Справа № 2-а-7735/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
30 грудня 2010 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі судді Мальована-Когер В.В.., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними, зобов’язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що є особою віднесених до ІІ категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Однак відповідачем вказана одноразова допомога на оздоровлення виплачена йому в розмірі меншому ніж передбачено вказаним Законом. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають діючому законодавству, а тому просить визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови йому у здійсненні перерахунку та виплати щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги; зобов‘язати управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити йому перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги, та провести відповідні виплати за 2007-2009 роки включно.
З наданих позивачем письмових доказів та повідомлених ним та відповідачем обставин вбачається, що позивач є особою віднесених до ІІ категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради нараховує і виплачує позивачу щорічну допомогу на оздоровлення.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Згідно п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України », ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в редакції, яка передбачає, що о дноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснило нарахування та виплату щорічної грошової допомоги позивачу в 2007-2008 роках в розмірі 120 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.
Конституцією України передбачено (ч. 2 ст. 95), що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, - будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про державний бюджет України.
Зупинення дії абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачене ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007. Положення п. 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 № 107-У1, яким було визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008.
Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу проведена до травня 2008 року, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», п. 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність з дня ухвалення рішень Конституційним Судом, тобто після проведення зазначених виплат відповідачем.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набрання чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Отже, суд вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішень Конституційного Суду України, а також враховуючи, що на момент виплати щорічної разової грошової допомоги позивачу в 2007 році дію абзацу 2 ч. 4 ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було зупинено, а в 2008 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» фактично змінені положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , які діяли у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону Про Державний бюджет України.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України у 2010 році надано також право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Зазначені положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік» неконституційним не визнано та вони діяли на протязі 2009-2010 років, а тому управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради позивачу було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Конституцією України передбачено (ч. 2 ст. 95), що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, - будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про державний бюджет України.
Отже, суд вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України, а також враховуючи, що Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік» фактично змінені положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , які діяли у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України».
З огляду на викладене, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачу було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірах, передбачених законом, який діяв на час призначення і виплати вищезазначеної грошової допомоги.
Керуючись ст. ст. 6,54,19,75,95,124,147,152 Конституції України, ст. 23 Бюджетного Кодексу України , Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 , Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп2008 року , ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , Законами України «Про Державний бюджет на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 , ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 183-2 КАС України , суд
П О С ТА Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними, зобов’язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В.Мальована-Когер