АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Сопруна В.В.,
суддів Медяного В.М., Матківської М.В.,
при секретарі Сніжко О.А.,
за участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судово-го засідання апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позо-вом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про припинення права власності на нерухоме майно,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 листопада 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
16 вересня 2010 року Вінницька міська рада звернулася у Замостянський районний суд м. Вінниці з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на нерухоме майно ( а. с. 2-3 ). Позов мотивований тим, що ТОВ «А. Б. В.», як відчужувачем передана у власність ОСОБА_1, як набувачу ціле будинковолодіння № 1 по вул. Уборевича в м. Вінниці, що складається з цегляного нежитлового приміщення з прибудовами загальною площею 710,1 м2, позначеного на плані літерою «А», сараїв літерами «В» і «Г», огорожі № 1-3, мощення І. 19 вересня 1996 року ОСОБА_1 отримав у власність вказа-не нежитлове приміщення з прибудовами, про що свідчить договір про пере-дачу нерухомості, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 10667 ( а. с. 6-7, 30 ). Проведеним обстеженням комісії земельної ділянки, орієнтованою площею 1300 м2, по вул. Ватутіна, 119 ( Уборевича, 1 ) виявлено її антисанітарний стан, прояв якого вбачається заростанням бур’янів та руйнацією будівлі ко-лишньої СШ № 27. Вважаючи нерухоме майно знищеним, Вінницька міська рада звернулася в суд з даним позовом, просила припинити ОСОБА_1 право власності внаслідок знищення майна.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 17.11.2010 року позовні вимоги Вінницької міської ради задоволено в повному обсязі. Припинено ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю літерою «А» з прибудовами загальною площею 710,1 м2, сараїв літерами «В» і «Г», огорожі № 1-3, мощення І по вул. Ватутіна, 119 ( Уборевича, 1 ) у м. Вінниці на підставі договору про передачу нерухомості від 19.09.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу за реєстровим № 10667. Стягнуто з ОСОБА_1 на рахунок Державного бюджету м. Вінниці судовий збір в сумі 51,00 гривні та витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 гривень в Замостянському районному суді м. Вінниці ( а. с. 66а-68 ).
Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, представник ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, де просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне та необгрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким у позові Вінницької міської ради відмовити. Апелянт посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав вста-новленими та невідповідність висновків суду цим обставинам, ухваленим з порушенням судом норм матеріального і процесуального права ( а. с. 71-77 ).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон- ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтвер
джуються, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення спра-ви, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо-чинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухва-лене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посила-ються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказа-ми, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з’ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.
Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повин-на довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Задовільняючи позов Вінницької міської ради суд першої інстанції вихо-див з того, що колишня будівля середньої школи № 27, розташована на пе-рехресті вул. Ватутіна, 119 ( Уборевича, 1 ) у м. Вінниці зруйнована. На міс-ці будівлі залишилась частина напівзруйнованої стіни, дана земельна ділян-ка забур’янена зеленими насадженнями, які виросли самосівом, а її терито-рія не огорожена ( а. с. 55 ), а тому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 346 ЦК України повинен бути позбавлений права власності на нерухоме майно внас-лідок його знищення.
Проте колегія суддів з висновками суду першої інстанції погодитись не може за таких обставин.
У відповідності до положення ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Аналогічна норма викладена в частині 1 ст. 321 ЦК України, де зазначе-но, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно поз-бавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Із матеріалів справи вбачається, що 19 вересня 1996 року між ТОВ «А. Б. В.» ( далі – товариства ) в особі директора Бурової Н.Й., діючої від імені і в інтересах даного товариства на підставі Статуту, зареєстрованого рішенням Замостянської районної ради народних депутатів м. Вінниці за № 251 від 08.
07.1992 року, рішенням загальних зборів засновників ТОВ «А. Б. В.» від 01.02.1995 року та ОСОБА_1 укладено договір про передачу у власність нерухомого майна, а саме цілого будинковолодіння № 1 по вул. Уборевича в м. Вінниці, що складається з цегляного нежитлового приміщення з прибудовами загальною площею 710,1 м2, позначеного на плані літерою «А», сараїв літерами «В» і «Г», огорожі № 1-3, мощення І.. Зазанчене будинковолодіння належить ТОВ «А. Б. В.» на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 1992 року, зареєстроване Вінницьким обласним БТІ 07 грудня 1992 року в реєстровій книзі за № 6.
Копією матеріалів інвентарної справи № 14101 підтверджено ( а. с.25-32 ) та з листа заступника міського голови від 03.03.2009 року № Д-08-213 ( а. с. 39 ) вбачається, що нерухоме майно, тобто колишня будівля СШ № 27, по вул. Ватутіна, 119 ( Уборевича, 1 ) в м. Вінниці за інформацією КП «ВМБТІ» належить на праві власності і зареєстрована за ОСОБА_1
04 листопада 2009 року комісією проведено обстеження земельної ділян-ки орієнтованою площею 1300 м2 та залишків від будівлі колишньої СШ № 27 по вул. Ватутіна, 119 ( Уборевича, 1 ), про що складено акт, в якому вка-зано, що дана земельна ділянка знаходиться в антисанітарному стані, заросла бур’янами, перетворена в стихійний смітник з залишків будівлі колишньої СШ № 27. Обстежувальною комісією під час огляду не було виявлено всіх зазначених будівель в інвентарній справі, за винятком залишка частини шля-хобетонної стіни сараю літ. «Г». На підставі викладеного комісією був зроб-лений висновок про те, що повна руйнація майна відбулася на підставі без-діяльність власника. Крім того, у акті обстеження земельної ділянки комі-сією зазначено, що право на її користування ОСОБА_1 не оформлено (а. с. 4 ).
У відповідності до вимог ст. 30 Земельного кодексу України, в редакції від 13 березня 1992 року № 2196-ХІІ, при переході права власності на будів-лі і споруди, разом з цими об'єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. От-же, даною законодавчою нормою встановлено абсолютне право власника майна на оформлення у власність або у користування земельної ділянки, на якій це майно розташоване, що в свою чергу тягне за собою незаконність усіх дій державних або інших органів, їх посадових осіб, а також будь-яких інших суб'єктів господарювання, якими власник майна був обмежений або позбавлений права на земельну ділянку.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпо-ряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти що-до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Так, ОСОБА_1, як власником належного йому нерухомого майна бу-ло прийнято рішення про знесення залишків нежитлової будівлі з прибудовами, житлового будинку, 2-х сараїв та огорожі, що знаходяться в непридатному для безпечного використання стані, що підтверджується договором № 1-Д від 05 березня 2008 року на демонтаж залишків споруд, укладеного між ним, як замовником та ТОВ «Сармат», як виконавцем ( а. с. 33-34 ).
На місці знесеної споруди відповідачем планується розміщення іншого житлового будинку, що підтверджується укладенням між ним та ЗАТ БТК «Світязь» договору № 93-01 від 12 листопада 2009 року на виготовлення об-ґрунтування та передпроетну пропозицію розміщення житлового будинку по вул. Уборевича, 1 в м. Вінниці ( а. с. 35-37 ). Дане розміщення нової будівлі отримало погодження від численних компетентних органів влади, про що свідчить копія плану із висновками відповідних державних та інших струк-тур ( а. с. 41 ).
В листі заступника міського голови Матусяка С.В. від 03.03.2009 року № Д-08-213 запропоновано ОСОБА_1 передати право власності належної йому споруди Вінницькій міській раді із попереднім відшкодуванням вартості майна по вул. Уборевича, 1 в м. Вінниці для використання суспільних потреб територіальної громади м. Вінниці, а саме, будівництва культурно-по-бутового комплексу в мікрорайоні «Тяжилів» ( а. с. 39 ). На даний лист відповідачем була надана попередня згода на передачу належної йому на праві власності нерухомості при умові міни даного нерухомого майна на земельну ділянку в іншому районі м. Вінниці. Однак, органами місцевої влади був припинений процес передачі даної нерухомості.
Судом першої інстанції не було відображено в оскаржуваному судовому рішенні результатів оцінки даних доказів та не наведено мотивів їх прийнят-тя чи відмови у їх прийнятті.
Разом з тим в позові належить відмовити в повному обсязі у зв’язку з його безпідставністю, невідповідністю нормам матеріального та процесуаль-ного права.
Відповідно до норм статті 349 цивільного законодавства України і п. 2.1. наказу № 7/5 від 07.02.2002 року «Про затвердження Тимчасового поло-ження про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» якщо власник бажає знищити майно, права на яке підлягає державній реєстр-рації, то він зобов’язаний подати заяву про внесення змін до державного ре-єстру, і тільки після цього припиняється його право на певне майно. Саме з моменту внесення відповідних змін до реєстру з метою унеможливлення зловживання цим правом відбувається за умови перевірки фактичних обста-вин їх викладу у заяві власника, тобто наявності та підтвердження факту знищення майна.
В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено і сторонами не оспорюється, що ОСОБА_1 для припинення права власності на належне йому нерухоме майно із заявою до реєстратора БТІ не звертався.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої ін- станції, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 41 Конституції України, наказом № 7/5 від 07.02.2002 року «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстра-ції прав власності на нерухоме майно», ст. 30 Земельного кодексу України УРСР від 13.03.1992 року № 2196-ХІІ, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 349 ЦК України, ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2, задовольнити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 листопада 2010 року, скасувати.
Постановити нове рішення, яким у позові Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про припинення права власності на нерухоме майно, відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його прого-лошення, проте протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивіль-них та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно: