У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

Головуючого	Шелеста М.А.
суддів	Самелюка П.О., Заголдного В.В.
за участю прокурора	Брянцева В.Л.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2006 року, яким

 

                            ОСОБА_1,

                            ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                            уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2

                            району Карагандинської області, Казахстан,

                            раніше судимого:

1.  24.04.1978р. Новокаховським районним

судом Херсонської області за ст. 81 ч. 2 КК

України 1960 року на 3 роки позбавлення волі умовно;

2.  31.10.1978р. Нахімовським районним судом

м. Севастополя за ст. 122 КК України 1960 року

на 6 років 6 місяців позбавлення волі;

3.  07.07.1987р. Майкопським районним судом

Краснодарського краю РФ за ст.ст. 15, 89 ч. 3,

212-1 ч. 1, 140 КК РФ на 4 роки позбавлення волі;

4.  04.11.1992р. Нахімовським районним судом

м. Севастополя за ст. 140 ч. 3 КК України 1960 року

на 5 років позбавлення волі;

5.  13.02.1998р. Лазаревським районним

судом м. Сочі РФ за ст. 153 ч. 1 КК РФ

на 6 місяців позбавлення волі;

6.  17.12.1998р. Сімферопольським районним

судом Автономної Республіки Крим за

ст. 140 ч. 3 КК України 1960 року на

5 років позбавлення волі, -

засуджено за ч. 2 ст. 115 п. 12 КК України на 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі;

 

                            ОСОБА_2,

                            ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,

                            уродженця м. Курська РФ,

                            раніше судимого:

1.  09.09.1997р. Ленінським районним

судом м. Курська РФ за ст.ст. 213 ч. 1,

158 ч. 2 КК РФ на 2 роки 6 місяців

позбавлення волі умовно;

2.  25.11.1998р. Ленінським районним

судом м. Курська РФ за ст.ст. 158 ч. 2,

119, 69 ч. 3 КК РФ на 4 роки 6 місяців

позбавлення волі;

3.  02.12.2003р. Ленінським районним

судом м. Курська РФ за ст. 158 ч. 2 КК РФ,

зі змінами, внесеними ухвалою Курського

обласного суду, на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, -

засуджено за ч. 2 ст. 115 п. 12 КК України на 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі.

 

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по 70 грн. 62 коп. з кожного за проведення судово-дактилоскопічної експертизи.

 

         ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними у тому, що вони 5 лютого 2006 року, приблизно о 2 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в квартирі ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 у м. Феодосії Автономної Республіки Крим, під час сварки з останнім, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, за попередньою змовою між собою, з метою умисного вбивства потерпілого, нанесли йому руками та ногами в різні частини тіла численні удари, били головою об стіну, кухонними ножами нанесли ОСОБА_3 по 5 колото-різаних поранень спини. Крім того, били потерпілого порожньою пляшкою та цеглиною по голові та тулубу, ОСОБА_1 душив ОСОБА_3 електрошнуром. Після цього, продовжуючи реалізовувати спільний умисел на вбивство потерпілого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викинули його з вікна квартири, розташованої на 5-му поверсі. Від одержаних численних травм голови та тіла смерть потерпілого настала на місці події.

 

         У касаційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що з потерпілим у нього були дружні стосунки та умислу на його вбивство попередньої змови не мав, ОСОБА_3 першим намагався нанести йому (ОСОБА_1) удар викруткою, зазначає, що свої дії не контролював, посилається на суворість призначеного йому покарання. Конкретного прохання щодо зміни чи скасування вироку не зазначає.

         Вирок щодо ОСОБА_2 не оскаржено.

 

Заслухавши доповідача, прокурора про залишення вироку стосовно ОСОБА_1 без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

 

Винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину, вчиненого за викладених у вироку обставин, доведена об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.

 

Так, допитаний в судовому засіданні, ОСОБА_1 повністю визнав свою вину та, зокрема, показав, що 4 лютого 2006 року він та інші особи в квартирі ОСОБА_2 розпивали спиртне. На грунті особистої неприязні між ним та ОСОБА_3 виникла бійка, під час якої він (ОСОБА_1) бив потерпілого руками та ногами, головою об стіну. До нього приєднався ОСОБА_2 і вони разом продовжили бити ОСОБА_2. Коли той упав, ОСОБА_2 наніс потерпілому декілька ударів ножем у спину. Він (ОСОБА_1) також декілька разів ударив ОСОБА_2 ножем у спину, після цього намагався душити потерпілого електрошнуром. Після цього вони разом з ОСОБА_2 викинули потерпілого через вікно кімнати.

 

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненому злочині підтверджується й іншими зібраними по справі доказами.

 

Так, ОСОБА_2, повністю визнавши свою вину, в судовому засіданні дав показання аналогічні показанням ОСОБА_1, доповнивши тим, що вони з ОСОБА_1ом били потерпілого по голові пляшкою та цеглиною.

 

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4. дали суду показання, аналогічні наведеним вище показанням засуджених щодо обставин спільного вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисного вбивства ОСОБА_2.

 

Як убачається з протоколу огляду місця події, труп ОСОБА_3 виявлений під вікном його квартири на подвір'ї АДРЕСА_2 у м. Феодосії (а.с. 3-17).

 

Відповідно з висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 його смерть настала від численних травм голови та тіла (т. 1 а.с. 133-142).

 

Із висновків судово-імунологічних експертиз убачається, що на вилучених з місця події куртці ОСОБА_1, столових ножах, светрі та сорочці з трупа ОСОБА_3, фрагментах матраца, шпалер, змивах зі стін під вікном, зовнішньої сторони підвіконня та зі штори вікна виявлена кров ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 172-175, 182-187, 194-198, 205-209).

 

Належно оцінивши зібрані у справі і дослідивши в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_2, оскільки, правильно встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були спільними та узгодженими.

Характер нанесених ОСОБА_3 тілесних ушкоджень та дії засуджених, які після нанесення потерпілому численних тілесних ушкоджень викинули його через вікно 5-го поверху, свідчать про направленість умислу засуджених на його вбивство.

 

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 115 п. 12 КК України кваліфіковані правильно.

 

Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 є осудним та в стані фізіологічного афекту на період інкримінованого йому діяння не перебував (т. 1. а.с. 247-250).

Тому доводи у скарзі ОСОБА_1 про те, що він свої дії не контролював є безпідставними.

 

Порушень вимог кримінально-процесуального закону України, які б тягли за собою зміну чи скасування вироку, не виявлено.

 

Покарання ОСОБА_1  призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання. Обране йому покарання суд першої інстанції мотивував належним чином.

Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1  колегія суддів не вбачає.

 

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

 

 

у х в а л и л а :

 

 

         Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

 

 

С у д д і :

 

 

Шелест М.А.                        Самелюк П.О.                       Заголдний В.В.