яких належить Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Згідно з чинним законодавством та Положенням про Пенсійний фонд України, його територіальні органи здійснюють виплату пенсій громадянам, які призначені відповідно до Законів України і регламентують пенсійне забезпечення, зокрема: Закон України від 09.07.2003р. № 1058 – VI «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ЗУ від 05.11.1991 року № 1788 «Про пенсійне забезпечення» та деякі соціальні закони. Пункт 9 Положення про Пенсійний фонд України передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” передбачено поетапне запровадження у 2006 році виплат “дітям війни”, встановлених ст..6 Закону № 2195. Оскільки Кабінетом Міністрів України не визначено вказаного порядку, підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році не було запроваджено. П.12 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” припинено дію ст..6 Закону України “про соціальний захист дітей війни”. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 визнано неконституційним п.12 ст.71 ЗУ від 19.12.2006р. № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, що призвело до поновлення з 09.07.2007р. дії ст..6 Закону № 2195. Оскільки у 2007 році ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік” не було встановлено механізм фінансування таких виплат та питання щодо такого підвищення в законодавчому порядку було не врегульовано, Управління не мало жодних підстав для їх проведення. З прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у статтю 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» внесено зміни щодо встановлення та виплати підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки іншого чинним законодавством не передбачено. У 2008 році позивачка отримувала щомісячну державну допомогу у розмірі: з 01.01.2008 року – 47,00 грн., з 01.04.2008 року – 48,10 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», затверджені розміри надбавок дітям війни, які виплачуються: з 22.05.2008р. – 48,10 грн., з 01.07.2008р. – 48,20 грн., з 01.10.2008р. по 31.12.2009р. - 49 грн. 80 коп. по теперішній час. У зв’язку з чим вважає, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки Управлінням не були порушені його права, бо Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено фінансування виплат по даному Закону із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка має статус “Дитини війни”, що підтверджується копією довідки Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради за № 585 від 09.08.2007 року (а.с.7).
З наданих позивачем письмових доказів та повідомлених ним обставин, заперечення на позов відповідача, вбачається, що позивач згідно з ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в редакції Закону від 18.11.2004 року. Однак відповідач всупереч нормам Закону України «Про соціальний захист дітей війни» нараховував позивачу з 01.01.2009 року та в 2010 році підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становить 49грн.80коп. згідно з п.8 постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Суд вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки усі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України та Законам України, а в разі їх невідповідності Законам чи Конституції мають застосовуватися відповідні положення, закріплені в Законі.
Згідно з п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни», тобто в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Положення пункту 41 розділу ІІ вказаного Закону втратили чинність, як такі, що є неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти, їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.
Отже, відповідач з 01.01.2009 року мав діяти у відповідності з приписами норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» у редакції від 18.11.2004 року, чинній у 2009 році, , нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В 2010 році є чинною ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції від 18.11.2004 року.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який визначав би цей розмір або встановлював інший розмір, не має. А тому відповідачу для визначення розміру мінімальної пенсії за віком слід керуватися ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та відповідними положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік», які визначають прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин позов підлягає задоволенню та необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов’язати його провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року, з врахуванням проведених виплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв’язку з чим на користь позивача з Державного бюджету України слід стягнути 3,40 грн. судових витрат, понесених на сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008р., ст.ст.6-9, 11, 69-71, 183-2, 256 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати з 01 січня 2009р. по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року, з врахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 03грн.40коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справ апеляційним судом.
Суддя М.В.Кондратенко