АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Сопруна В.В.,
суддів: Матківської М.В., Медяного В.М.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду у Ленінському районі м.Вінниці, управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій незаконними, зобов’язання до вчинення дій,-
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м.Вінниці від 08 листопада 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Ленінського районного суду м.Вінниці від 08 листопада 2010 року закрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду у Ленінському районі м.Вінниці, управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій незаконними, зобов’язання до вчинення дій.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 08 листопада 2010 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить у хвалу Ленінського районного суду м.Вінниці від 08 листопада 2010 року скасувати та передати питання на новий розгляд.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що р ішенням Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року N 19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами, визнано таким, що не відповідає Конституції України» (є неконституційним), пункт 2 частини 1 статті 15 ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 р.№169/УІ.
- згідно ч.3 резолютивної частини рішення, положення Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 р.№169/УІ та Цивільно процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.
- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать спори щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій (соціальні виплати).
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, а тому відповідні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду , оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про закриття провадження у справі, оскільки дані вимоги відповідно до рішення Конституційного Суду України мають розглядатися саме в порядку адміністративного судочинства, про що зазначено в ухвалі суду. Зазначене не перешкоджає позивачу звернутися до суду з окремим позовом в порядку адміністративного судочинства і в разі необхідності одночасно порушувати питання про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду.
Постановлена судом ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і висновки суду не спростовують.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Вінниці від 08 листопада 2010 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: підпис В.В.Сопрун
Судді: підпис М.В.Матківська
підпис В.М. Медяний
З оригіналом вірно: