Справа № 2-2592-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року Солом’янський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді – Трубнікова А.В.
при секретарі – Айріян К.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування збитків
ВСТАНОВИВ:
Позивач у червні 2010 р. звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача 56500 грн. у порядку реституції у зв»язку із визнанням недійсним договору купівлі-продажу будинку, а також 54600 грн. за договором про наміри та 188537,00 грн. вартості проведення ремонту будинку, що є прямими збитками позивача.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що 04.06.2007 р. між ОСОБА_3, яка діяла від імені позивача та ОСОБА_4 було укладено договір про наміри купівлі-продажу, предметом якого були наміри придбання АДРЕСА_2 У відповідності до зазначеного договору ОСОБА_4 отримав від позивача 111 100,00 грн. 05.09.2007 р. Також 24.10.2007 року між довіреною особою ОСОБА_4- ОСОБА_5 та позивачем було укладено договір купівлі-продажу АДРЕСА_2 Рішенням Макарівського районного суду Київської області зазначений вище договір було визнано недійсним з моменту укладення у зв»язку із тим, що продавець ОСОБА_4, від імені якого діяв ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Спадкоємцем померлого ОСОБА_4 є його батько ОСОБА_2- відповідач у справі. У зв»язку із вищезазначеним позивач у порядку реституції просить стягнути з відповідача кошти, передані померлому за договором купівлі-продажу та договором про наміри, а також стягнути з відповідача реальні збитки, які позивач понесла при здійсненні ремонту будинку померлого.
Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у заяві та просили про його задоволення.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували у повному обсязі з підстав його необгрунтованості.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що 04.06.2007 р. між ОСОБА_3, яка діяла від імені позивача та ОСОБА_4 було укладено договір про наміри купівлі-продажу, предметом якого були наміри придбання АДРЕСА_2
Також 24.10.2007 року між довіреною особою ОСОБА_4- ОСОБА_5 та позивачем було укладено договір купівлі-продажу АДРЕСА_2
Рішенням Макарівського районного суду Київської області зазначений вище договір було визнано недійсним з моменту укладення у зв»язку із тим, що продавець ОСОБА_4, від імені якого діяв ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі – відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно ч.2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв»язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Позивач звертається до суду із вимогами до ОСОБА_2 з тих підстав, що він є спадкоємцем померлого ОСОБА_4 та у зв»язку із тим, що він прийняв спадкове майно після померлого, на підставі статей 1218, 1231, 1282 ЦК України, має відшкодувати у порядку реституції сплачені позивачем кошти за будинок, а також кошти, які сплачені позивачем за ремонт придбаної будівлі, у порядку, визначеному ст. 22 ЦК України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4 (син відповідача), що підтверджується відповідним свідоцтвом, наявним у матеріалах справи.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.06.2008 року, спадкоємцем ОСОБА_4 є його батько – ОСОБА_2 (відповідач у справі).
Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються про розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 23.04.2010 року встановлено, що 13.08.2007 р. приватним нотаріусом Симоненко І.М. була посвідчена від імені ОСОБА_4 довіреність на ім»я ОСОБА_5 на оформлення та одержання необхідних документів щодо домоволодіння в с.Вільне по вул. Кузнецова, 29, що належав ОСОБА_2
На підставі вищезазначеної довіреності 24.10.2007 р. приватним нотаріусом Дарнопих Т.М. було посвідчено договір купівлі-продажу домоволодіння у АДРЕСА_2, укладений ОСОБА_5, що діяв від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_1
Як вбачається із зазначеного договору купівлі-продажу від 24.10.2007 р., продаж домоволодіння АДРЕСА_2 було вчинено за 56500 грн., які Продавець (його представник) одержав повністю від покупця до підписання цього договору.
У подальшому рішенням суду вищевказаний договір було визнано недійсним з моменту його укладення.
Свідок ОСОБА_8 суду надала пояснення про те, що у неї, позивача та ОСОБА_4 існувала домовленість про продаж його будинку, однак з часом вона із позивачем дізнались про те, що у померлого належним чином документи на будинок не оформлені, тому разом із позивачем зайнялись оформленням документів та погашенням боргів за комунальні послуги. Коли ОСОБА_4 було оформлено документи на продаж, позивач із ним розрахувалась, а він оформив довіреність на ОСОБА_5 для продажу будинку.
Свідок ОСОБА_6 пояснень, які б стосувались саме предмету позову, суду не надав, у зв»язку із чим суд не приймає їх до уваги як належні.
Виходячи із вищевикладеного суд, оцінивши докази, надані стронами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем належними доказами не обгрунтовано отримання грошових коштів за спірне домоволодіння саме померлим ОСОБА_4, а не його довіреною особою, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, довіреність на представлення інтересів ОСОБА_4 останнім було оформлено ще 13.08.2007 року, у договорі купівлі-продажу від 24.10.2007 р.також зазначено, що продаж домоволодіння АДРЕСА_2 було вчинено за 56500 грн., які Продавець (його представник) одержав повністю від покупця до підписання цього договору, а враховуючи те, що доказування не може грунтуватись тільки на поясненнях свідків, суд вважає факт отримання померлим грошових коштів у розмірі 111 000 грн. недоведеним.
Також суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 188537,00 грн. вартості проведення ремонту будинку, які позивач визначає як матеріальний збиток у розумінні норми ст. 22 ЦК України, оскільки зазначеною нормою чітко визначено поняття збитків, а витрати, понесені позивачем, не можна віднести ні до реальних збитків ні до упущеної вигоди, тому вони також відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 208, 209, 212 –215, 223, 294 ЦПК України, на підставі ст.ст. 22, 216, 1218,1231, 1282 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування збитків - відмовити.
Ухвалу Солом’янського районного суду м.Києва від 21.09.2010 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_2 (адреса проживання АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) – скасувати.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення .
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Солом’янський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ:
Справа № 2-2592-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року Солом’янський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді – Трубнікова А.В.
при секретарі – Айріян К.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування збитків
Керуючись ст.ст. 208, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування збитків - відмовити.
Ухвалу Солом’янського районного суду м.Києва від 21.09.2010 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_2 (адреса проживання АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) – скасувати.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення .
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Солом’янський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: