ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
Кіровоградської області

УХВАЛА

"20" грудня 2010 р.                                                                      справа № 17/95

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянув матеріали справи №17/95

за позовом: Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області, м. Мала Виска Кіровоградської області

до відповідачів:

- Головного управління юстиції у Кіровоградській області, м. Кіровоград

- державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод", м. Мала Виска Кіровоградської області

про визнання дій незаконними та про звільнення майна з-під арешту

Представники:

від позивача - Підлубний В.В., довіреність №40  від 26.07.2010 р.;

від відповідача (Головного управління юстиції у Кіровоградській області) - Мірошник О.С., довіреність №42842  від 16.12.2010 р.;

від відповідача (державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод") - участі не брали, хоча державне підприємство "Маловисківський спиртовий завод" було належним чином сповіщено про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою від 20.12.2010 р. (а.с.92).

В судовому засіданні 20.12.2010 р., призначеному на 12 год.,  оголошувалась перерва до 16 год. 30 хв. 20.12.2010 р., про що присутні представники сторін повідомлялись під розписку (а.с.92). В цьому судовому засіданні брав участь представник державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод" Дьяченко А.А., довіреність б/н від 08.12.2010 р. (а.с.61).

Маловисківською міжрайонною державною податковою інспекцією в Кіровоградській області  (далі - Маловисківська МДПІ) подано позов до Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання незаконними дій державного виконавця підрозділу виконання судових рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мірошніка О.С. зі складення акту опису й арешту майна серії АА 867268 від 07.07.2010 року та про виключення майна з акту опису й арешту майна серії АА 867268 від 07.07.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання наказів господарського суду Кіровоградської області №8/99 від 16.12.2003 р., №6/65 від 16.05.2005 р. та №14/354 від 26.12.2006 р. про стягнення сум податкового боргу з державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод" підрозділом примусового виконання рішень відділу державного виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області неправомірно проведено опис, арешт та оцінку майна боржника.

Відповідач (Головне управління юстиції у Кіровоградській області) позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що ним жодним чином не порушувались законні права та інтереси Маловисківської МДПІ (а.с.73-74).

Ухвалою господарського суду  від 15.11.2010 року за ініціативою суду залучено до участі у справі іншого відповідача (боржника по зведеному виконавчому провадженню) - державне підприємство "Маловисківський спиртовий завод" (а.с. 1-2).

Залучений до участі у справі відповідач проти задоволення позовних вимог висловив заперечення, посилаючись на їх безпідставність (а.с.62).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів,  господарський  суд встановив наступне.

Положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Під підвідомчістю розуміють визначену законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Відповідно до  статті 12 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає підвідомчість господарським судам справ, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, виконанні господарських договорів,  у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду, спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифи на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін, спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів, інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;  2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесеними законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5)справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відтак, з огляду на визначену законом сукупність повноважень господарських судів, віднесених до їх компетенції,  позовна вимога про визнання дій державного виконавця незаконними не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому провадження у справі в цій частині слід припинити на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Додатково господарський суд вважає за можливе роз'яснити, що у разі, якщо оспорені дії органу державної виконавчої служби вчинялись на виконання рішення, ухвал, постанов господарського суду, то в силу статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України стягувач має можливість подати скаргу на дії відповідного органу виконання судових рішень.

Відповідно до вимог статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України  скарги на  дії  чи бездіяльність  органів  Державної виконавчої служби щодо виконання рішень,  ухвал,  постанов господарських судів  розглядає  виключно місцевий  господарський  суд,  яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби (пункт 7 Роз’яснення Вищого господарського суду України №04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів” від 28.03.2002 року з подальшими змінами та доповненнями).

Отже, стосовно оскарження дій державної виконавчої служби встановлено інший порядок судового провадження, а саме: шляхом звернення до відповідного господарського суду зі скаргою на дії органів ДВС.

Щодо позовної вимоги про виключення майна з акту опису й арешту серії АА 867268 від 07.07.2010 р. слід зазначити наступне.

Згідно пункту 4 Роз'яснення Вищого господарського суду від 28.03.2002  №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" з подальшими змінами та доповненнями відповідно  до  статті  59  Закону  України "Про виконавче провадження" особа,  яка  вважає,  що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення  майна з-під арешту; відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник.

Із матеріалів справи вбачається, що стягувачами за зведеним виконавчим провадженням про стягнення заборгованості з державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод" є 92 фізичні особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інші особи згідно облікової картки (а.с.63-72). Вказані особи, як і інші стягувачі за зведеним виконавчим провадженням,  мають бути залучені до участі у даній справі як відповідачі.

У відповідності до статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі, позивачем і відповідачем, можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу, а саме: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а також у випадках передбачених законодавчими актами України державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Отже, стороною у господарському процесі може бути лише підприємство, установа, організація, яка є юридичною особою, а також у випадках передбачених чинним законодавством фізичні особи, зокрема у спорах, що виникають з корпоративних відносин між господарським товариством та його учасником, у тому числі учасником, який вибув, між учасниками господарських товариств, а також при розгляді грошових вимог громадян в межах справи про банкрутство.

Враховуючи викладені норми процесуального законодавства, господарські суди не мають повноважень, необхідних для залучення зазначених вище фізичних осіб  до участі у справі як відповідачів.

Оскільки даний спір і в частині звільнення майна з-під арешту не підлягає вирішенню в господарських судах України, тому провадження у справі в цій частині також підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, господарським судом роз'яснюється, що відповідно до частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Керуючись статтями 1, 12, 21, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                   УХВАЛИВ:

Провадження у справі №17/95 припинити.

Дана ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали надіслати сторонам. 

         Суддя                                                                                              С.В. Таран