Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 р. справа № 2а-27038/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретарі Кобець О.А.
за участю:
представника позивача Можарової З.М.,
представників відповідача Давиденко Г.І., Дмитренко Я.М.,
Ворони В.Г., Панфілової М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, 83017, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2010 № 0046381542/1/34798371 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 07.09.2010 № 40318/10/25-013-3, -
В С Т А Н О В И В:
29.11.2010 ТОВ «VIP Бетон» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, скасування рішень від 07.09.2010 № 40318/10/25-013-3, від 09.09.2010 № 0046381542/1/34798371.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька було проведено документальну перевірку щодо правових відносин з платником податків ТОВ «Макоптторг» за період липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р., січень 2010р., за результатами якої було складено акт від 21.07.2010 № 5926/23-3/34798371 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2010 № 0046381542/0, яким донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 835292 грн., у т.ч. за основним платежем - 556861 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 278431 грн.
За наслідками розгляду первинної скарги ДПІ у Калінінському районі м. Донецька прийняла рішення від 07.09.2010 № 40318/10/25-013-3, яким скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення – без змін. Також, 09.09.2010 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0046381542/1/34798371.
Позивач не погоджується із прийнятими рішеннями податкового органу з тих підстав, що ним не було допущено порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість», про які зазначає відповідач. На думку відповідача, ТОВ «VIP Бетон» уклало із ТОВ «Макоптторг» 29.06.2009 правочин № 29/06-09 на поставку товару, який є нікчемним, у зв’язку із чим позивач не мав права на формування податкового кредиту податку на додану вартість по операціям згідно вказаного правочину. Підставою для такого висновку відповідача є акт Макіївської ОДПІ від 11.06.2010 № 1867/23-3/35354673 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Макоптторг», а також відсутність у цього підприємства достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, основних фондів, транспортних засобів та інших необхідних умов для здійснення господарської діяльності.
Позивач зазначає, що акт Макіївської ОДПІ від 11.06.2010 № 1867/23-3/35354673 не містить даних про дослідження первинних документів ТОВ «Макоптторг», у зв’язку з чим не може бути підставою для висновку про нікчемність укладеного з ним правочину. Договір між позивачем і ТОВ «Макоптторг» було укладено у 29.06.2009, у той час як в акті Макіївської ОДПІ мається посилання на дослідження податкової звітності за І квартал 2010р. Крім того, норми Закону України «Про податок на додану вартість» не містять такої підстави для виключення сум податку на додану вартість зі складу податкового кредиту як нікчемність правочину.
На виконання умов договору позивачем була здійснена оплата за товар, а постачальником ТОВ «Макоптторг» товар був поставлений та виписані відповідні податкові накладні, за якими позивач сформував податковий кредит. Вказана господарська операція підтверджена первинними документами. Тобто, з боку позивача були дотримані положення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Просив позов задовольнити (а.с. 2-7).
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі. У судове засідання, призначене на 21.12.2010 не з’явилась, надіслала заяву з проханням закінчити розгляд справи за її відсутності. За таких обставин, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представники відповідача у судовому засіданні надали письмові заперечення проти позову, в яких вказано, що проведеною перевіркою було встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету, а також укладення нікчемного договору від 29.09.2009 № 29/06-09 з ТОВ «Макоптторг».
Зазначений висновок був зроблений податковим органом з тих підстав, що згідно з актом перевірки Макіївської ОДПІ від 11.06.2010 № 1867/23-3/35354673 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Макоптторг» з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ «VIP Бетон» відомостей», фахівцями інспекції було здійснено вихід на юридичну адресу підприємства та встановлено, що суб’єкт господарювання та його посадові особи за юридичною адресою не знаходяться.
Крім того, з Гірницького відділення Макіївської ОДПІ було отримано матеріали, що відповідно до розрахунків комунального податку та даних 1-ДФ, чисельність працівників ТОВ «Макоптторг» складала у 3 кварталі 2009р. – 8 працівників, у середньому – 5, у 4 кварталі – 6 працівників, у середньому – 6. Також, вказаним підприємством не надавалися розрахунки з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за період 3-4 квартали 2009р., хоча умовами договору від 29.09.2009 № 29/06-09 передбачено поставку товарів на умовах FCA (склад покупця) за Інкотермс 2000. Отже, ТОВ «Макоптторг» не мало можливості здійснити транспортування товару. Крім того, ТОВ «VIP Бетон» не надало до перевірки товарно-транспортні накладні та акти приймання передачі, які б підтвердили фактичну поставку товару. Отже, договір від 29.09.2009 № 29/06-09 має ознаки нікчемності.
Просили відмовити у задоволенні позову (а.с. 80-81).
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» зареєстровано як юридична особа 11.12.2006 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 34798371, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 319883 (а.с. 55). ТОВ «VIP Бетон» перебуває на обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька як платник податків з 13.12.2006 (а.с. 57), є платником податку на додану вартість.
ДПІ у Калінінському районі м. Донецька була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ „VIP Бетон” щодо правових відносин з платником податків ТОВ «Макоптторг» (код ЄДРПОУ 35354673) за період липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р., січень 2010р., за результатами якої складено акт № 5926/23-3/34798371 від 21.07.2010 (а.с. 43-50).
Згідно з висновками акту перевірки, ТОВ «Ліга» допущені порушення наступних вимог законодавства:
- п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті, на загальну суму 556861 грн., в т.ч. за вересень 2009р. на суму 172106 грн., за жовтень 2009р. – на суму 187919 грн., за листопад 2009 на суму 196836 грн.; завищено суму від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту ПДВ на 46568 грн. у січні 2010р.;
- укладення нікчемних договорів з ТОВ «Макоптторг» (а.с. 50).
На підставі акту перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька 06.08.2010 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0046381542/0, яким за порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” ТОВ „VIP Бетон” визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 835292 грн., в тому числі, за основним платежем – 556861 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 278431 грн. (а.с. 127).
Згідно з розрахунком фінансових санкцій (а.с. 85), вони нараховані позивач за період вересень-листопад 2009р.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька. За наслідками розгляду скарги позивача відповідач прийняв рішення від 07.09.2010 № 40318/10/25-013-3 (а.с. 51-53), яким скарга позивача була залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення – без змін.
За наслідками адміністративного оскарження ДПІ у Калінінському районі м. Донецька прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2010 № 0046381542/1/34798371, аналогічне раніше прийнятому (а.с. 38).
Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2010 № 0046381542/1/34798371 та рішенням про результати розгляду первинної скарги від 07.09.2010 № 40318/10/25-013-3, ТОВ «VIP Бетон» 29.11.2010 звернулось до суду із даним адміністративним позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 09.09.2010 № 0046381542/1/34798371 з наступних підстав.
Позиція відповідача ґрунтується на тому, що ТОВ «VIP Бетон» в порушення вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні товару за нікчемним правочином – договором із ТОВ «Макоптторг» від 29.09.2009 № 29/06-09.
Суд не погоджується із такою позицією податкового органу з огляду на наступне.
Так, відповідно до умов договору поставки від 29.09.2009 № 29/06-09 (а.с. 40-41), ТОВ «Макоптторг» (Продавець) взяло на себе обов’язок передати у власність ТОВ «VIP Бетон» (Покупець), товар, найменування, кількість, ціна якого зазначені у Специфікаціях, які є невідємною частиною цього Договору, а ТОВ «VIP Бетон» - прийняти і оплатити товар на умовах договору (п. 1.1 Договору). Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Продавця (п. 4.1 Договору). Поставка товару здійснюється на умовах FCA (склад Покупця) згідно Інкотермс 2000р. (п. 4.3 Договору). Ціни на товар встановлюються у гривнях на момент підписання Договору і зазначається в узгоджених сторонами Специфікаціях (п. 2.3 Договору).
Відповідно до наведених умов договору, сторонами була підписана специфікація № 1 від 29.06.2009, у якій визначено найменування продукції, що поставляється позивачу, та його ціна, а саме: пластифікатор Slurry Admix ціною 59,82 грн. за 1 кг, поліпласт СП-1ВП ціною 7,10 грн. за 1 кг, пластифікатор ПЛКП-4+ ціною 1591,44 грн. за 1 т, у кількості за заявою Покупця (а.с. 42).
Фактичне виконання умов договору поставки (поставка товару Продавцем та отримання товару та його оплата Покупцем) підтверджується наступними матеріалами справи:
- видатковими накладними № 42004 від 01.07.2009, № 48808 від 24.07.2009, № 48807 від 24.07.2009, № 53101 від 05.08.2009, № 56300 від 17.08.2009, № 59301 від 26.08.2009, № 62309 від 03.09.2009, № 62603 від 04.09.2009, № 65701 від 14.09.2009, № 68103 від 22.09.2009, № 71108 від 02.10.2009, № 71702 від 05.10.2009, № 73209 від 09.10.2009, № 76604 від 21.10.2009, № 78202 від 26.10.2009, № б/н від 03.11.2009, № 91164 від 05.11.2009, від 16.11.2009, № 91603 від 07.12.2009, якими підтверджено здавання товару ТОВ «Макоптторг» та його прийняття ТОВ «VIP Бетон» (а.с. 9-18). Обладнання отримувалось уповноваженими особами ТОВ «VIP Бетон» згідно виданих довіреностей у відповідності до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.06.1996, що підтверджується Журналом реєстрації довіреностей;
- платіжними дорученнями від 29.12.2009 на суму 282282,89 грн., № 58 від 27.01.2010 на суму 209370 грн., № 1452 від 23.12.2009 на суму 501147,23 грн., № 1486 від 28.12.2009 на суму 172494,80 грн., № 1434 від 21.12.2009 на суму 526316,20 грн., № 1435 від 21.12.2009 на суму 63158 грн., № 1426 від 11.12.2009 на суму 1105267 грн., № 1383 від 01.12.2009 на суму 33158 грн., від 23.11.2009 на суму 106251 грн., № 1378 від 30.11.2009 на суму 250443 грн., № 1030 від 17.09.2009 на суму 232111 грн., № 1299 від 17.11.2009 на суму 502769 грн., № 1026 від 16.09.2009 на суму 247846,32 грн., № 993 від 11.09.2009 на суму 299100 грн., від 22.10.2009 на суму 144000 грн. (а.с. 58-65).
Придбання товару з метою використання у власній господарській діяльності позивача підтверджується довідками ТОВ «VIP Бетон» № 125 від 10.12.2010 та № 126 від 10.12.2010 (а.с. 123, 124), відповідно до яких пластифікатори, що поставлялися ТОВ «Макоптторг», є додатковими добавками, що надають бетону певні фізико-механічні властивості. Списання даних пластифікаторов здійснюється на підставі затверджених норм витрачання матеріалів для виробництва бетону різних марок. Фактичне списання матеріалів здійснюється у бухгалтерії на підставі щоденного виробничого звіту бетонозмішувального устаткування. Slurry Admix є сухою сумішшю сірого кольору, поліпшує властивості бетону у конструкціях, додається до бетонної суміші під час її приготування.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України, з урахуванням роз’яснень Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочину - договору поставки від 29.09.2009 № 29/06-09, укладеного між ТОВ «Макоптторг» та ТОВ «VIP Бетон». Також, вказаний правочин не визнавався недійсним у судовому порядку.
Акт Макіївської ОДПІ від 11.06.2010 № 1866/23-3/35354673 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Макоптторг» з питань підтвердження отриманих від платника ПП «Дел-Імідж» з 01.01.2009 по 31.12.2009» (а.с. 239-243) не може вважатися доказом нікчемності договору поставки від 29.09.2009 № 29/06-09, укладеного між ТОВ «Макоптторг» та ТОВ «VIP Бетон», оскільки стосується правовідносин ТОВ «Макоптторг» з іншим контрагентом.
Також, відповідач в акті перевірки робить висновок про те, що у ТОВ «Макоптторг» відсутні необхідні умови для здійснення останнім господарських операцій та господарської діяльності. При цьому, відповідач посилається на акт від 11.06.2010 № 1867/23-3/35354673. Однак, документально такий висновок у судовому засіданні представники відповідача не підтвердили. Також представники відповідача не надали суду копію акту від 11.06.2010 № 1867/23-3/35354673, не надали розрахунки комунального податку, декларації з податку на прибуток підприємства, на які маються посилання у акті перевірки (а.с. 47). До того ж, зазначений акт містить відомості, що стосуються діяльності підприємства у І кварталі 2010р., в той час як спірні господарські операції мали місце у вересні-листопаді 2009р.
Суд також звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у ТОВ «Макоптторг» не може бути підставою для висновку про нікчемність договору поставки від 29.09.2009 № 29/06-09 на підставі ч.ч 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України (а.с. 47). Зазначені норми законодавства не пов’язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.
Суд також не приймає посилання представників відповідача в обґрунтування нікчемності договору на те, що позивач не надав до перевірки товарно-транспортні накладні та акти прийому-передачі товару.
З цього приводу суд зазначає, що у акті перевірки відповідач вказані обставини не досліджував і на них не посилався. Крім того, згідно довідки ТОВ «VIP Бетон» № 125 від 10.12.2010 (а.с. 123), поставка продукції здійснювалася транспортом Продавця на умовах FCA на склад Покупця (м. Красноармійськ) відповідно до Інкотермс 2000, а приймання передача здійснювалась відповідно до накладних, тому ТОВ «VIP Бетон» не несло витрат на транспортування продукції.
Таким чином, відповідач не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність договіру поставки від 29.09.2009 № 29/06-09, укладеного між ТОВ «Макоптторг» та ТОВ «VIP Бетон». Натомість, позивачем надано достатній об’єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв’язок витрат по придбанню товару за вказаним договором із господарською діяльністю ТОВ «VIP Бетон» та фактичне використання товару у його власній господарській діяльності.
Як визначено п.п. 7.4.1. п.7.4. ст .7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.
Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Виникнення у ТОВ «VIP Бетон» права на формування податкового кредиту у вересні-листопаді 2009р. за наслідками господарських операцій по договору з ТОВ «Макоптторг» підтверджено податковими накладними, виданими ТОВ «Макоптторг» позивачу (а.с. 19-37). В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення цих податкових накладних.
У судовому засіданні представники відповідача зауважили, що товар поставлений згідно накладних не відповідає товару зазначеному у специфікації №1 до договору. Крім того не були надані на перевірку сертифікати якості та паспорта відповідності.
Суд не приймає до уваги дані зауваження , оскільки в акті перевірки дані обставини не були відображені, а податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами перевірки та на підставі порушень встановлених даним актом перевірки.
Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Закону України є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв’язку з чим є необґрунтованим у даному випадку донарахування податковим органом ТОВ «VIP Бетон» податкових зобов’язань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2010 № 0046381542/1/34798371. Отже, у цій частині позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог ТОВ «VIP Бетон» про визнання дій неправомірними та про скасування рішення про результати розгляду первинної скарги від 07.09.2010 № 40318/10/25-013-3, то суд вважає ці вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів
чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Закріплення частиною 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.
Правовим актом є акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин. При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги. Тобто, особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб’єктів.
З огляду на приписи Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року №29, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 року за №723/1748, рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про результати розгляду первинної скарги позивача є підставою для надіслання нового податкового повідомлення, тобто воно породжує права і обов'язки виключно для контролюючого органу.
Висновки ж контролюючого органу, викладені у такому рішенні, мають юридичне значення для позивача лише після того, як вони будуть втілені у рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу, з огляду на що право позивача підлягає захисту шляхом пред’явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, якими безпосередньо визначено суми податкових зобов’язань, що і було зроблено позивачем у даній справі шляхом заявлення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2010 № 0046381542/1/34798371, щодо яких суд вже дійшов висновку про їх задоволення.
Позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними також не підлягають задоволенню, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на законі. Крім того, позивач у позовній заяві не конкретизував, які саме дії податкового органу він вважає неправомірними. У судовому засіданні представник позивача також не пояснила, у чому полягає неправомірність дій ДПІ у Калінінському районі м. Донецька. Крім того, суд вже прийшов до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішенням від 09.09.2010 № 0046381542/1/34798371, яке є наслідком відповідних дій ДПІ у Калінінському районі м. Донецька.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково та скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 09.09.2010 № 0046381542/1/34798371.
На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, пропорційно задоволеним позовним вимогам (а.с. 1а), тобто у розмірі 1,33 грн.
Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2010 № 0046381542/1/34798371 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 07.09.2010 № 40318/10/25-013-3 – задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька від 09.09.2010 № 0046381542/1/34798371, яким товариству з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 835292 (вісімсот тридцять п’ять тисяч двісті дев’яносто дві) грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем – 556861 (п’ятсот п’ятдесят шість тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями – 278431 (двісті сімдесят вісім тисяч чотириста тридцять одна) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 33 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 21 грудня 2010 року в присутності представників відпловідача. Постанова виготовлена в повному обсязі 26 грудня 2010 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Зеленов А. С.