УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів :

вотьканича ф.а. (головуючий), животова г.О. та лізанця п.м., з участю прокурора кураха ю.м., та засудженого ОСОБА_1.,

розглянувши 16 травня 2007 року у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 лютого 2007 року про визнання такою, що не підлягає розгляду його ж апеляції на вирок того ж суду від 26 грудня 2006 року, яким апелянт засуджений за сукупністю злочинів передбачених ч.І ст.121, ч.І ст.135, ч.2 ст.186 КК України на п'ять років позбавлення волі, а за сукупністю вироків остаточно на п'ять років два місяці позбавлення волі,

встановив:

ОСОБА_1. отримав копію вироку місцевого суду 22 січня 2007 року, а скаргу подав 14 лютого 2007 року (т.З а.с.235), тобто - з пропущенням строку на подачу апеляції.

Зважаючи на зазначене, постановою судді від 27 лютого 2007 року скаргу засудженого визнано такою, що не підлягає розгляду.

в апеляції ОСОБА_1. порушується питання про скасування цього судового рішення і визнання його скарг від 4 січня та 14 лютого 2007 року такими, що підлягають розгляду.

заслухавши доповідь судді, промови засудженого ОСОБА_1., який підтримав свою апеляцію, прокурора, який просив залишити постанову місцевого суду без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, суд визнає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Апелянт неодноразово звертався в різні судові інстанції зі скаргами на дії місцевого суду, який не вручив йому копію вироку. Зокрема, із такою заявою 5 січня 2007 року (а не 4 січня 2007 року, як помилково зазначає апелянт у своїй скарзі) він звернувся й до апеляційного суду закарпатської області (т.З а.с.221).

Справа: № 11-345

Категорія:   ч.І ст.121,  ч.І ст.135,  ч.2 ст.186  КК України

головуюча у першій інстанції:   Бліщ о.Б.

Доповідач: животов г.о.

2

Цей документ ОСОБА_1. помилково вважає апеляційною скаргою, що видно з його подальших письмових заяв та апеляцій, зокрема, після отримання 22 січня 2007 року копії вироку він 14 лютого 2007 року склав ще одну скаргу, якій дав назву "доповнення до апеляційної скарги" і в якій просить вирок щодо нього скасувати, зазначає підстави з яких вважає його незаконним тощо.

Це "Доповнення до апеляційної скарги" суд, який розглядав справу, правильно визнав первісною апеляцією.

Але за таких обставин він повинен був відновити строк на оскарження вироку і визнати апеляцію від 14 лютого 2004 року такою, що підлягає розгляду, оскільки із заяв ОСОБА_1., поданих в тому числі в межах строку на оскарження, вбачається, що він не згідний з вироком суду, а з матеріалів справи видно, що строк на апеляційне оскарження засуджений пропустив з поважних причин, зокрема - внаслідок несвоєчасного вручення йому копії вироку.

Не врахував місцевий суд і те, що оскаржити вирок засуджений намагється без допомоги адвоката, внаслідок чого не має можливості дати правильну юридичну оцінку кожній своїй процесуальній дії. отже, при ухваленні рішення з цього питання слід було виключити будь-яку зайву заформалізованість, яка і призвела до постановления помилкової по суті постанови суду першої інстанції.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст.ст.365, 366, 382 кпк України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляцію ОСОБА_1. задовольнити частково.

Скасувати постанову Рахівського районного суду закарпатської області від 27 лютого 2007 року про визнання такою, що не підлягає розгляду, апеляції ОСОБА_1на вирок щодо нього того ж суду від 26 грудня 2006 року, відновити пропущений апелянтом строк та визнати його апеляцію від 14 лютого 2007 року (т.З а.с.235) на вищезазначений вирок такою, що підлягає розгляду.

Справу повернути до того ж місцевого суду для виконання вимог ст.351 кпк України.ї