Справа № 2-4173/10

                                               Р І Ш Е Н Н Я

                                    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

           29 грудня 2010 року    Індустріальний районний суд  м. Дніпропетровськ

у складі:

головуючого судді                 Грищенко В.М.

при секретарі                     Демченко О.Г. ,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради  про анулювання права власності на частину домоволодіння та про визнання права власності в цілому,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про анулювання права власності на частину домоволодіння та про визнання права власності в цілому  посилаючись  на те, що її чоловіку ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 належало 84/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1, з яких 71/100 частин належали йому на підставі свідоцтва про право власності, а 13/100 частин належали йому на підставі свідоцтва про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 Після смерті чоловіка позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну йому частину спірного домоволодіння та  зареєструвала її в КП «ДМБТІ», тобто стала власницею 84/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1. Інші 16/100 частин вказаного домоволодіння належали ОСОБА_4, але ця частина домоволодіння була знесена в 2005 році та запис про реєстрацію права власності на неї анульовано. 13/100 частин домоволодіння, що раніше належали матері покійного чоловіка позивачки були знесені разом з частиною ОСОБА_4, але не є анульованими. Земельна ділянка, на який знаходиться вказане домоволодіння не є приватизованою, а оскільки на сьогоднішній день позивачка є єдиною його власницею, незважаючи на те, що в правовстановлюючих документах їй належить лише право власності на 84/100 частин, в неї виникла необхідність приватизації цієї земельної ділянки. Просила суд анулювати право власності на 13/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на це домоволодіння в цілому.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився. Проти задоволення позовних вимог заперечував. Суду пояснив, що для вирішення питання про анулювання права власності на домоволодіння, позивачці необхідно було звернутись до КП «ДМБТІ», чого вона не зробила, а Територіальна громада Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради не є належним відповідачем по вирішенню цього спору. А стосовно вимог позивачки про визнання за нею права власності на домоволодіння в цілому, представник відповідача зауважив, що ОСОБА_4, якому належали 16/100 частин домоволодіння, які були анульовані, належить частина земельної ділянки на якій розташовано домоволодіння.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи,  вважає, що позов не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено, чоловіку ОСОБА_1  - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 належало 84/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1, з яких 71/100 частин належали йому на підставі свідоцтва про право власності, а 13/100 частин стали належати йому після смерті його матері ОСОБА_3

Після смерті чоловіка позивачка звернулась до Шостої дніпропетровської державної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після його смерті, у зв’язку з чим,  26.08.2009 року їй було видано свідоцтво про право спадщину після смерті ОСОБА_2 на 84/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 з яких 71/100 частин належали йому на підставі свідоцтва про право власності, а 13/100 частин належала померлій ОСОБА_3, спадкоємцем якої за заповітом був її син ОСОБА_2, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.  

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 24.09.2009 року КП «ДМБТІ», власницею 84/100 домоволодіння по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1.

Як встановлено в судовому засіданні 16/100 домоволодіння по АДРЕСА_1 належало ОСОБА_4, але ця частина домоволодіння була знесена, та як вбачається з листа КП «ДМБТІ» від 01.02.2010 року запис про реєстрацію права власності на це нерухоме майно було анульовано.

 13/100 частин домоволодіння, що раніше належали померлій ОСОБА_3, спадкоємцем якої за заповітом був її син ОСОБА_2, тобто померлий чоловік позивачки, були знесені разом з частиною ОСОБА_4, але не є анульованими, що вбачається з актів про знесення домоволодіння по АДРЕСА_1 від 27.02.2010 року та від 03.03.2010 року.

          Згідно до ст. 346 ЦК України – одною з підстав припинення права власності є знищення майна.

       У відповідності до ч. 2 ст. 349 ЦК України у випадку знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, позивачці необхідно було звернутись до  КП «ДМБТІ», оскільки це підприємство розглядає замовлення стосовно проведення анулювання запису про реєстрацію права власності. ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу, який би свідчив про її звернення до КП «ДМБТІ» для вирішення питань про анулювання 13/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1.

       В судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка, на який знаходиться домоволодіння по АДРЕСА_1 не є приватизованою та як показав в судовому засіданні представник відповідача частина земельної ділянки належить ОСОБА_4, якому належала на праві приватної власності 16/100 частин домоволодіння.

         Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради  про анулювання права власності на частину домоволодіння та про визнання права власності в цілому  слід відмовити, у зв’язку з викладеними вище обставинами.

          Керуючись ст. ст. 346, 349 ЦК України,  ст. ст. 11, 15, 60, 88, 130,  212, 213,  214, 215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

         У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіальної громади Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради  про анулювання права власності на частину домоволодіння та про визнання права власності в цілому – відмовити в повному обсязі.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку  через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                                   В. М. Грищенко