Справа №2а-6953/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

7 грудня 2010 року                                     м. Хмельницький

    Суддя Хмельницького міськрайонного суду Карплюк О.І., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому про визнання протиправними дії щодо невиплати державної і додаткової пенсій та зобов»язання нарахувати і виплатити її в ідповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

встановив:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому про визнання незаконною відмову відповідача щодо проведення перерахунку державної і додаткової пенсій відповідно до вимог ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов”язання відповідача нараховувати і виплачувати йому державну пенсію в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2007 року по 31 жовтня 2010 року, з врахуванням встановлених нових розмірів прожиткового мінімуму, посилаючись на те, що управління Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому такі виплати йому здійснює не в повному обсязі. Крім того, позивач просить суд зобов”язати відповідача проводити в подальшому нарахування та виплату йому державної і додаткової пенсій відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

    Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню.    

    Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.    

    Відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Вс тановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом II групи внаслідок захворювання, пов’язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, а також є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

    Відповідно до вимог ст. 50 цього ж Закону (в редакції від 28 лютого 1991 року) інвалідам II групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до вимог ст. 54 ч. 4 цього ж Закону (в редакції від 28 лютого 1991 року) в  усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

    Відповідно до вимог ст. 67 ч. 3 цього ж Закону у  разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

    Відповідно до вимог ст. 28 ч. 1  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

    З»ясовано, що позивачу управлінням Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому за період з 1 січня 2007 року по 31 жовтня  2010 року державна та додаткова пенсії із встановленням нових розмірів прожиткового мінімуму не виплачувались.    

    Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.    

    Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб»єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

    Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів особи повинне бути дійсне, тобто бути в теперішньому часі, а не в майбутньому.

    Оцінюючи встановлене, суддя приходить до висновку визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови перерахувати ОСОБА_1 державну і додаткову пенсії за період з 1 січня 2007 року по 31 жовтня  2010 року  відповідно до вимог ст. 67 ч. 3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з обов»язати відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі, який не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50 цього ж Закону, виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за вказаний період.

    В решті позовних вимог необхідно відмовити.    

    Керуючись ст. ст. 2, 6, 11, 17, 70, 71, 89, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, ст. ст. 49, 50, 54 ч. 4, 67 ч. 3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 ч. 1  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суддя

постановив:

    Позов задовольнити частково.

    Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови перерахувати ОСОБА_1 державну та додаткову пенсії за період з 1 січня 2007 року по 31 жовтня  2010 року відповідно до вимог частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

      Зобов»язати управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі, який не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статті 50 цього ж Закону, виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2007 року по 31 жовтня 2010 року.

    В решті позовних вимог – відмовити.

    Постанова суду підлягає негайному виконанню.    

    Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

        Суддя: