Справа № 2-1142/10

                                               РІШЕННЯ  

Іменем України  

13 вересня 2010 року                                                                                                      м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд  Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Рак Л.М.

при секретарі Марчук І.В.,

за участю  позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про виселення, -

в с т а н о в и в :  

21 липня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 про виселення із житлового будинку АДРЕСА_1 посилаючись на те, що відповідач,  який є її сином, створює неможливі для спільного проживання умови.  

Будучи в нетверезому стані вчиняє сварки, пошкоджує майно, ображає її та батька, за що неодноразово притягувався до відповідальності, але це позитивних наслідків не дає, що робить неможливим для неї сумісне проживання в одному будинку .  

В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов.

Відповідач з позовом згоден, однак добровільно не виселяється так як немає іншого житла.  

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

На підставі договору купівлі-продажу від 07 червня 1990 року ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1

Згідно свідоцтва про народження відповідач, який змінив прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 згідно свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові  від 07 листопада 2003 року, є сином позивачки.

ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1  з 22 грудня 1994 року, що підтверджується будинковою книгою.

Статтею 157 Житлового Кодексу України передбачено, що член сім’ї власника житлового будинку  може бути виселений тільки у  випадках передбачених ст. 116 ЖК України.

Відповідно до ч 1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.  

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 12 квітня 1985 р. N 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", при вирішенні справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Йдеться, зокрема, про заходи попередження, яких застосовують суди, прокурори, органи внутрішніх справ, адміністративні комісії виконкомів, а також заходи громадського впливу, яких вживають збори жильців будинку чи члени житлово-будівельних кооперативів, трудові колективи, товариські суди й інші громадські організації за місцем роботи або проживання відповідача.  

Беручи до уваги офіційний характер заходів запобігання та громадського впливу, які мають передувати виселенню наймача або членів його сім'ї на підставі ст. 116 ЖК без надання іншого жилого приміщення, і відповідно до правил ст. 59  ЦПК про допустимість засобів доказування факт застосування заходів запобігання та громадського впливу має підтверджуватися письмовими доказами.       

На порушення правил співжиття, часті сімейні конфлікти, які вчиняються відповідачем, що свідчать про системний характер його антигромадської поведінки, вказують постанова про відмову в порушенні кримінальної Очаківського МВ УМВС  від  11 травня 2010 року, постанови Очаківського міськрайонного суду від 12 травня, 16 червня, 22 червня  2010 року згідно яких до відповідача застосовувались заходи запобігання та впливу з приводу насильства в сім’ї, за що він притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП  з накладенням штрафу та адміністративного арешту. Також 06 травня, 11 травня,  25 червня 2010 року ОСОБА_2 дільничним інспектором Очаківського МВ УМВС  виносились офіційні попередження про недопустимість вчинення антигромадських дій.  Проте міри адміністративного стягнення на відповідача позитивно не вплинули.

Як пояснили свідки ОСОБА_3 - батько відповідача та ОСОБА_4 – дільничний інспектор, що навіть після неодноразового притягнення відповідача  до адміністративної відповідальності та винесення захисних приписів, він продовжує зловживати алкоголем, а перебуваючи в такому стані постійно вчиняє сварки, шкодить майно, погрожує фізичною розправою.

Доводи позивачки, що на  даний час спільне проживання з відповідачем стало неможливим, оскільки  він  порушуючи норми моралі, постійно висловлюється на її адресу та адресу батька нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою, з’являється в нетверезому стані, влаштовує сварки і такі дії мали неодноразове місце і після притягнення до адміністративної відповідальності є  обґрунтованими та доведеними.

Зважаючи на викладене, та на те, що вжитті до відповідача заходи відповідальності позитивних наслідків не дали, суд вважає,  що відповідач підлягає виселенню без надання   іншого жилого приміщення.  

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61,  209, 212-215 ЦПК,-

 в и р і ш и в :  

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про виселення – задовольнити повністю.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з житлового  будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 45 (сорок п’ять) гривень 50 копійок  в рахунок відшкодування судових  витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги на  рішення  суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а у разі подання останньої – відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий: