Справа № 2-636/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2010 року                                                                              м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Піндрака О.О.,

при секретарі Власенко Н.О.,

        з участю: представників позивача Гайдука В.І., Стеценко Л.С.,

        відповідача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

        відповідача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6,

        представника третьої особи - служби у справах дітей виконавчого

        комітету Хмельницької міської ради - Войтовича С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом міського комунального підприємства "Житлово-комунальна контора "Будівельник" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку,

встановив:

Міське комунальне підприємство "Житлово-комунальна контора "Будівельник" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом з малолітнім ОСОБА_8 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - кімнатою № 477 в будинку (гуртожитку) АДРЕСА_3, на підставі ч. 2 ст. 107 Житлового кодексу України, та зобов'язання Відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області зняти їх з реєстраційного обліку за цією адресою. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачі придбали інше житло - квартиру АДРЕСА_2, де постійно проживають.

До участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено службу у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

В ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник позов не визнали, посилаючись на те, що ОСОБА_3 залишила спірне приміщення вимушено, через неприязні відносини з відповідачем ОСОБА_5, який створив нестерпні умови для проживання та до цього часу чинить перешкоди в його користуванні.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник позов в частині вимог до ОСОБА_5 не визнали, посилаючись на те, що спірне приміщення останній ніколи не залишав і до цього часу несе витрати по його утриманню. Позовні вимоги до ОСОБА_3 про визнання її разом з малолітнім ОСОБА_8 такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням вважають обґрунтованими, посилаючись на те, що будь-яких перешкод ОСОБА_3 у користуванні житловим приміщенням не створював, остання залишила його добровільно.

Представник третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради, позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_5 та малолітнього ОСОБА_8 вважає необґрунтованими, у вирішенні позову до ОСОБА_3 покладається на розсуд суду.

Представник відповідача - Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, в судове засідання не з'явився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є наймачем кімнати № 477 в гуртожитку по АДРЕСА_3, на яку   13 липня 1996 року отримав ордер (рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1239 від 22.11.2007 р. вказаний гуртожиток переданий на баланс позивачу - МКП "Житлово-комунальна контора "Будівельник"). Разом з ним на правах членів сім’ї наймача за вказаною адресою були зареєстровані та проживали дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_8 Влітку 2008 року через конфлікти з чоловіком ОСОБА_3 разом з малолітнім сином         ОСОБА_8 вимушено залишили спірне жиле приміщення, перейшовши проживати в інше помешкання - квартиру АДРЕСА_2, належну на той час ОСОБА_5 (рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2009 року за ОСОБА_3 визнано право власності на ? частини цієї квартири).   Останній спірне помешкання не залишав, несе витрати по його утриманню до цього часу, оплачує комунальні послуги. В березні 2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 припинили шлюбні відносини.

Ці обставини частково визнаються сторонами та підтверджуються: рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1239 від 22.11.2007 р.; довідкою МКП "Житлово-комунальна контора "Будівельник" від 28.07.2009 р. № 1011 про склад сім’ї; ордером № 5 від 13 липня 1996 року; актами МКП "Житлово-комунальна контора "Будівельник" про непроживання ОСОБА_3 та ОСОБА_8 в гуртожитку; договорами про надання комунальних послуг; витягами з абонентських книжок на ім’я ОСОБА_5 та квитанціями про оплату комунальних послуг; повідомленнями Хмельницького бюро технічної інвентаризації;   показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтвердили факт непроживання ОСОБА_3 та ОСОБА_8 в гуртожитку близько останніх 2,5 – 3 років; показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, які підтвердили факт вимушеного залишення ОСОБА_3 кімнати в гуртожитку, намагання останньої в неї вселитись та наявність перешкод для цього з боку ОСОБА_5; матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи   щодо неприязних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 і намагання останньої вселитись в спірну кімнату; письмовими запереченнями відповідача ОСОБА_5 на позов, в яких останній визнає факт залишення ОСОБА_3 кімнати в гуртожитку через конфлікти та непорозуміння з ним; рішеннями Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2009 року про розірвання шлюбу та від 12 червня 2009 року про визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частини квартири АДРЕСА_2.

Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За змістом ст. 9 Житлового кодексу України (далі – ЖК України) ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 107 ЖК України, для визнання відповідачів такими, що втратили право користування кімнатою № 477 по АДРЕСА_3, оскільки ОСОБА_5 зі спірного жилого приміщення не вибував взагалі, а ОСОБА_3 разом з малолітнім сином ОСОБА_8 вимушено його залишили та не проживають в ньому з поважних причин і  на постійне проживання в інше жиле приміщення не вибували .   Позивач не надав суду жодних доказів, які б спростували цей висновок суду, а тому в його позові слід відмовити.

Керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 9, 107 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Міському комунальному підприємству "Житлово-комунальна контора "Будівельник" в позові до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання осіб такими, що втратили право користування кімнатою № 477 по АДРЕСА_3 та зобов'язання зняти їх з реєстраційного обліку за цією адресою - відмовити.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Суддя:  

Справа № 2-636/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 (вступна та резолютивна частини)

31 серпня 2010 року                                                                              м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Піндрака О.О.,

при секретарі Власенко Н.О.,

        з участю: представників позивача Гайдука В.І., Стеценко Л.С.,

        відповідача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

        відповідача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6,

        представника третьої особи - служби у справах дітей виконавчого

        комітету Хмельницької міської ради - Войтовича С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом міського комунального підприємства "Житлово-комунальна контора "Будівельник" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку,

вирішив:

Міському комунальному підприємству "Житлово-комунальна контора "Будівельник" в позові до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання осіб такими, що втратили право користування кімнатою № 477 по АДРЕСА_3 та зобов'язання зняти їх з реєстраційного обліку за цією адресою - відмовити.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Суддя: