Справа № 2 – 683  (2010 р.)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 грудня    2010  року

Бучацький   районний суд   Тернопільської області

    одноособово суддею                         Кузевичем Й.Я.,

   при секретарі                                     Пастушаку І.Д.,

         з участю  позивачки                          ОСОБА_1,     її представника ОСОБА_2,    

         відповідачки                                      ОСОБА_3,  її представника  ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бучачі цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення  44834,92 грн.,-

      ВСТАНОВИВ:

      Позивачка   просить суд стягнути із відповідачки 39450 грн. боргу,4201,42 грн. з урахуванням індексу інфляції за час прострочення  та 1183,5 грн. річних від простроченої суми,  разом 44834,92  грн.,  мотивуючи тим, що її мати ОСОБА_5  10 лютого 2009 року позичила ОСОБА_3 гроші в сумі 5000 доларів США , що підтверджується розпискою , даною відповідачкою, борг  відповідачка зобов’язувалася   повернути  до 3 квітня 2009 року, однак борг по даний час не повернула.

      В судовому засіданні   позивачка позов підтримала та пояснила, що 10 лютого 2009 року її мати   ОСОБА_5 позичила ОСОБА_3  5000 доларів США  строком до 3 квітня 2009 року, про що остання дала розписку. Це була частина тих грошей, які  раніше  ОСОБА_3 заплатила за придбану 07.03.2008 року  у її матері квартиру. У встановлений строк відповідачка борг її матері  не повернула, тому станом на час звернення до суду  з урахуванням  індексу інфляції та  3% процентів її  борг становить  44834,92 грн. У зв’язку з тим, що 5 вересня 2009 року її мати померла, а вона є спадкоємицею майна за законом , як єдина дочка,  тому просить суд стягнути борг в її користь.

      В ідповідачка  в судовому  засіданні позов заперечила, суду пояснила, що  07.03.2008 року вона придбала за  21 тис. доларів США у матері позивачки ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1. Через деякий час після купівлі квартири позивачка ОСОБА_1 стала вимагати в неї, щоб вона доплатила за квартиру ще 5 тис.доларів США .При цьому вона стала їй погрожувати, поширювати по Бучачі  відносно неї різні неправдиві відомості, проклинати її. Боячись її погроз і прокльонів, 10.02.2009 року вона надала позивачці підписану нею розписку про те, що до 3 квітня 2009 року  зобов’язується віддати їй  5 тис.доларів США. Однак позивачка надалі продовжувала погрожувати їй , тому 11.04.2009 року вона надала їй розписку про те, що готова повернути їй придбану у ОСОБА_5 квартиру при умові повернення їй понесених витрат (кредитних коштів і  затрат на  ремонт квартири). Ніяких грошей вона у ОСОБА_5 не позичала.

      Допитана в суді в якості свідка ОСОБА_6 пояснила суду, що в кінці серпня - на початку вересня 2010 року, кола вона знаходилась біля Бучацького районного суду,  до неї звернулися  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за консультацією. Під час розмови з нею ОСОБА_3 сказала, що дійсно написала розписку і знає, що має повертати борг, однак ОСОБА_1 ображає її  між людьми, тому  вона  готова повернути їй придбану у  її  матері  ОСОБА_5 квартиру при умові повернення їй понесених  на квартиру затрат. Вона порадила сторонам вирішити конфлікт шляхом порозуміння.

      Свідок  ОСОБА_7 пояснила суду, що 3-4 місяці тому позивачка ОСОБА_1 в її присутності  декілька разів  говорила, що ОСОБА_3 винна їй гроші за квартиру, при цьому  називала різні суми, то 5, то 9 тисяч доларів США.

      Допитана в суді в якості свідка ОСОБА_8 пояснила , що знає, що її сестра ОСОБА_3 придбала в  ОСОБА_1 квартиру,  позивачка  ОСОБА_1 декілька разів  дзвонила до  неї  з проханням вплинути на сестру, щоб вона повернула їй гроші за квартиру.

      Допитаний як свідок  ОСОБА_9 ствердив суду, що  в перших числах  квітня  2009 року до нього додому подзвонила ОСОБА_3 і попросила , щоб він терміново позичив їй 5 тис. доларів США,  оскільки вона має віддати борг за квартиру. Він невідкладно приїхав до  ОСОБА_10, в квартирі якої була ОСОБА_1, він передав гроші ОСОБА_3, яка після  перерахунку віддала  їх  ОСОБА_1  

      Вислухавши  сторони, свідків  , дослідивши  та оцінивши зібрані по справі докази , суд  встановив  такі факти:

     07.03.2008 року  відповідачка ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_5  за  21 тис. доларів США  квартиру АДРЕСА_1.

     10.02.2009 року  ОСОБА_5   у  присутності дочки  ОСОБА_1  позичила ОСОБА_3  5000 доларів США , про що остання  дала  розписку, зобов’язавшись до 03.04.2009 року повернути  позику.

     11.04.2009 року відповідачка ОСОБА_3 дала ОСОБА_1 розписку , згідно якої визнавала неповернутими  позику в 5000 доларів США ,мотивуючи тим, що їй не повернули кошти  за проданий  раніше будинок по вул.Галицькій ,12, при цьому пропонувала   ОСОБА_1 продати раніше придбану у її матері квартиру і повернути  понесені на її придбання та ремонт затрати.

      У встановлений строк  відповідачка  зобов’язання не   виконала.

      ІНФОРМАЦІЯ_1 року  у віці   88  років позикодавець ОСОБА_5  померла, після її смерті відкрилася спадщина за законом.

      Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 14.04.2010  року Бучацькою державною нотаріальною конторою , позивачка ОСОБА_1  є  спадкоємцем за законом  майна ОСОБА_5.

      Відповідно  до  ст.ст. 1046,1047,1049  Цивільного кодексу України  за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові  кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник  зобов’язується  повернути   позикодавцеві  таку ж суму позики у строк і порядку,  що   встановлені договором.   Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

      Ст. 526 ЦК України   передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог  цього Кодексу.

     Згідно ст.  1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

      Відповідно до ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

      На підставі  ст.  1218 ЦК України до  складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

       Таким чином, відповідачка    не виконала  взятих договором на себе зобов’язань,  чим   порушуються   права  позичальника , а , оскільки ,   до   ОСОБА_1 перейшли права кредитора по зобов’язанню ОСОБА_3, взятим нею по відношенню до  ОСОБА_5, тому   суд  прийшов  до переконання , що позов підлягає до   задоволення.

       Суд не приймає до уваги покази свідків   ОСОБА_7   та  ОСОБА_9 , які є дочкою та батьком по відношенню один до одного, та   ОСОБА_8 , яка є рідною сестрою відповідачки, оскільки  їх покази   не мають відношення  до предмета позову, крім того вони

суперечать одні одним, а також поясненням відповідачки,  даними нею до їх допиту. Крім того , покази свідка ОСОБА_9  суперечать  змісту розписки , повторно і власноручно написаної  ОСОБА_3 11.04.2009 року , тому до них суд відноситься критично.

       На підставі  ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.  Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

      Передбаченим законом правом відповідачка ОСОБА_3 не скористалася, належних доказів в підтвердження своїх заперечень суду не надала.

      До стягнення підлягають  39450 грн. боргу (5000 доларів США х 7,89 грн.),  4201,42 грн.  урахуванням індексу інфляції  110,65%  за період з 3 квітня 2009 року по 1 вересня 2010 року та 1183,5 грн. річних від простроченої суми (39450 грн. х 3%/100% х 516дн./365дн.), разом 44834,92 (сорок чотири тисячі вісімсот тридцять чотири  грн. 92 коп.).

      Керуючись ст.ст. 55,124 Конституції України , ст.ст.10,11,60,88,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 16,509,625,1046,1047,1049-1051,1218 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В :

     Позов  задовольнити. Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  39450 грн. боргу,  4201,42 грн. з урахуванням індексу інфляції за час прострочення  та 1183,5 грн. річних від простроченої суми , разом 44834,92 (сорок чотири тисячі вісімсот тридцять чотири  грн. 92 коп.).

     Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  568,35 грн.   судових витрат, зокрема,  448,35  грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи .

     Апеляційна скарга на рішення суду подається  до апеляційного суду Тернопільської області через Бучацький районний суд  протягом десяти днів з дня його проголошення.

     Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                     Й.Я.Кузевич