10.09.2010 року м. Київ
№ 33-1630/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 серпня 2010 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Торез Донецької області, росіянина, з середньою спеціальною освітою,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого у КП "Київреклама" водієм, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 09.07.2010 року о 20 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки Тойота д. н. з. НОМЕР_2 в м. Києві по бул. Вернадського, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 серпня 2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
На зазначене рішення судді ОСОБА_1 Г.Л. подав до Апеляційного суду м. Києва скаргу, в якій, не заперечуючи свою винуватість у вчиненому адмінправопорушенні, просить змінити накладене на нього адміністративне стягнення з позбавлення права керувати транспортними засобами на штраф.
При цьому зазначає, що суд першої інстанції не врахував фактичні обставини по справі, зокрема те, що ОСОБА_1 визнав повністю свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, щиро розкаявся, що внаслідок ДТП тяжких наслідків не настало, а також ті обставини, що його робота повністю пов'язана з перебуванням за кермом та постійними поїздками в інші місцевості, вона є основним і єдиним джерелом доходів його родини, що на його утриманні знаходяться неповнолітній син та батьки-інваліди пенсійного віку, тому позбавлення його права керування транспортними засобами позбавить ОСОБА_1 та його родину доходу.
Також ОСОБА_1 Заявив, що у постанові судді допущена описка у правописі його анкетних даних: замість прізвища "ОСОБА_1" зазначено прізвище "ОСОБА_1".
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що про накладення на нього адміністративного стягнення йому стало відомо 16 серпня 2010 року, коли ОСОБА_1 отримав у Святошинському районному суді м. Києва копію оскаржуваної постанови. У судовому засіданні не був присутній, оскільки не отримував повідомлень про виклик до суду, вважає, що строк на апеляційне оскарження він пропустив з поважних причин та просить його поновити.
Розглянувши клопотання, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані про сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи у суді, а тому причини пропуску строку суд апеляційної інстанції вважає поважними та поновлює їх.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу та просив змінити вид призначеного йому адмінстягнення, обравши його у виді штрафу.
При цьому, правопорушник не заперечував свою вину у порушенні правил дорожнього руху.
Заслухавши доповідь судді, пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок судді районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 12.1 ПДР України за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, підтверджений доказами, зібраними по справі. Більш того, при розгляді справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 фактично повністю визнав себе винуватим у вчиненому адміністративному правопорушенні та не заперечував, що порушив ПДР, про що щиро розкаявся.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому з матеріалів справи та документів долучених до скарги убачається, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання та роботи, працює водієм, що є його основним засобом для існування не тільки для нього, а й для його родини, зокрема неповнолітніх дітей та батьків-інвалідів, при складанні протоколу та розгляду адміністративної справи повністю визнав себе винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи вказане, а також конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість пом'якшення ОСОБА_1 адміністративного стягнення та призначення його у виді накладення штрафу у розмірі передбаченому санкцією статті.
Крім того, як убачається із матеріалів справи, суддя при прийнятті судового рішення допустила описку у постанові, зазначивши прізвище правопорушника як "ОСОБА_1" замість "ОСОБА_1", а тому і в цій частині постанова підлягає зміні із виправленням описки та правильним зазначенням прізвища особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 серпня 2010 року - зміні.
З огляду на наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 серпня 2010 року відносно ОСОБА_1 - змінити:
-у тексті постанови виправити описку, зазначивши прізвище особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, "ОСОБА_1" замість "ОСОБА_1";
- в частині накладеного адміністративного стягнення - піддати ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 340 гривень в доход держави.
В решті постанову залишити без зміни.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва С.І. Стрижко