У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 2а
07.07.2009року м. Київ
№ 33-1144/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 3 червня 2010 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого помічником юриста у ПП «ЛОТ», проживаючого у АДРЕСА_1,
- за ст. 122 ч. 3 КпАП України,
В С Т А Н О В И В:
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, 5 травня 2010 року року о 22 год. 26 хв. ОСОБА_2 по вул. Міський в м. Києві, керуючи автомобілем Фиат, д. н. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 136 км/год, яка вимірювалась приладом «Радіс 1932», чим перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті на 76 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР.
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 3 червня 2010 року ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_2 подав до Апеляційного суду м. Києва скаргу, в якій посилаючись на те, що судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, просить постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити. При цьому зазначає, що вимог ПДР не порушував, рухався у суцільному потоці автомобілів, швидкість не перевищував,а на приладі працівників ДАІ була зафіксована швидкість іншого транспортного засобу. Крім того, вказував, що прилад, яким працівники ДАІ вимірювали швидкість транспортних засобів, на його думку, як такий, що не пройшов стандартизацію, не міг використовуватись працівниками ДАІ. Заявляє, що працівники ДАІ не надали йому для огляду будь-яких документів на цей прилад та не представили у справі будь-яких доказів того, що саме він порушив Правила дорожнього руху.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає її такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Як убачається із матеріалів справи, ці вимоги закону судом першої інстанції не дотримані.
Так, за висновком судді у постанові винуватість ОСОБА_2 у вчиненні діяння за ст. 122 ч. 3 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.
Проте, такий висновок не можна визнати обґрунтованим та належним чином вмотивованим.
За поясненнями ОСОБА_2, які він давав працівникам ДАІ при складанні протоколу, в суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції, він ПДР не порушував, швидкість не перевищував, а на приладі «Радіс» була зафіксована швидкість іншого транспортного засобу. Ці пояснення ОСОБА_2 не були належним чином перевірені ні працівниками ДАІ, ні судом першої інстанції, а відтак безпідставно відхилені.
Більш того, в матеріалах справи відсутні будь-які інші дані та докази, які б спростовували такі твердження ОСОБА_2 та підтверджували порушення ним швидкості руху у населеному пункті. У справі відсутні також і будь-які дані стосовно приладу, яким працівники ДАІ вимірювали швидкість руху.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в матеріалах справи відносно ОСОБА_2 не мається достатніх доказів, які б підтверджували висновки органів ДАІ про порушення особою ПДР та вчинення нею адміністративного правопорушення, а тому постанову суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою. Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, постанова судді – скасуванню, а провадження по справі – закриттю за відсутністю події та складу адмінправопорушення.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 3 червня 2010 року відносно ОСОБА_2 заст.. 122 ч. 3 КУпАП – скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю події та складу адмінправопорушення в діях ОСОБА_2
Суддя Апеляційного
суду м. Києва С.І. Стрижко