ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.11.10 р.                                                                                    Справа № 10/173                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом   державного підприємства “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м.  Донецьк

до відповідача  відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” м. Добропілля  Донецької області

про  стягнення збитків у розмірі  33725грн.85коп.

За участю представників  сторін:

від позивача:  Сірий А.М. – представник (довіреність № 08-09/35-Д від 08.09.2010);

від відповідача:   Бурлаков І.М. – представник (довіреність № б/н від 03.01.2010)

Позивач – державне підприємство “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут”м.  Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” м. Добропілля  Донецької області про  стягнення збитків у розмірі  33725грн.85коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок суми позову, договір на переробку вугілля № 100106/Д від 17.08.2005, угоду № 1 про внесення змін та встановлення правонаступництва по договору на переробку вугілля № 100106/Д від 17.08.2005, договір постачання вугільної продукції № 9-02/1-П від 01.02.2007, додаткову угоду № 05-03/07 від 31.03.2007 до договору постачання вугільної продукції № 9-02/1-П від 01.02.2007, рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2009 по справі № 52/151, залізничну накладну № 49766478, квитанцію про приймання вантажу № 36087215, акт про відбір проб вугілля № 6056 від 06.09.2007, акт приймання вугілля на Бурштинській ТЕС № 6056 від 07.09.2007, платіжні доручення № 18076 від 22.10.2009 на суму 17898,47грн., № 18075 від 22.10.2009 на суму 178,98грн., № 18074 від 22.10.2009 на суму 118,00грн., ТЕХПД-4 Перелік № 35, ТЕХПД-4 Перелік № 42, телеграми № 884, № 885, відомість плати за користування вагонами (контейнерами) № 10.09.1871/1745, накопичувальну картку № 10.09.0515, лист про відмову прийняти неякісну продукцію (вих. № 06/2708 від 10.09.2007), посвідчення про якість № 729, відомість обліку відвантаження (відпуску) вугілля та продуктів вуглезбагачення за 04.09.2007.

Відповідно до розпорядження Голови господарського суду Донецької області від 22.09.2010 справа № 10/173 у зв’язку з переведенням судді Приходько І.В. до іншого суду передана на розгляд судді Бойко І.А.

Ухвалою від 04.11.2010 суд за письмовим клопотанням відповідача згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду справи на 15 днів – до 07.12.2010.

В поясненнях (вих. 461-юр від 29.11.2010) позивач на клопотання відповідача про витребування  доказів, які свідчать про факт передачі заборгованості у розмірі 33725,85грн. ДП „Антрацитвуглезбут” правонаступнику ДП „Вугілля України” згідно договору № 100106/Д  від 17.08.2005, зазначив, що угода № 1 про внесення змін та встановлення правонаступництва по договору на переробку вугілля № 100106/Д від 17.08.2005 була підписана 02.10.2007. А спричинені збитки ДП „Вугілля України” понесло після прийняття 27.03.2009 рішення господарського суду міста Києва по справі № 52/151.

В поясненнях по справі (вих. № 19/11 від 29.11.2010) відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати, що є підставою для повернення даної заяви без розгляду на підставі п. 1 ст. 63 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

17.08.2005 між відкритим акціонерним товариством „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” (Виконавець) та державним підприємством   “Антрацитвуглезбут” (Замовник) був укладений договір  на переробку вугілля № 100106/Д, відповідно до умов якого Замовник зобов’язався передати рядове вугілля Виконавцю на умовах DDP - станція призначення в редакції Інкотермс 2000 при доставці залізничним транспортом, а Виконавець зобов’язався прийняти, переробити рядове вугілля та відвантажити отриманий вугільний концентрат та промпродукт (продукти збагачення) за реквізитами, зазначеними Замовником.

Пунктами 2.3.3., 2.3.13 та 3.3.5. договору закріплюють, Виконавець зобов’язаний відвантажити продукти збагачення Замовнику з дотриманням технічних вимог, які пред’являються до зберігання вантажу, в належному вигляді згідно умовам цього договору, та здійснювати завантаження продуктів збагачення однорідної якості по всій глибині та у всі вагони партії, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття та т.п., у відповідності  з технічними нормами завантаження вагонів та контейнерів.

Якість продуктів збагачення, що відвантажуються, повинна відповідати умовам цього договору, технічним умовам на даний вид споживання, зазначеним в специфікаціях, та підтверджуватись посвідченням якості, виданим ЦЗФ.

02.10.2007 до договору на переробку вугілля № 100106/Д від 17.08.2005 була підписана угода № 1 про внесення змін та встановлення правонаступництва по договору на переробку вугілля № 100106/Д від 17.08.2005, відповідно до якої, у зв’язку з тим, що у відповідності з наказом Мінвуглепрому України від 19.12.2006 № 609 ДП „Вугілля України” є правонаступником прав та обов’язків ДП „Антрацитвуглезбут” по договору № 100106/Д від 17.08.2005, Замовником за цим договором стало ДП „Вугілля України”.

На виконання умов зазначеного договору 07.09.2007р.  за залізничною накладною № 49766478  у вагонах № № 65699183, 66447384 та 67907238 на адресу Бурштинської ТЕС надійшов вугільний концентрат марки ГСШ 0-13 в кількості 207000,00кг.

Вантажовідправником вказаної вугільної продукції  є ВАТ „ЦЗФ „Добропільська”.

Вантажоодержувачем за даною поставкою відповідно до договору № 9-02/1-П від 01.02.2007, укладеного між ДП „Вугілля України” та ВАТ „Західенерго”, є Бурштинська ТЕС ВАТ “Західенерго”.

Приймання вугілля за якістю та кількістю на Бурштинській ТЕС ВАТ „Західенерго” відбувалося згідно п. 4.1. договору у відповідності з Інструкціями П-6 та П-7,  ДОСТ 1137-64 „Вугілля буре, кам’яне, антрацит горючі сланці та брикети. Правила прийомки за якістю”, ДСТУ 4083-2002 „Вугілля кам’яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторного випробування”, ГТР 34.09.110-2003 „Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи” та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить Договору.

При прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС було виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам п. 3.1. Договору та не може бути використано в технологічному процесі виробництва електроенергії, оскільки фактична зольність вугілля склала 30,5% проти 25% гранично допустимих.

Дані факти підтверджуються актом про відбір проб вугілля № 6056 від 06.09.2007 та актом приймання вугілля на Бурштинській ТЕС № 6056 від 07.09.2007, складеними і підписаними уповноваженими представниками Бурштинської ТЕС та ДП „Укрвуглеякість”.

Телеграмою № 884 від 07.09.2007 вантажоодержувач повідомив вантажовідправника про поставку вугілля неналежної якості.

При контрольному випробуванні спірного вугілля приймав участь уповноважений представник вантажовідправника.

У зв’язку з перевищенням встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості та неможливістю використання в технологічному процесі, 10.09.2007 вугілля було повернуто Вантажовідправнику (ВАТ „ЦЗФ „Добропільська”) в вагонах № № 65699183, 66447384 та 67907238 без вивантаження - завантаження, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36087215, виданою залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.

Поставкою вугілля з перевищенням гранично допустимих критеріїв якості, ВАТ „Західенерго” було завдано збитків на суму  17898,47грн. з ПДВ, у тому числі

1)  провізна плата з перевезення повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції  Економічна Донецької залізниці в сумі  15530,40грн. з ПДВ;

2) плата за користування вагонами в сумі  2026,08грн. з ПДВ;

3) плата за оформлення документів на  повернення вагонів з вугіллям неналежної якості в сумі  341,99грн. з ПДВ.

У зв’язку з понесенням збитків, ВАТ “Західенерго” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення збитків у сумі 17898,47грн., завданих ВАТ “Західенерго” неналежним виконанням ДП “Вугілля України” зобов’язань за договором поставки №  9-02/1-П від 01.02.2007.

          Рішенням господарського суду  м. Києва від 27.03.2009 у справі № 52/151, яке набрало законної сили,  позовні вимоги ВАТ “Західенерго” до ДП “Вугілля України” про стягнення збитків у розмірі 17898,47грн. були задоволені в повному обсязі; витрати по сплаті держмита в сумі 178,98грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн. також були покладені на відповідача.

          ДП “Вугілля України” виконало рішення господарського суду  м. Києва від 27.03.2009 у справі № 52/151 у повному обсязі, перерахувавши на рахунок ВАТ “Західенерго” збитки у розмірі 17898,47грн. та судові витрати, про що свідчать платіжні доручення № 18076 від 22.10.2009 на суму 17898,47грн., № 18075 від 22.10.2009 на суму 178,98грн., № 18074 від 22.10.2009 на суму 118,00грн., засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Пункти 2.1.7. та 2.3.20. договору на переробку вугілля № 100106/Д від 17.08.2005 передбачають, Замовник зобов’язаний здійснити оплату залізничного тарифу за доставку рядового вугілля та вивезення  продуктів збагачення.

В свою чергу, Виконавець зобов’язаний оплатити залізничний тариф від вантажовідправника до вантажоодержувача та відшкодувати всі витрати Замовника, пов’язані з переадресацією, у випадку повернення продуктів збагачення Вантажоодержувачем з показниками якості, які перевищують граничні норми масової долі вологи в робочому стані палива та зольності сухого стану палива. Передбачені цим договором.

Виконуючи умови договору (п. 2.1.7. договору), позивач, оплативши вартість перевезення спірної партії вугільної продукції від Вантажовідправника до Вантажоодержувача – Бурштинської ТЕС в сумі 15530,40грн., вугільну продукцію у власність так і не отримав, тому як вона була повернута вантажовідправнику (відповідачу).

Таким чином, позивачем  були понесені витрати у вигляді вартості залізничного тарифу за перевезення вугілля від вантажовідправника до Бурштинської ТЕС, яке в подальшому із-за невідповідності якісним характеристикам було повернуто вантажовідправнику (відповідачу).

Оскільки позивач поніс збитки із-за неналежного виконання саме відповідачем своїх зобов’язань за договором на переробку вугілля № 100106/Д від 17.08.2005  щодо поставки якісної продукції, на останнього покладається обов’язок по відшкодуванню позивачу понесених збитків.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Частина 1 статті  22 Цивільного  кодексу  України передбачає,  особа,  якій завдано  збитків  у результаті  порушення  її цивільного  права,  має  право  на  їх відшкодування.

          В силу приписів ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,  відшкодування збитків (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).

          В свою чергу, ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачає, учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України визначає, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість   втраченого,  пошкодженого  або  знищеного   майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  внаслідок   порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна   компенсація   моральної   шкоди   у   випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір   збитків,   завданих порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

Позивач пред’явив до стягнення з відповідача збитки в розмірі  33725,85грн., які складаються з суми 15530,40грн. з ПДВ –  вартість залізничного тарифу, сплаченого ДП „Вугілля України” за перевезення вугілля до Бурштинської ТЕС; збитки в розмірі 17898,47грн., витрати по сплаті держмита в сумі 178,98грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн., присуджені до стягнення за рішенням господарського суду  м. Києва від 27.03.2009 у справі № 52/151, та сплачені позивачем.

З огляду на документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведений та документально підтверджений факт понесення збитків у сумі  33725грн.85коп.

На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, тому як, по-перше, відповідач по суті заявлених позовних вимог своїх заперечень не навів. А твердження про те, що позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати, спростовується довіреністю  № 99 від 22.06.2010, виданою на ім’я особи, що підписала позов, -  Лепьохіна О.О.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

          Згідно ст. ст. 173, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 22, 509, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України,  керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд,

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги  державного підприємства “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м.  Донецьк до  відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” м. Добропілля  Донецької області про  стягнення збитків у розмірі  33725грн.85коп. задовольнити.

Стягнути  з відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” (вул. Київська, б. 1, м. Добропілля  Донецької області, 85000, код ЄДРПОУ 00176472) на користь державного підприємства “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут”(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929; реквізити філії:  83052, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 69, код ЄДРПОУ 35210979)  збитки в розмірі 33725грн.85коп., держмито в сумі 337грн.26коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому  засіданні 30.11.2010р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення  складено та підписано 01.12.2010р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: НОМЕР_1