Справа № 2-7635/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Піндрака О.О.,
при секретарі Власенко Н.О.,
з участю: позивача-відповідача ОСОБА_1,
відповідача-позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 10 вересня 2005 року між ним, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з однієї сторони та відповідачем, який займається адвокатською діяльністю, з іншої, було укладено угоду про надання останнім правової допомоги на час ведення цивільної справи в суді. За умовами угоди відповідачу був сплачений гонорар в сумі 20000 грн. (по 5000 грн. кожним). Проте, за час ведення справи відповідач своїх зобов'язань по угоді в повному обсязі не виконав, оскільки ведена ним справа позитивного результату для нього - позивача не дала, в зв'язку з чим він зазнав моральних страждань. Просить стягнути з відповідача на його користь 4000 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди.
До початку розгляду справи по суті ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, та ділової репутації. На обґрунтування зустрічних вимог зазначив, що останнім в документах, адресованих державним органам, поширено неправдиву та недостовірну інформацію відносно виконання ним професійних обов'язків. Просить зобов'язати ОСОБА_1 спростувати інформацію, викладену в скарзі до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 11 грудня 2009 року та в заяві про порушення кримінальної справи, направленої до міського відділу УМВС України у Хмельницькій області 03 грудня 2009 року, способом направлення ним відповідного листа до КДКА Хмельницької області.
Ухвалою суду від 27 вересня 2010 року позови об'єднано в одне провадження.
В судовому засіданні позивач - відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги до ОСОБА_2 підтримав, проти зустрічного позову останнього заперечив.
Відповідач - позивач ОСОБА_2 в ході судового розгляду справи позов ОСОБА_1 не визнав, зустрічний позов підтримав.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Судом встановлено, що 10 вересня 2005 року між адвокатом ОСОБА_2 (з однієї сторони) та громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ("Клієнт", з другої сторони) укладено договір (угоду) про надання правової допомоги, за умовами якого останні доручають, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу згідно з чинним законодавством про види адвокатської діяльності на час ведення цивільної справи відносно кооперативу "Добробут" в повному об'ємі; за надання правової допомоги адвокат отримує винагороду (гонорар) в сумі 20000 грн.; сторони розуміють, що оплата праці по цій угоді не є оплата результату по справі, що веде адвокат, а є оплата праці адвоката; у випадку недосягнення результату "Клієнт" вправі вимагати повернення гонорару, за винятком сум, витрачених на оплату підготовки процесуальних документів, участі в судових засіданнях (п.п. 1, 3, 8, 9 договору). При цьому, сторонами в договорі не визначено, на час ведення якої саме цивільної справи адвокат зобов'язувся надавати правову допомогу, що розуміється під визначеннями "результат" та "недосягнення результату".
На виконання умов договору ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 08 грудня 2005 року сплатили адвокату ОСОБА_2 по 5000 грн. кожний, а останній надавав їм правову допомогу при судовому розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1 до Житлово - будівельного кооперативу "Добробут", виконавчого комітету Волочиської міської ради, Профспілкового комітету ДП "Волочиськ - цукор", Дочірнього підприємства "Волочиськ - цукор", ВАТ "Волочиський цукровий завод" про прийняття в члени Житлово - будівельного кооперативу, визнання недійсним рішення установчих зборів від 13 квітня 2004 року про створення ЖБК "Добробут", визнання незаконним рішення виконавчого комітету Волочиської міської ради від 27 травня 2004 року "Про реєстрацію статуту ЖБК "Добробут", визнання недійсним договору купівлі - продажу незавершеного будівництвом будинку від 12 липня 2004 року, зобов'язання ВАТ "Волочиський цукровий завод" передати незавершений будівництвом житловий будинок, а також при розгляді інших, пов'язаних зі спором ОСОБА_1 та кооперативу "Добробут", судових справ протягом 2005 - 2009 років, яка полягала, зокрема: в участі адвоката в апеляційному суді Хмельницької області; веденні цивільних та адміністративних справ у Волочиському районному суді, веденні адміністративної справи в Хмельницькому окружному адміністративному суді, веденні справи в Львівському апеляційному адміністративному суді; підготовці різних документів, в тому числі процесуальних; у витратах на переїзди, збиранні доказів, ознайомленні з матеріалами судових справ, іншими документами у Волочиському міськвиконкомі, прокуратурі Волочиського району, профспілковому комітеті ВАТ "Волочиський цукровий завод", управління юстиції у Волочиському районі, державного реєстратора).
Ці обставини частково визнаються сторонами та підтверджуються: угодою про надання правової допомоги, укладеної 10 вересня 2005 року між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ., а також наданими останнім документами, які підтверджують затрати і зусилля в ході надання правової допомоги.
Згідно зі ст. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписуючи з адвокатом ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги, ОСОБА_1 був ознайомлений з його умовами, його волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі, він чітко усвідомлював всі умови договору і вважав їх прийнятними для себе, про що свідчить його підпис під договором, і ці обставини він не заперечує. В разі коли ті чи інші умови не влаштовували позивача - відповідача, він не позбавлений був можливості відмовитись від укладання такої угоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи .
Позивачем - відповідачем ОСОБА_1 не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди адвокатом ОСОБА_2
За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1
За змістом ст.ст. 277, 297 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 року N 1, у випадку, коли особа звертається до вищезазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації (п. 16).
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей) від 10 квітня 2003 року N 8-рп/2003 встановлено, що викладення особою у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей щодо порушення її прав, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб.
Звертаючись до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області та до правоохоронних органів із заявами (скаргами) на неетичні дії адвоката ОСОБА_2 та невиконання останнім своїх професійних обов'язків, ОСОБА_1 реалізовував своє право, передбачене ст. 40 Конституції України.
З огляду на наведене, відсутні підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Керуючись ст. 40 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 23, 277, 297, 626, 627, 901 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України "Про адвокатуру", р ішенням Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року N 8-рп/2003, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
ОСОБА_2 в зустрічному позові до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.
На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:
Справа № 2-7635/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
22 листопада 2010 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Піндрака О.О.,
при секретарі Власенко Н.О.,
з участю: позивача-відповідача ОСОБА_1,
відповідача-позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації,
вирішив:
ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
ОСОБА_2 в зустрічному позові до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.
На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: