Справа № 2-1982/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
24 грудня 2010 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Прижигалінської Т.В.
при секретарі – Каліневич Ж.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по виплаті аліментів та неустойки за прострочення сплати аліментів, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до відповідача з позовом про стягнення заборгованості по виплаті аліментів та неустойки за прострочення сплати аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 16 жовтня 1999 року по 16 травня 2003 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із позивачем . На підставі рішення Синельниківського міського суду від 20 квітня 2001 року з відповідача стягнуті аліменти на утримання доньки в розмірі ? частини з усіх видів доходу, але не менше половини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 02.04.2001 року. З листопада 2009 року вказане рішення суду не виконується відповідачем з невідомих причин. Внаслідок цього за період з 07 листопада 2009 року по 01 вересня 2010 року за відповідачем утворилася заборгованість по виплаті аліментів в розмірі 4046 грн. 36 коп.. Добровільно відповідач заборгованість не погашає та не називає обставини, які є причиною невиплати аліментів, що дає підстави позивачеві вважати, що заборгованість по аліментам виникла саме з вини відповідача і тому вона має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) в розмірі 1% за кожен день прострочки від суми несплачених аліментів. Загальна сума пені за період виникнення заборгованості з листопада 2009 року по серпень 2010 року становить 625 грн.36 коп. Просить стягнути з відповідача заборгованість по аліментам за період листопада 2009 року по серпень 2010 року в розмірі 4046 грн.36 коп. , неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 625 грн. 36 коп. та судові витрати в розмірі 171 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що заборгованість з аліментів в нього виникла через те, що з листопада 2009 року він не може працевлаштуватися, крім того має на утриманні ще одну неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності , суд встановив наступне.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно рішення Синельниківського міського суду від 20.04.2001 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини всіх видів доходу, але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Згідно довідки відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції №13987 від 27.09.2010 року заборгованість по аліментам по виконавчому листу, виданому Синельниківським міським судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки за період з листопада 2009 року по серпень 2010 року складає 4046, 36 грн.
У відповідності до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Судом встановлено, що у відповідача дійсно виникла заборгованість з аліментів за період з листопада 2009 року по серпень 2010 року . Посилання відповідача на те, що заборгованість виникла не з його вини, а внаслідок неможливості працевлаштування, суд вважає безпідставними, оскільки ніяких доказів того, що відповідач дійсно намагався працевлаштуватися , або з якихось поважних причин він не зміг це зробити, відповідачем не надано. Розмір неустойки (пені) за вказаний період позивачем визначений вірно , тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментам в розмірі 4046,36 грн. , суд зазначає наступне.
Частина третя статті 194 СК України передбачає порядок відрахування заборгованості по аліментам , які стягуються відповідно до ст.187 СК України, тобто за ініціативою платника на підставі його письмової заяви за місцем роботи .
У даному випадку аліменти з відповідача стягуються на підставі рішення суду, а тому вирішувати питання щодо стягнення заборгованості за аліментами повинен вирішувати не суд, а державна виконавча служба.
Таким чином, суд вважає , що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по аліментам в розмірі 4046,36 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві було відмовлено.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково в розмірі 625,36 грн. суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по платі судового збору в розмірі 7 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 16 грн.
На підставі викладеного та ч.1 ст.196 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 625 грн. 36 коп., а також держмито в сумі 7 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 16 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий: Т.В.Прижигалінська