ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.12.10 р.                                                                                    Справа № 9/38                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України, державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” м. Львів, від імені якого діє відокремлений підрозділ „Львівська дирекція залізничних перевезень державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” м. Львів

до відповідача  товариства з обмеженою відповідальністю „Чарнокіт” м. Донецьк

про стягнення  штрафу в розмірі  149250грн.00коп.

За участю представників  сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Каримов А.А. – представник (довіреність № б/н від 02.08.2010)

В засіданні приймали участь

від прокуратури представник не з’явився

          В судовому засіданні 25.11.2010 було оголошено

          перерву до 02.12.2010 до 11год.30хв.

Львівський міжрайонний транспортний прокурор звернувся до господарського суду Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України, державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” м. Львів, від імені якого діє відокремлений підрозділ „Львівська дирекція залізничних перевезень державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” м. Львів з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Чарнокіт” м. Донецьк про стягнення штрафу за  неправильне зазначення у перевізних документах коду та поштової адреси вантажоодержувача в розмірі 149250грн.00коп.

           В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  залізничну накладну №41811759, акт загальної форми № 854  від 13.10.2009 та на положення ст. ст. 24, 122 Статуту залізниць України.

Відповідно до ухвали від 29.04.2010 у справі № 9/38 господарський суд Кіровоградської області згідно положень ст. ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, справу № 9/38 надіслав за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2010 у справі № 9/38 позов Львівського міжрайонного транспортного прокурора, заявлений в інтересах державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця", було задоволено та стягнуто з  відповідача: на користь ДТГО "Львівська залізниця" 149250,00грн. штрафу; в доход Державного бюджету України 1492,50грн. державного мита та 1000,00грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на підприємство. В задоволенні позову, поданого Львівським міжрайонним транспортним прокурором в інтересах  Державної адміністрації залізничного транспорту України було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2010  рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2010  у справі № 9/38 залишено без змін.

         Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2010р. у справі № 9/38 рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2010  та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2010 у справі № 9/38  - скасовані, а справа № 9/38 направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

28.10.2010р. справа № 9/38 надійшла на адресу господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 28.10.2010 суд (суддя Бойко І.А.) прийняв справу до свого провадження та розгляд справи призначив на 25.11.2010.

Відповідач через канцелярію господарського суду подав клопотання, в якому, посилаючись на порушену щодо ТОВ „Чарнокіт” справу про банкрутство,  просив зменшити розмір штрафу до 15000,00грн. та розстрочити виконання рішення суду строком на три місяці. Також, в цьому клопотанні відповідач повідомив про те, що 15.03.2010 господарським судом Донецької області було порушено справу № 27/41Б про банкрутство ТОВ „Чарнокіт”. 24.04.2010 в газеті „Урядовий кур’єр” № 76 було опубліковано  оголошення про порушення справи № 27/41Б про банкрутство ТОВ „Чарнокіт”. Строк на подання заяв щодо визнання кредитором закінчився 25.06.2010. Ухвалою від 23.06.2010 суд затвердив реєстр вимог кредиторів. Згідно затвердженого реєстру державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця” до реєстру кредиторів не увійшло. Цією є ухвалою суд ухвалив, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними. Станом на 12.11.2010 справа про банкрутство не закрита. До клопотання відповідач додав копію ухвали про порушення справи про банкрутство від 15.03.2010 по справі № 27/41Б, копію ухвали за справою про банкрутство за результатами попереднього засідання від 23.06.2010 по справі № 27/41Б, копію ухвали за справою про банкрутство від 22-23.07.2010 по справі № 27/41Б, копію, супровідного листа про направлення  апеляційної скарги на адресу ДАГС, копію звіту про фінансові результати за 9 місяців 2010р., копію балансу на 30.09.2010, копію довіреності на представника.

Зазначені документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Позивач в засіданні суду 25.11.2010 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та через канцелярію суду подав клопотання, в якому просив розгляд справи, перенесений на 02.12.2010, провести без участі уповноваженого представника позивача, копію рішення, прийнятого у справі направити в установлений строк.

Суд розглянув зазначене клопотання та прийняв його до уваги

В судовому засіданні 25.11.2010 було оголошено перерву до 02.12.2010 до 11год.30хв. для дослідження додатково наданих документів.

02.12.2010 судове засідання було продовжено.

Представник позивача в засідання суду 02.12.2010 не з’явився.

Відповідач через канцелярію суду подав клопотання (вх. № 02-41/52612 від 02.12.2010), в якому просить долучити до матеріалів справи копії ухвал ДАГС у справі про банкрутство № 27/41Б.

Суд розглянув зазначене клопотання та задовольнив його, перелічені документи долучив до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи приписи ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язковості вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2010р. у справі № 9/38,  господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

Як зазначено в позовній заяві,  перевіркою Львівської міжрайонної транспортної прокуратури встановлено, що 08.10.2009 вантажовідправником  - товариством з обмеженою відповідальністю “Чарнокіт” за залізничною накладною на групу вагонів № 41811759 зі станції Хащувате Одеської залізниці до станції Дрогобич Львівської залізниці було відвантажено у 10-ти напіввагонах у прямому залізничному сполученні щебінь гранітний. Вантажоодержувач зазначеного вантажу - товариство з обмеженою відповідальністю “Біц ЛТД”.

В залізничній  накладній № 41811759 вантажовідправником у графі “Одержувач” зазначено ТОВ “Біц ЛТД” , код „4166”. В графі „його поштова адреса” відомості про адресу вантажоодержувача відсутні.

По прибутті 13.10.2009р. вагонів на станцію призначення Дрогобич Львівської залізниці було встановлено, що вантажовідправник (відповідач) невірно зазначив у залізничній накладній код вантажоодержувача, а саме: код вантажоодержувача „4166”, вказаний в  накладній,  присвоєний іншій юридичній особі - ВАТ УВТК „Прикарпатбуд”.

Про неправильне зазначення у залізничній накладній коду одержувача та відсутності відомостей про поштову адресу вантажоодержувача станція призначення склала акт загальної форми № 854 від 13.10.2009.

Акт загальної форми ГУ-23 № 854 від 13.10.2009р. згідно ст.129 Статуту залізниць України є відповідним документом, що може бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, та є певним засобом доказування.

В детальному опису обставин, що викликали складання акту  загальної форми № 854 від 13.10.2009, Львівською залізницею зазначено, затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Дані вагони прибули 13.10.03.05. В документі в графі одержувача вказано ТОВ „Біц ЛТД”, який на станції Дрогобич відсутній і не  акредитований, а також вказано код 4166, який належить ВАТ УВТК „Прикарпатбуд”. В графі поштова адреса – дані відсутні (графа не заповнена). В графі поштова адреса відправника – адрес вказаний неповністю. Вагони затримуються в очікуванні розпорядження відправника.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил  і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Стаття 23 Статуту залізниць України передбачає,  відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Аналогічне положення містить п. 1.1.  розділу 1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України  21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084 згідно якого, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності з п. 1.3. цих Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.

Пункт 2.1 Правил оформлення перевізних документів визначає, вантажовідправник при заповненні перевізних документів повинен був зазначити точне й повне найменування та адресу одержувача вантажу з назвою міста або населеного пункту, району, вулиці і номера будинку, а також його цифровий код.

Абзацом 2 розділу ІІ Інструкції по кодуванню вантажовідправників і вантажоодержувачів передбачено, вантажовідправник повинен знати код одержувача своїх вантажів, який одержувач надає йому одночасно з іншими відомостями

Згідно п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника  стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

          Згідно п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів правильність внесених у залізничну накладну відомостей підтверджує своїм підписом представник вантажовідправника.

Як вбачається із спірної залізничної накладної, правильність внесених відомостей до цієї накладної, підтверджений підписом менеджера вантажовідправника на зворотній стороні накладної.

Згідно ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.

Згідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначений у накладній код одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно  із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п’ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Таким чином, з урахуванням приписів перелічених статей  Статуту залізниць та Правил оформлення перевізних документів  позивач правомірно нарахував відповідачу штраф в розмірі  149250грн.00коп. за невірно зазначений в перевізному документі код вантажоодержувача.

Розрахунок штрафу позивачем здійснений відповідно до норм чинного законодавства (за зазначеним перевезенням провізна плата у накладних вказана 29850,00грн., штраф за неправильно зазначений у залізничній накладній код вантажоодержувача складає 149 250,00грн. = 29 850,00грн. х 5).

          Стосовно твердження позивача про неправильне зазначення в перевізних документах поштової адреси вантажоодержувача, то в залізничній накладній відомості про поштову адресу вантажоодержувача взагалі відсутні.

А в  силу приписів ст. 122 Статуту залізниць України,  відповідальність у вигляді сплати штрафу за не зазначення у накладній поштової адреси вантажоодержувача, не передбачена.

Як встановлено господарським судом, 15.03.2010 було порушено провадження у справі № 27/41Б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Чарнокіт” та, одночасно, було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (з змінами) мораторій на задоволення вимог кредиторів визначений як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (ст. 1 Закону).

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що протягом дії мораторію за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції щодо цих грошових зобов’язань.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" визначено,  при визначенні вимог за грошовими зобов'язаннями слід враховувати, що грошове зобов'язання – це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

Сплата штрафу за  неправильно зазначений у накладній код одержувача встановлена ст. 122 Статуту залізниць України.

Отже, штрафом, який стягується позивачем, забезпечується не грошове зобов’язання, а зобов’язання щодо ефективної господарської діяльності відповідача, пов’язане з правильним внесенням даних в залізничну накладну, що в подальшому дозволить нормально без збою графіку руху, простою, функціонувати залізниці та її контрагентам.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем,  дія п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не поширюється.

Окрім того, на момент прийняття рішення у даній справі, відповідно до ухвали за справою про банкрутство від 22-23.07.2010 по справі № 27/41Б було затверджено мирову угоду від 22.07.2010 та припинено провадження по справі № 27/41Б про банкрутство ТОВ „Чарнокіт” м. Донецьк (ухвалою від 08.11.2010 Донецький апеляційний господарський суд  апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від 22-23.07.2010 по справі № 27/41Б  повернув заявнику без розгляду).

Наведені обставини свідчать про законність, доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач в своєму клопотанні, посилаючись на порушену щодо ТОВ „Чарнокіт” справу про банкрутство,  просив зменшити розмір штрафу до 15000,00грн.

Суд розглянув вказане клопотання відповідача та документи, наданні в його обгрунтування, скористувавшись правом, наданим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи інформаційний лист ВГСУ від 02.02.2010 № 01-08/71 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)”, вважає, що маються всі підстави для задоволення цього клопотання, а саме.

Як зазначалося, відносно відповідача було порушено провадження у справі про банкрутство.

Згідно преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що завданням зазначеного закону є відновлення платоспроможності боржника або застосування ліквідаційної процедури для задоволення вимог кредиторів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність – це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Таким чином, неплатоспроможність це є неспроможність боржника виконати у встановлений строк сплати грошові зобов’язання інакше як через відновлення платоспроможності.

           Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, у  разі  якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора,  суд  має  право  зменшити розмір  санкцій.  При  цьому повинно бути взято до уваги:  ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь  у  зобов'язанні;  не  лише  майнові,  але  й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо  порушення  зобов'язання  не  завдало  збитків  іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Про фінансовий стан відповідача у даній справі свідчить порушення відносно нього справи про банкрутство, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2010р., баланс на 30.09.2010.

Затвердження мирової угоди у справі про банкрутство ТОВ „Чарнокіт”  говорить про те, що ТОВ „Чарнокіт” надана можливість відновити його платоспроможність та дозволити здійснювати господарську діяльність.

Сплата штрафу в розмірі 149250,00грн. у повному обсязі, значно погіршить і так нестабільний та фінансово-складний стан відповідача.

До того ж, нарахований штраф не слід розцінювати, як небажання відповідача виконувати свої зобов’язання належним чином, оскільки неправильне зазначення в накладній коду вантажоодержувача  може бути помилкою, пов’язаною з людським фактором.

Приймаючи до уваги викладене, суд зменшує розмір штрафу до 15000,00грн. (приблизно на 89,95%).

Розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 15000грн.00коп.

Слід зазначити, що з огляду на матеріали справи, прокурор повинен був звернутись до суду з позовом саме в інтересах державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” м. Львів, від імені якого діє відокремлений підрозділ „Львівська дирекція залізничних перевезень державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” м. Львів.

Позов пред’явлений, зокрема,  в інтересах Державної адміністрації залізничного транспорту України подано без достатніх на те підстав, тому  задоволенню не підлягає.

Також, відповідач у своєму клопотанні просив розстрочити виконання рішення суду строком на три місяці.

Суд розглянув клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду, враховуючи  вищенаведені обставини, надає відповідачу розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення штрафу строком на 3 (три) місяці.

Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 6, 23, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. ст. 233, 307  Господарського кодексу України,  Правил оформлення перевізних документів, затверджених  наказом Міністерства транспорту України  від 21.11.2000 № 644 (з змінами), Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (з змінами), керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85, 111-12, п. п. 3, 6 ст. 83 Господарського  процесуального  кодексу України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні  вимоги Львівського міжрайонного транспортного прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України, державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” м. Львів, від імені якого діє відокремлений підрозділ „Львівська дирекція залізничних перевезень державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” м. Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю „Чарнокіт” м. Донецьк про стягнення штрафу за  неправильне зазначення у перевізних документах коду та поштової адреси вантажоодержувача в розмірі 149250грн.00коп. задовольнити в сумі 15000грн.00коп. (штраф за неправильне зазначення у перевізних документах коду вантажоодержувача)  на користь державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” м. Львів, від імені якого діє відокремлений підрозділ „Львівська дирекція залізничних перевезень державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” м. Львів.       

Вимоги Львівського міжрайонного транспортного прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України, залишити без задоволення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Чарнокіт” (пр. Ілліча, б. 17Б, м. Донецьк, 83003, код ЄДРПОУ 32954158)  на користь  державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” (реквізити юридичної особи: вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 01059900; реквізити відокремленого підрозділу: вул. Листопадового Чину, 22, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 25256137)  штраф в розмірі 15000грн.00коп.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення штрафу в розмірі 15000грн.00коп. строком на  3 (три) місяці по 5000грн.00коп. кожного місяця.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Чарнокіт” (пр. Ілліча, б. 17Б, м. Донецьк, 83003, код ЄДРПОУ 32954158) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 1492грн.50коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Чарнокіт” (пр. Ілліча, б. 17Б, м. Донецьк, 83003, код ЄДРПОУ 32954158) в доход Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, одержувач: УДК у Київському районі м. Донецька) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Повний текст рішення по справі № 9/38 оголошений суддею у судовому засіданні 02.12.2010.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня  підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: НОМЕР_1