ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.12.10 р. Справа № 25/227
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області
до відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка Донецької області
про стягнення 60303грн.11коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Любкіна В.С. – юрисконсульт (довіреність № 49-10 „Д” від 30.12.2009);
від відповідача: не з’явився
Позивач – відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка Донецької області про стягнення 60303грн.11коп., у тому числі заборгованість за спожиту за період квітень-червень 2010р. активну електроенергію в сумі 30485грн.87коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання з березня 2010р. по червень 2010р. в сумі 25456грн.39коп., 3% річних в сумі 503грн.20коп., індекс інфляції в сумі 1249грн.92коп., пеня в сумі 2663грн.56коп.
Позивачем при підсумовуванні загальної ціни позову була допущена арифметична помилка, а саме: в результаті підсумовування сум заборгованості, пені, індексу інфляції та 3% річних виходить сума 60358грн.94коп., а не 60303грн.11коп., як вказав позивач.
У зв’язку з цим, позовні вимоги розглядаються виходячи з загальної ціни позову 60358грн.94коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову, договір про постачання електричної енергії № 2395 від 21.06.2007, додаткову угоду від 01.08.2007 до договору про постачання електричної енергії № 2395 від 21.06.2007, Додаток № 5 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії № 2395 від 21.06.2007, довіреність від 01.01.2010, Додаток до договору про постачання електричної енергії № 2395 від 21.06.2007 „Договірні величини споживання електричної енергії на 2010 рік”, рахунки за активну електроенергію № 2395 за березень 2010р. від 12.03.2010, № 2395 за квітень 2010р. від 15.04.2010, № 2396 за травень 2010р. від 21.05.2010, № 2395 за червень 2010р. від 15.06.2010, акти прийняття-передавання товарної продукції за березень 2010р., за квітень 2010р., за травень 2010р., за червень 2010р., супровідний лист (вих. № 3715 від 31.05.2010) про направлення документів по розрахункам за спожиту електроенергію в травні 2010р., квитанції (фіскальні чеки) № 7157 від 31.05.2010, № 8469 від 16.06.2010, супровідний лист (вих. № 4133 від 15.06.2010) про направлення документів по розрахункам за спожиту електроенергію в червні 2010р., повідомлення про вручення поштового відправлення № 571747, № 575602, рахунки за перевищення договірних величин споживання № 30/2395.094122 від 12.03.2010, № 30/2395.130419 від 15.04.2010, № 30/2395.105331 від 03.06.2010, № 30/2395 від 02.07.2010, повідомлення від 12.03.2010, від 15.04.2010, від 03.06.2010, від 02.07.2010, супровідний лист про направлення рахунку за ПДВС в травні 2010р. (вих. № 3921 від 08.06.2010), повідомлення про вручення поштового відправлення № 3357214, реєстри рекомендованої кореспонденції від 08.06.2010 (повідомлення, рахунки ПДВ травень 2010р.), квитанцію (фіскальний чек) № 0101 від 08.06.2010.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі; надав акт звірки розрахунків, підписаний обома сторонами.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, документів, витребуваних ухвалою про порушення справи від 10.11.2010, не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (вручено 17.11.2010).
В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
21.06.2007 між ВАТ „Донецькобленерго” в особі Макіївського ОРЕМ (Постачальник) та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 2395, відповідно до якого Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару (розділ 1, п. 2.2.2. договору), а Споживач – оплачувати вартість поставленої електричної енергії у відповідності з умовами договору (розділ 1, п. п. 2.3.4., 2.3.5. договору).
На виконання умов зазначеного договору позивач у період березень – червень 2010р. поставив відповідачу активну електричну енергію, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її.
Про факт постачання електроенергії свідчать акти прийняття-передавання товарної продукції за березень 2010р., за квітень 2010р., за травень 2010р., за червень 2010р.
За надані послуги позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки за активну електроенергію:
- № 2395 за березень 2010р. від 12.03.2010,
- № 2395 за квітень 2010р. від 15.04.2010,
- № 2396 за травень 2010р. від 21.05.2010,
- № 2395 за червень 2010р. від 15.06.2010.
Рахунок на оплату № 2395 за березень 2010р. від 12.03.2010 був отриманий уповноваженим представником відповідача ОСОБА_2 13.03.2010, яка діяла на підставі довіреності від 01.01.2010; рахунок № 2395 за квітень 2010р. від 15.04.2010 був отриманий ОСОБА_1. 15.04.2010; рахунки № 2396 за травень 2010р. від 21.05.2010 та № 2395 за червень 2010р. від 15.06.2010 разом з актами приймання-передавання товарної продукції за травень 2010р. та за червень 2010р. були направлені на адресу відповідача, про що свідчать супровідний лист (вих. № 3715 від 31.05.2010) про направлення документів по розрахункам за спожиту електроенергію в травні 2010р., квитанції (фіскальні чеки) № 7157 від 31.05.2010, № 8469 від 16.06.2010, супровідний лист (вих. № 4133 від 15.06.2010) про направлення документів по розрахункам за спожиту електроенергію в червні 2010р.
Окрім того, за умовами договору відповідачу були затверджені договірні величини споживання електричної енергії на 2010 рік.
В силу приписів ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Умови п. 4.2.2. договору кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”
У відповідності до п. 4.2., абзацу 1 п. 4.4., п. 6.14. Правил користування електричною енергією в редакціях, що діяли у спірний період - в редакції з 07.05.2010: відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15% обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору.
Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії.
Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.
У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.
Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.
Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини. Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Редакція п. 4.2. Правил до 07.05.2010: відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.
Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання.
Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.
У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.
Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.
Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.
Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії (п. 4.4. Правил).
Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку (6.14. Правил).
Згідно Додатку до договору „Договірні величини споживання електричної енергії на 2010 рік” договірна величина споживання електричної енергії для відповідача в березні 2010р. становила 0,198 кВт*г, в квітні 2010р. – 0,189 квт*г, в травні 2010р. – 0,199 кВт*г, в червні 2010р. – 0,232 кВт*г.
Як вбачається з актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень 2010р. – червень 2010р., відповідачем в березні 2010р. було фактично спожито 0,380кВт*г, замість узгоджених 0,198кВт*г (спожито електроенергії понад встановленої договірної величини на 0,182кВт*г більше), в квітні 2010р. було фактично спожито 38,990кВт*г, замість узгоджених 0,189кВт*г (спожито електроенергії понад встановленої договірної величини на 38,801кВт*г більше), в травні 2010р. було фактично спожито 0,650кВт*г, замість узгоджених 0,199кВт*г (спожито електроенергії понад встановленої договірної величини на 0,451кВт*г більше), в червні 2010р. було фактично спожито 0,374кВт*г, замість узгоджених 0,232кВт*г (спожито електроенергії понад встановленої договірної величини на 0,142кВт*г більше).
З огляду на положення п. 4.2.2. договору, з урахуванням ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, відповідачу позивачем був зроблений розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини, виписані рахунки за перевищення договірних величин споживання № 30/2395.094122 від 12.03.2010, № 30/2395.130419 від 15.04.2010, № 30/2395.105331 від 03.06.2010, № 30/2395 від 02.07.2010 та повідомлення від 12.03.2010, від 15.04.2010, від 03.06.2010, від 02.07.2010.
Рахунки за перевищення договірних величин споживання № 30/2395.094122 від 12.03.2010, № 30/2395.130419 від 15.04.2010 та повідомлення від 12.03.2010, від 15.04.2010 були отримані безпосередньо уповноваженою особою відповідача ОСОБА_2. та підприємцем - ОСОБА_1., відповідно, рахунки № 30/2395.105331 від 03.06.2010, № 30/2395 від 02.07.2010 та повідомлення від 03.06.2010, від 02.07.2010 були направлені на адресу відповідача рекомендованими листами.
Відповідно до розрахунку, перевищення договірної величини споживання електричної енергії у березні – червні 2010р. склало 25456грн.39коп.
У відповідності до п. п. 7, 9 Додатку № 5 „Порядок розрахунків” до договору виставлені рахунки споживач оплачує у терміни, протягом 5-ти банківських днів з дня отримання рахунку. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
За приписами ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого оснащення. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
В свою чергу, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).
Підпунктом 1 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.
Частини 2, 3 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” встановлюють, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, Правил користування електричною енергією, Закону України „Про електроенергетику” відповідач зобов’язання щодо оплати спожитої в березні – червні 2010р. активної електроенергії виконав не в повному обсязі, оплативши тільки вартість електроенергії, спожитої в березні 2010р.; рахунки за перевищення договірних величин споживання не оплатив.
Загальна сума заборгованості за активну електроенергію, спожиту в квітні – червні 2010р., становить 30485грн.87коп.; перевищення договірних величин споживання в березні – червні 2010р. складає 25456грн.39коп.
На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість за активну електричну енергію в сумі 30485грн.87коп. та суму за перевищення договірних величин споживання в розмірі 25456грн.39коп. не погасив, акт звірки розрахунків підписав без застережень, документів в підтвердження відсутності заборгованості не представив, позовні вимоги, в силу приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував, тому зазначені суми підлягають стягненню з останнього на користь позивача.
Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 4.2.1. договору, п. 8 Додатку № 5, з урахуванням положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу: по рахунку за квітень 2010р. пеня нарахована. за період 23.04.2009 по 21.10.2010 (за 182 дня); по рахунку за травень 2010р. пеня нарахована за період з 08.06.2010 по 10.11.2010 (за 156 днів), по рахунку за червень 2010р. пеня нарахована за період з 24.06.2010 по 10.11.2010 (за 140 днів).
Відповідно до розрахунку розмір пені становить 2663грн.56коп.
Нарахування пені відповідає умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996.
Суд перевірив розмір пені на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних: по рахунку за квітень 2010р. 3% річних нараховані за період 23.04.2009 по 10.11.2010 (за 202 дня); по рахунку за травень 2010р. 3% річних нараховані за період з 08.06.2010 по 10.11.2010 (за 156 днів), по рахунку за червень 2010р. 3% річних нараховані за період з 24.06.2010 по 10.11.2010 (за 140 днів) та індекс інфляції за період серпень – вересень 2010р.
Відповідно до розрахунку 3% річних становлять 503грн.20коп., індекс інфляції –1249грн.92коп.
Нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму заборгованості законодавчо закріплено.
Суд перевірив розміри 3% річних та індексу інфляції на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.
За наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами), ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, Закону України „Про електроенергетику” (з змінами), керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка Донецької області про стягнення 60358грн.94коп., у тому числі заборгованість за спожиту за період квітень-червень 2010р. активну електроенергію в сумі 30485грн.87коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання з березня 2010р. по червень 2010р. в сумі 25456грн.39коп., 3% річних в сумі 503грн.20коп., індекс інфляції в сумі 1249грн.92коп., пеня в сумі 2663грн.56коп., задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268; рахунок із спеціальним режимом користування № 260363011372 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Державний Ощадбанк України”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 35151993) заборгованість за спожиту за період квітень-червень 2010р. активну електроенергію в сумі 30485грн.87коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання з березня 2010р. по червень 2010р. в сумі 25456грн.39коп.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268; п/р Макіївського ОРЕМ № 26004301535689 у ЦМВ АК ПІБ м. Макіївка, МФО 334516, код ЄДРПОУ 35151993) 3% річних в сумі 503грн.20коп., індекс інфляції в сумі 1249грн.92коп., пеню в сумі 2663грн.56коп.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11; р/р № 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м. Горлівка Донецької області, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті держмита в сумі 603грн.59коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому засіданні 07.12.2010р. та долучені до матеріалів справи.
Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2010р.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бойко І.А.
Вик. Тимошенко О.О.
тел.: 305-68-27