УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 2а
17.09.2010 року м. Київ
№ 33-1526/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 липня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пологи Новосанжарського району Полтавської області, працюючого водієм у ПП «Полтава-Комбітранс», що проживає за адресою: АДРЕСА_1,
та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Києва, працюючої методистом в ІППО КУ ім. Б. Грінченка, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
- за ст. 124 КпАП України,
В С Т А Н О В И В:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 20.06.2010 року о 9 год. 00 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Ленд Ровер», державний номерний знак НОМЕР_1, на пл. Т. Шевченка в м. Києві, на порушення вимог п.13.3 ПДР України під час випередження автомобіля «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом «VAN HOOL», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 не дотримала безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснила з ним зіткнення та пошкодила вказані транспортні засоби.
Крім цього, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 20.06.2010 року о 9 год. 00 хв., годині ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом «VAN HOOL», державний номерний знак НОМЕР_3, на пл. Т. Шевченка в м. Києві, на порушення вимог п.п. 10.1, 10.3 ПДР України перед початком руху та перестроюванням не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ленд Ровер», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та пошкодив вказані транспортні засоби.
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 липня 2010 року провадження по адміністративній справі за ст.. 124 КУпАП відносно щодо ОСОБА_3 було закрите за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, а ОСОБА_2 було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень у доход держави.
Закриваючи провадження, суддя виходив з того, що винуватою у цій ДТП є ОСОБА_2, яка здійснила випередження автомобіля, яким керував ОСОБА_3, але не витримала безпечного інтервалу, внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_2 подала до Апеляційного суду м. Києва скаргу, в якій посилаючись на те, що судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з’ясування усіх фактичних обставин що мають значення для правильного вирішення справи, просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Зокрема суд залишив поза своєю увагою данні указані у схемі ДТП, де чітко видно, що ширина дороги в тому місті де зупинився автомобіль ОСОБА_2 була більше трьох метрів, тобто повністю дозволяла їй вільно рухатись у своїй смузі та фактично взяв за основу неправдиві, суперечливі покази водія ОСОБА_3, який одразу після ДТП був відсутній близько години, а згодом привів з собою на місце ДТП двох свідків, яких знайшов на ринку поблизу площі Т.Шевченка.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт указує на те, перед виїздом на вул. Вишгородську дорога мала заокруглення праворуч перед пішохідним переходом і ОСОБА_2 зупинилась пропускаючи пішоходів, у той час коли ліворуч в другому ряду стояв вантажний автомобіль «ДАФ» з напівпричепом. Коли ОСОБА_2. розпочала рух, водій вантажного автомобіля різко розпочав маневр праворуч та передньою частиною вдарила її автомобіль в ліве переднє крило та передній бампер, від чого автомобіль під керуванням ОСОБА_2 викинуло на бордюр з права та притисло між огорожею на тротуарі та напівпричепом.
При цьому, на думку апелянта, підтвердженням винуватості водія вантажного автомобіля також є те, що співробітники державтоінспекції саме у ОСОБА_3 вилучили водійське посвідчення.
Разом з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 подала заяву про апеляційне оскарження, в якому зазначає, що строк на апеляційне оскарження вона пропустила з поважних причин, оскільки на період розгляду адміністративної справи не отримав судову повістку з суду про час та місце розгляду адміністративного матеріалу та не змогла вчасно, у передбачені законом строки подати апеляційну скаргу, оскільки перебувала на лікарняному.
Розглянувши клопотання, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню, оскільки строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин.
В судове засідання в Апеляційному суді м. Києва зявилась ОСОБА_2 та ії захисник – адвокат ОСОБА_6, підтримали апеляційну скаргу та просили постанову від 19.07.2010 року скасувати та винести нову постанову, якою притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
При цьому, ОСОБА_2 заперечувала свою винуватість у порушенні правил дорожнього руху та просив постанову суду від 26.02.2010 року скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також зазначив, що з приводу даної дорожньо-транспортної пригоди він звертався зі скаргою до Вдаї Шевченківського району м. Києва.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів та з’ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, ці вимоги закону суддею, як убачається з матеріалів справи, також належним чином не виконані, внаслідок чого залишились нез’ясованими обставини, які мають значення для її правильного вирішення.
Так, суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_3 в основу свого рішення поклав пояснення останнього та очевидців події ОСОБА_7 та ОСОБА_8, надавши перевагу саме цим поясненням, фактично залишивши не спростованими та належним чином не оціненими надані під час складення адмінпротоколу, та у суді пояснення іншого учасника ДТП – ОСОБА_2
Разом з тим, суд першої інстанції залишив поза увагою та належним чином не перевірив ту обставину, що відповідно до схеми ДТП, зокрема з місць розташування транспортних засобів та характеру локалізації ушкоджень, що утворилися на транспортних засобах після ДТП вбачається, що зіткнення відбулося автомобілів фактично у межах смуги для руху автомобіля ОСОБА_2 При цьому, зі схеми вбачається, що вантажний автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3 рухався з пл. Т. Шевченка у другій полосі для руху, а при в’їзді на вул. Вишгородську фактично почав маневр перестроювання у першу смугу для руху, де знаходився автомобіль під керуванням ОСОБА_2
Таким чином твердження водія ОСОБА_3 про те, що він рухався у першій полосі для руху автомобілів та не змінював напрямок руху свого автомобіля з урахуванням пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 намагався здійснити випередження з права автомобіля «ДАФ» під керуванням водія ОСОБА_3 є неспроможними, повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
При цьому, в матеріалах адмінсправи, як це убачається з адміністративного протоколом складеного відносно ОСОБА_3, даних схеми ДТП та пояснень ОСОБА_2 наявні докази про порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 10.1, 10.3 ПДР України, які перебувають у причинно-наслідковому зв’язку із ДТП.
За таких обставин, з урахуванням обставин ДТП, зібраних по справі доказів та оцінених у суді апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні ПДР України із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень та про відсутність у діях ОСОБА_3 ознак адміністративного правопорушення належним чином не вмотивовані та є передчасними, а тому постанова від 19.07.2010 року підлягає скасуванню.
Винуватість ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам подій та підтверджена матеріалами адміністративної справи, у тому числі поясненнями другого учасника пригоди – ОСОБА_2 та даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі ДТП, які були підписані відповідною посадовою особою та водіями – учасниками пригоди без будь-яких заперечень.
Разом з тим, з урахуванням невідповідності пояснень водія ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 фактичним обставинам по справі, даних схеми ДТП, розташуванням транспортного засобу ОСОБА_2 у межах першої смуги для руху транспортних засобів, локалізації пошкоджень обох автомобілів, пояснень ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
З огляду на наведене, та керуючись ст. 294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 липня 2010 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_3 у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень у доход держави – скасувати.
Визнати нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.. 124 КУпАП та піддіти його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 340 (триста сорок) гривень.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_2 миколаївни закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу у адміністративного правопорушення.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва /підпис/ С.І. Стрижко
З оригіналом звірено:
Суддя:
Секретар: