А П Е Л Я Ц І Й Н И Й     СУД     В І Н Н И Ц Ь К О Ї    О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

Іменем України

05 січня 2011р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду  Вінницької   області   у   складі :  головуючого – судді Іванюка М.В, суддів Камзалова В.В. та Медяного В.М, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2010р. у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ДВС Вінницького головного управління юстиції ОСОБА_2, на дії та бездіяльність начальника підрозділу примусового виконання рішень ДВС Вінницького головного управління юстиції ОСОБА_3, --

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2010р. ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ДВС Вінницького головного управління юстиції ОСОБА_2, на дії та бездіяльність начальника підрозділу примусового виконання рішень ДВС Вінницького головного управління юстиції ОСОБА_3. Зазначив, що 28.09.2010р. державним виконавцем ОСОБА_2 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 24.05.2005р, яким задоволено його позов до УМВС України у Вінницькій області про перерахунок пенсії. Дану постанову про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем винесено незважаючи на те, що зазначене вище рішення суду ще не виконано відповідно до наявних ухвал про його роз’яснення в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 за 2002 -2005р.р, 2008 -2010р.р, а також в частині виплати йому різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за вказаний період. Начальник підрозділу примусового виконання рішень ДВС Вінницького головного управління юстиції не проконтролювала цих дій державного виконавця і не забезпечила належного контролю за їх своєчасністю та правильністю. Копію оскаржуваної постанови державного виконавця ОСОБА_1 своєчасно направлено не було.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 09.11.2010р. дану скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано незаконними дії державного виконавця, які полягають у невиконанні рішення суду у повному об’ємі та ненаправленні стягувачу копії постанови про закінчення виконавчого провадження протягом трьох днів з дня її винесення. Визнано незаконною та скасовано дану постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 28.09.2010р, яка затверджена начальником підрозділу ОСОБА_3 Бездіяльність останньої, яка полягає у незабезпеченні належного контролю за своєчасним та повним виконанням рішення, визнано незаконною.

Справа № 22ц -158 / 2011р.                                                                   Головуючий у першій інстанції  Зайцев А.Ю.

Категорія 79                                                                                            Суддя –доповідач  Іванюк М.В.

Також суд зобов’язав підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області виконати зазначене вище рішення Ленінського районного суду від 24.11.2005р. у повному об’ємі.

У звязку з пропуском строку на апеляційне оскарження і відсутністю заяви чи клопотання про його поновлення апеляційну скаргу начальника підрозділу примусового виконання судових рішень ОСОБА_3 ухвалою судді апеляційного суду Вінницької області від 21.12.2010р. було залишено без розгляду.

Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області у своїй апеляційній скарзі просить вказану ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 09.11.2010р. скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його вимог. Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Суд, скасовуючи постанову про закінчення виконавчого провадження, не врахував тієї обставини, що державним виконавцем вжито всіх заходів для виконання рішення, а тому слід вважати, що воно виконано у повному обсязі.

ОСОБА_1 надіслав суду апеляційної інстанції заяву, у якій просив розглянути дану апеляційну скаргу за його відсутності.

Представник підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області, який був своєчасно і належним чином повідомлений про розгляд скарги, в суд апеляційної інстанції з невідомих причин не з’явився. Державний виконавець та начальник ОСОБА_3 є посадовими особами цього підрозділу.

За таких обставин неявка цих осіб відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи в апеляційному суді.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваної ухвали, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :

Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачами так і не було здійснено перерахунок його пенсії починаючи з 14.10.2002р. з врахуванням підвищення розміру окладу та окладу за звання на 25 % відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили та чинних ухвал про його роз’яснення. Незважаючи на це, державний виконавець 28.09.2010р. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, яка без належної перевірки правильності і повноти вчинених виконавчих дій та правильності і повноти нарахувань належних стягувачу коштів, була затверджена начальником підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області і всупереч вимогам ч.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» дійсно була направлена стягувачу лише 21.10.2010р.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду апелянтами було виконано у повному обсязі, колегія суддів до уваги не приймає як голослівні і такі, що суперечать обставинам справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Норми матеріального і процесуального права судом застосовані правильно.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не вбачається.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 305 ч.2,  307 ч.2 п.1,  312, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, --

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2010р.  відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2010р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :

З оригіналом вірно :