Справа № 22-6374-2010 р. Рішення ухвалено під головуванням Овсюка Є.М.
Категорія - 27 Доповідач Камзалов В.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 29 грудня 2010 року
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Кучевського П.В.
Суддів: Камзалова В.В., Іванюка М.В.
При секретарі: Руденко О.М.
Розглянувши у відкритому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою
представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 жовтня 2010 року в справі за позовом громадянина Естонської республіки ОСОБА_4 до громадянина України ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2010 року громадянин Естонської республіки ОСОБА_4 звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовом до громадянина України ОСОБА_2 про стягнення на його користь з відповідача - 22100 євро боргу ( резервної суми ), що еквівалентно -236028 грн. та 87900 євро позичкового боргу, що еквівалентно – 938772 грн., а всього на суму – 938772 євро, що еквівалентно–1174800 грн., посилаючись на те, що 16 листопада 2007 року позивач міжнародним платіжниим дорученням перерахував зі свого рахунку у « Шведбанку» ( Естонська республіка, м. Кохтла-Ярве ) на свій рахунок у банк « Малатестіана» ( Італія, м. Ріміні ) грошові кошти в сумі – 11100,39 євро.
Згідно усної домовленості між позивачем та відповідачем про придбання фірми « DI BLASI SRL» в оренді якої знаходиться готель « BOLERO» ( м. Рюміні, Італія ) для ведення спільного отельного бізнесу, ОСОБА_4 згідно платіжного доручення № 1260535900 від 30 квітня 2008 року, виданого банком « Малатестіана» ( м. Ріміні, Італія ) перерахував на банківський рахунок ОСОБА_2 кошти в сумі - 10000 євро з тих коштів, що позивач раніше перерахував на свій рахунок - 16 листопада 2007 року.
Для перерахування ОСОБА_4 іншої частини коштів ОСОБА_2 надав йому свої банківські реквізити у банку « Сан Маріно» ( Республіка Сан - Маріно ).
14 травня 2008 року згідно вищезазначеної домовленості позивач міжнародним платіжним дорученням перерахував з « Krediidipank» ( « Кредит Банк», м. Кохтла – Ярве, Естонія ) відповідачу грошові кошти в сумі – 99000 евро, на рахунок відповідача в Banka Di San Marino» ( « Банк Сан – Маріно», республіка Сан – Маріно ) і всього становить суму – 109000 євро.
26 травня 2008 року було укладено договір купівлі – продажу фірми, який зареєстрований доктором Умберто Дзіо, нотаріусом у м . Ріміні, реєстраційний запис - № 106.177, реєстр - № 13.287, згідно якого громадянин Румунії – ОСОБА_10 та громадянин Італії – ОСОБА_11 з однієї сторони передали, а громадянин Естонії – ОСОБА_4 та громадянин України - ОСОБА_2 з іншої сторони прийняли у свою власність фірму « DI BLASI S.R.L.» ( м. Ріміні, Італія ).
31 травня 2008 року, після набуття права власності на фірму « DI BLASI S. R.L.» ( м. Ріміні, Італія ) між позивачем та відповідачем укладено Партнерську угоду про спільну співпрацю, згідно якої - відповідач взяв на себе зобов’язання вирішувати усі підготовчі та організаційні питання, а позивач здійснювати фінансування реалізації Партнерської угоди на суму – 130000 євро.
Крім того, зазначеною Партнерською угодою врегульовано порядок розподілу квот фірми « DI BLASI S. R. L.» між сім’єю ОСОБА_4, яка отримала 30 відсотків статутного капіталу, що складає – 39000 євро та сім’єю ОСОБА_2, яка отримала 70 відсотків статутного капіталу, що складає – 91000 євро.
Позивач вартість своєї квоти у фірмі в розмірі – 39000 євро оплатив готівкою.
В зв’язку з відсутністю у відповідача коштів в сумі – 87900 євро для оплати вартості квот фірми, ОСОБА_2 отримав позику у ОСОБА_4 за рахунок тих коштів, що були перераховані останнім на банківські рахунки відповідача - 30 квітня 2008 року в сумі – 10000 євро та 14 травня 2008 року в сумі – 99000 євро, а всього на суму - 109000 євро.
Відповідач також отримав додатково від позивача позику в сумі – 1000 євро готівкою, яка згідно Партнерської угоди, включена сторонами до складу суми - 21100 євро залишку грошових коштів ОСОБА_4, які перебували на банківському рахунку ОСОБА_2, що в загальному розмірі склало – 22100 євро.
Також сторонами закріплено, згідно Партнерської угоди, що залишок власних коштів ОСОБА_4 у розмірі - 22100 євро є резервною сумою, яка залишається у володінні ОСОБА_2 і повертається ним позивачу разом з сумою боргу - 87900 євро, а всього на суму – 110000 євро до 30 листопада 2008 року.
Оскільки ОСОБА_2 в добровільному порядку не виконав своїх зобов’язань, ОСОБА_4 був змушений звернутися до Ленінського районного суду м. Вінниці з зазначеним позовом до відповідача, за місцем його постійного проживання.
Позивач просив стягнути з відповідача на його користь – 22100 євро боргу ( резервної суми ), що еквівалентно – 236028 гривнам та - 87900 євро позичкового боргу, що еквівалентно – 938772 гривнам, які у загальному розмірі складають – 110000 євро, що еквівалентно – 1174800 гривень.
Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати та 117480 грн.
витрат на правову допомогу адвокатом.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 жовтня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з громадянина України ОСОБА_2 на користь громадянина Естонської республіки ОСОБА_4 - 22100 євро боргу ( резервну суму), що еквівалентно – 236028 гривень та 87900 євро позичкового боргу, що еквівалентно – 938772 гривень, які у загальному розмірі складають - 110000 євро, що еквівалентно – 1174800 гривень, а також судові витрати, які складаються з 1700 гривень судового збору і 120 гривень витрати на ІТЗ і 117480 гривень витрат на правову допомогу.
Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши представника ОСОБА_4 - ОСОБА_13, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно ст. 76 Закону України « Про міжнародне цивільне право» визначені підстави підсудності справ судам України, при цьому суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь – які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо на території України відповідач по справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення.
Відповідач має у приватній власності на території України нерухоме майно - будинок під № 46, за адресою - вул. Революційна у м. Вінниці і за цією адресою проживає.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вимог ст. 1 вищезазначеного закону, відповідно до якого правочин, який є предметом судового розгляду містить ознаки іноземного елементу що: юридичного факту позики, який мав місце на території іноземної держави – Італії; одного з учасників правовідносин, яким є іноземець - громадянин Естонії ОСОБА_4 ; юридичний факт позики, який мав місце на території іноземної держави – Італії, оформлений в письмовій формі у вигляді партнерської угоди про спільну співпрацю від
31 травня 2008 року.
Судом першої інстанції встановлено, що сторонами 26 травня 2008 року укладено договір придбання фірми « DI BLASI S R L», який зареєстрований
5 червня 2008 року нотаріальною студією доктора Умберто Дзіо, нотаріусом у
м. Рюміні, в каталозі № 106.177, номер колекції – 13287, згідно якого громадянин Румунії – ОСОБА_10 та громадянин Італії - ОСОБА_11 з однієї сторони передали, а громадянин Естонії ОСОБА_4 та громадянин України ОСОБА_2 прийняли у свою власність квоти фірми « DI BLASI S R L».
Після набуття права власності на фірму « DI BLASI S R L», між позивачем та відповідачем 31 травня 2008 року укладено Партнерську угоду про спільну співпрацю, згідно якої відповідач взяв на себе зобов’язання вирішувати усі підготовчі та організаційні питання, а позивач здійснювати фінансування Партнерської угоди на суму – 130000 євро. Цією угодою врегульовано порядок розподілу квот фірми « DI BLASI S R L» між сім’єю ОСОБА_4, яка отримала 30 відсотків статутного капіталу, що становить –
39000 євро та сім’єю ОСОБА_2, яка отримала - 70 відсотків статутного капіталу, що становить – 91000 євро.
У зв’язку з відсутністю коштів у відповідача в розмірі – 879000 євро для оплати вартості квот фірми, згідно Партнерської угоди, ОСОБА_2 отримав позику у ОСОБА_4 за рахунок тих коштів, що були перераховані позивачем на банківські рахунки відповідача – 30 квітня 2008 року на суму – 10000 євро і ті, що були перераховані – 14 травня 2008 року на суму – 99000 євро, а всього на суму – 109000 євро.
Також в Партнерській угоді передбачено, що ОСОБА_2 отримав додатково у позику від ОСОБА_4 в розмірі – 1000 євро готівкою, яка включена сторонами до складу суми – 21100 євро залишку грошових коштів ОСОБА_4, які перебували на банківському рахунку ОСОБА_2, що в загальному розмірі склало – 22100 євро.
В обґрунтування позовних вимог позивачем та його адвокатом надані суду першої інстанції докази, копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали яких оглянуті в судовому засідання, а саме :
- Партнерською угодою про спільну співпрацю від 31 травня 2008 року ;
- міжнародним платіжним дорученням від 16 листопада 2007 року та нотаріально посвідченим перекладом ;
- платіжним дорученням C. R. O. № 1260535900 від 30 квітня 2008 року, виданого банком « Малатестіана» ( м. Ріміні, Італія) на суму – 10000 євро та нотаріально посвідченим перекладом ;
- випискою з рахунку банку « Малатестіана» від 30 квітня 2008 року та нотаріально посвідченим перекладжом ;
- випискою по операції на поточному рахунку банку « Малатестіана» від 30 квітня 2008 року ;
-довідкою банку « Малатестіана» про рух коштів станом на 19 травня 2008 року та нотаріально посвідченим перекладом ;
- реквізитами ОСОБА_2 в банку « Сан Маріно» та нотаріально посвідченим перекладом ;
- договором купівлі – продажу фірми « DI BLASI S R L» та його нотаріально посвідченим перекладом ;
- повідомлення–вимоги О. ОСОБА_4 повернути борг від 31 грудня 2009 року;
- довідкою « Krediidipank» ( « Кредит Банк», м. Кохтла – Ярве, Естонія) № 291 від 26 лютого 2010 року та нотаріально посвідченим перекладом ;
- випискою з банківського рахунку « Krediidipank» та нотаріально посвідченим перекладом ;
- рахунком банку « Krediidipank» та нотаріально посвідченим перекладом ;
- випискою з банківського рахунку про рух коштів від 31 березня 2008 року.
Станом на 30 квітня 2010 року, згідно офіційного курсу гривні до євро – 10,68 грн. до 1 євро, встановленого НБУ – 22100 євро резервної суми еквівалентно - 236028 грн.; 87900 євро позики – еквівалентно – 938772 грн., на загальну суму – 1174800 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що сторонами був укладений договір позики, пов’язаний з правом України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов’язань, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_4
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 – відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно :